ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні відводу
м. Київ
23.01.2020Справа № 910/18801/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат"
до 1. Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію
2. Державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів
1. Публічне акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю"
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький шкір завод"
3. ОСОБА_1
про зобов'язання вчинити дії
Щодо розгляду заяви № 083-3-229/20 від 15.01.2020 року «Про відвід судді» Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію
Суддя Котков О.В.
Без виклику представників сторін.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію (відповідач-1) та Державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (відповідач-2), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка Владислава Сергійовича акцептувати та внести зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" щодо розміру вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" шляхом викладення їх в сумі 291 635 519,26 грн та подати акцептовані і внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов'язані із викладенням розміру вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" в сумі 291 635 519,26 грн, на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка Владислава Сергійовича акцептувати та внести зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" щодо включення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги та подати акцептовані і внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов'язані із включенням вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги, на затвердження до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", пов'язані із акцептуванням та включенням до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" на суму 291 635 519,26 грн, які віднесені до вимог кредиторів сьомої черги.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 року у справі № 910/18801/16 в позові відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 року рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 року у справі № 910/18801/16 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 20.08.2019 року рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2019 року у справі № 910/18801/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
29.08.2019 року матеріали справи № 910/18801/16 були повернуті до Господарського суду міста Києва.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2019 року справу № 910/18801/16 передано для розгляду судді Сіваковій В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 року підготовче засідання призначено на 26.09.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 року підготовче засідання відкладено на 08.10.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 року витребувано у відповідача-1 докази, зобов'язано відповідача-1 подати до суду належним чином засвідчені в паперовій формі меморіальні ордери та банківські виписки про рух коштів на рахунках, якими підтверджується заборгованість за договором про мультивалютну кредитну лінію № 1309м-10 від 09.02.2010, укладеного банком та ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю", кредитним договором № 1272м-08 від 27.11.2008, укладеного банком та ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю", договором про мультивалютну кредитну лінію № 1280м-08 від 26.12.2008, укладеного банком та ТОВ "Кременчуцький шкірзавод"; в підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.11.2019.
В підготовчому засіданні 12.11.2019 року судом оголошувалася перерва до 19.11.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 вдруге зобов'язано відповідача-1 подати до суду належним чином засвідчені в паперовій формі меморіальні ордери та банківські виписки про рух коштів на рахунках, якими підтверджується заборгованість за договором про мультивалютну кредитну лінію № Стахановський завод технічного вуглецю", кредитним договором № 1272м-08 від 27.11.2008, укладеного банком та ПАТ "Стахановський завод 1309м-10 від 09.02.2010, укладеного банком та ПАТ " технічного вуглецю", договором про мультивалютну кредитну лінію № 1280м-08 від 26.12.2008, укладеного банком та ТОВ "Кременчуцький шкірзавод"; в підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.12.2019.
В підготовчому засіданні 10.12.2019 року судом оголошувалася перерва до 17.12.2019 року.
В підготовчому засіданні 17.12.2019 року судом оголошувалася перерва до 16.01.2020 року та зобов'язано відповідача-1 подати до суду належним чином засвідчені в паперовій формі документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 року зупинено провадження у справі № 910/18801/16 до вирішення питання про відвід судді Сівакової В.В., заяву Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/18801/16 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2020 року заяву № 083-3-229/20 від 15.01.2020 року «Про відвід судді» Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію передано на розгляд судді Коткова О.В.
Розглянувши заяву № 083-3-229/20 від 15.01.2020 року Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/18801/16, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Подана заява мотивована незгодою сторони з процесуальним рішенням суду щодо витребування належним чином засвідчених в паперовій формі документів. Зазначені обставини викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Сівакової В.В., що є підставою для її відводу від розгляду справи № 910/18801/16. Вказана заява подана заявником з посиланням на приписи п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.
Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб'єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.
Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007, суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).
В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Фактично у поданій заяві заявник надає суб'єктивну оцінку процесуальним діям судді, у тому числі висловлює незгоду з діями судді щодо витребування належним чином засвідчених в паперовій формі документів.
У даному випадку суд зазначає, що заперечення заявника з процесуальних питань можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, однак не можуть бути підставою для відводу.
Згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Дослідивши зміст поданої заяви про відвід судді, судом встановлено, що заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували упередженість та необ'єктивність судді Сівакової В.В., безпосередньо та однозначно вказували на її упереджене ставлення до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію або особисту прихильність до інших учасників справи.
За таких обставин, з огляду на те, що заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження неупередженості судді в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що заява Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/18801/16 є необґрунтованою, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В задоволенні заяви № 083-3-229/20 від 15.01.2020 року Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/18801/16 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата підписання: 23 січня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Котков