Справа № 128/3069/19
Іменем України
23.01.2020 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді - Саєнко О.Б., при секретарі - Жигаровій Д.О.,
без участі сторін та їх представників,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,-
18.11.2019 до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
03.12.2019 судом відкрито провадження даній у справі та з урахуванням ч. 4 ст. 19 ЦПК України та вирішено справу розглянути у порядку спрощеного провадження. Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
Поданий позов позивачем обгрунтований тим, що заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 12.11.2018 з нього стягнуті аліменти на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання їх дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 2000 грн. , щомісячно, з індексацією цієї суми відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 16.08.2018 .
Вказує, що в травні 2019 року він отримав важку травму, яка в подальшому призвела до отримання Першої «А» групи інвалідності, у звязку з чим , першу пенсію по інвалідності він отримав лише у вересні 2019 року, тому з травня по вересень 2019 року він не мав змоги працювати та отримувати будь-який дохід.
У зв'язку з зазначеними обставинами він не працював, тому у нього виникла заборгованість із сплати аліментів за вищезазначеним рішенням від 12.11.2018.
З посилкою на ст. 197 СК України просить суд звільнити його від сплати аліментів в період з травня 2019 року по вересень 2019 року, стягнутих за рішенням Вінницького районного суду від 12 листопада 2018 року .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_4 не з'явилися; представник позивача надала до суду заяву в якій зазначила, що позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити та розглядати справу у їх відсутність та у відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилася; попередньо подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.
Дослідивши письмові заяви, матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна заява обґрунтована та така, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом установлено, що сторони у справі з жовтня 2011 року по лютий 2018 року проживали та перебували у фактичних шлюбних відносинах; від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька- ОСОБА_3 .
Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 12.11.2018 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 2000 грн. , щомісячно, з індексацією цієї суми відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 16.08.2018 року. Дане рішення набуло законної сили 13.12.2018.
Відповідно до копії довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №371140 позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю першої «А» групи загального захворювання, інвалідність установлена до 01.10.2020. Висновок про умови та характер праці - потребує постійного стороннього догляду та допомоги ( а.с.4).
Згідно копії довідки виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.11.2019 № 3363 убачається, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в даному Управлінні та з вересня 2019 по жовтень 2019 отримав пенсію в загальному розмірі 2 867,33 гривень. (а.с.7).
Відповідно до довідки, яка видана Вінницьким районним відділом ДВС Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції судом установлено, що за боржником ОСОБА_1 перед стягувачем ОСОБА_2 рахується заборгованість по сплаті аліментів у період з 16.08.2018 по 01.12.2019 в загальні сумі 32 967,74 гривень.
Застосовуючи норми матеріального і процесуального права суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Як передбачено в ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1ст. 180 СК України).
Відповідно до ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни їх розміру, строків платежів або звільнення від них.
Згідно ч.2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Вирішуючи вимоги позивача про звільнення його від сплати заборгованості по аліментам за період з 01.05.2019 року по 01.09.2019 року, суд виходить з положень ч.2 ст.197 СК України.
Вказана правова норма не установлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № З «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що суд за передбачених ст. 197 СК умов може повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості.
Судом установлено, що заборгованість по аліментах з травня 2019 у позивача виникла у зв'язку з отриманням ним важкої травми, яка позбавила його можливості працювати, заробляти на життя, у зв'язку з чим йому була встановлена інвалідність першої «А» групи - до 01.10.2020, тим самим позивач був позбавлений фізичної можливості сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 на виконання заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 12.11.2018.
За таких обставин, беручи до уваги визнання позивачем позовних вимог, суд дійшов до висновку про задоволення позову та звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами по виконавчому листу №128/2227/18 у період з 01.05.2019 року по 01.09.2019 року в сумі 8 000 гривень.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись стст 181, 197 СК України, ст.ст., 258, 259, 263-265 ЦПК, Суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від сплати заборгованості за аліментами, які присуджені заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 12.11.2018 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 2000 грн. 00 коп. щомісячно, з індексацією цієї суми відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 16.08.2018 року, на підставі якого Вінницьким районним судом вінницької області видано виконавчий лист № 128/2227/18, за період з 01.05.2019 року по 01.09.2019 року в сумі 8 000 (вісім тисяч) гривень.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти дні з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 23.01.2020.
Суддя: О.Б. Саєнко