23 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/503/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Ткач І.В.,
розглянувши касаційну скаргу акціонера Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_2
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Верхогляд Т.А. судді - Білецька Л.М., Чередко А.Є.)
від 21.11.2019
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консіст"
до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення заборгованості з виплати дивідендів у розмірі 89 416 407,05 грн,
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 у справі № 904/503/19, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2019, зустрічний позов ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до ТОВ "Консіст" про визнання недійсними договорів, на підставі яких ТОВ "Консіст" набуло право власності на акції товариства, повернуто заявникові без розгляду на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки було встановлено, що позов підписаний особою, яка не є адвокатом, тому не має право його підписувати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2019 зупинено провадження у справі № 904/503/19 до перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2019 у справі № 904/503/19 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2019 року у справі № 904/503/19 повернуто заявникові.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2019 подання двох ідентичних за змістом апеляційних скарг акціонера ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2019 у справі № 904/503/19 про зупинення провадження у справі до перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 у справі в порядку апеляційного провадження визнано зловживанням процесуальними правами та повернуто скаржнику.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.09.2019 подання акціонером ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_1 касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2019 року у справі № 904/503/19 визнано зловживанням процесуальними правами, касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі частини 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 904/503/19 подання акціонером ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_3. касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.09.2019 року у справі № 904/503/19 визнано зловживанням процесуальними правами, касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі частини 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалами Верховного Суду від 25.11.2019 та Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2019 подання акціонером ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_2 ідентичних за змістом касаційних скарг на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 904/503/19 (поданих до суду апеляційної інстанції та безпосередньо до верховного Суду) визнано зловживанням процесуальними правами, касаційні скарги повернуто заявниці відповідно до частини 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
09.01.2020 акціонер ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_2 звернулася з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2019 у справі № 904/503/19 безпосередньо до Верховного суду.
В касаційній скарзі заявниця посилається на порушення судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали положень статей 2, 43, 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у статті 43 цього Кодексу не передбачена така підстава для визнання зловживання процесуальними правами, як звернення до суду акціонера за захистом порушеного права, тому суд необґрунтовано визнав це зловживанням процесуальними правами.
Ретельно вивчивши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що акціонер вчинила зловживання правом на подання скарги, тому її скаргу слід повернути з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною 2 цієї статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Верховний Суд, зважаючи на те, що завдання господарського судочинства превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, зауважує, що жодне з положень Господарського процесуального кодексу України, в тому числі, яке надає право особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, подати апеляційну чи касаційну скаргу, не може тлумачитись як таке, що дозволяє цим особам подавати завідомо безпідставні скарги на ухвали судів попередніх інстанцій, які взагалі не підлягають оскарженню за їхніми скаргами. Тим більше це стосується випадків, коли внаслідок подання таких скарг тривалість основного провадження буде несумісне з вимогою "розумного строку" відповідно до статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює таке: "Кожен при визначенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків ... має право на ... судовий розгляд упродовж розумного строку...".
Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення у справах "Скордіно проти Італії (№1)" (Scordino v. Italy (no. 1)) [Велика Палата], заява № 36813/97, п. 183, і "Сюрмелі проти Німеччини" (Sьrmeli v. Germany) [Велика Палата], № 75529/01, п.129).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи за практикою ЄСПЛ є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (справа "Смірнова проти України", заява N 36655/02, рішення від 08.11.2005, пункти 66, 69). Нездатність суду ефективно протидіяти зловживанням особи, яка взагалі не є учасником справи, тим більше може призвести до порушення частини 1 статті 6 даної Конвенції.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, 15.02.2019 було відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "Консіст" до ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості з виплати дивідендів у розмірі 89 416 407,05 грн.
Станом на січень 2020, тобто впродовж 11 місяців, спір у справі не вирішено, остаточне рішення у справі не прийнято через, по-перше: подання ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" зустрічної позовної заяви, яка завідомо підписана представником, що не має статусу адвоката, хоча відповідно до приписів статті 131-2 Конституції України та пункту 20 частини першої розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України" з 01.01.2019 представництво в судах першої інстанції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами (в редакції, чинній на дату звернення із зустрічним позовом); по-друге: подання різними міноритарними акціонерами ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що не беруть участь у справі та володіють зовсім незначною часткою у СК (у сукупності менше 0,001%), численних апеляційних та касаційних скарг на ухвали та постанови, які стосуються процедурних питань. При цьому, цими судовими рішення взагалі не вирішуються будь-які питання про права, інтереси та (або) обов'язки акціонерів товариства, яке є відповідачем у справі.
Основною метою таких скарг, що мають очевидно штучний характер, не є забезпечення права на апеляційний чи касаційний перегляд справи. Метою вчинення таких дій є надсилання матеріалів справи до судів апеляційної чи касаційної інстанцій для розгляду таких скарг, що призводить до безпідставного затягування розгляду справи та неможливості своєчасного ухвалення судового рішення по суті справи. Суд не може допускати, щоб формальне право на апеляційний чи касаційний розгляд завідомо безпідставних скарг акціонерів, що не є учасником справи, переважало над правом сторін щодо своєчасного розгляду справи.
Верховний Суд зазначає, що ОСОБА_2 не є учасником справи, касаційна скарга на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2019 у справі № 904/503/19 є завідомо безпідставною, оскільки подана з метою затягування розгляду справи, а не на захист її прав, тому такі дії визнаються зловживанням процесуальними правами згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Керуючись статтями 43, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Визнати зловживанням процесуальними правами подання акціонером Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_2 касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2019 у справі № 904/503/19.
2. Повернути касаційну скаргу акціонера Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_2 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2019 у справі № 904/503/19 заявниці.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 Господарського процесуального кодексу України. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами надіслати ОСОБА_2 , а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
І. Ткач