вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"20" січня 2020 р. Справа№ 5/585-08
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Руденко М.А.
Дідиченко М.А.
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"
на рішення господарського суду Сумської області від 06.10.2008 р. (повний текст складено 13.10.2008 р.)
у справі № 5/585-08 (суддя - Гудим В.Д.)
за позовом дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-Будіндустрія"
про зобов'язання виконати певні дії та визнання права власності,-
У серпні 2008 року дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-Будіндустрія" про:
- зобов'язання виконати ремонтно-будівельні роботи нежитлових приміщень за договором підряду № 79/78-08 від 16.07.2008 р.;
- визнання права власності на адміністративний корпус під літ. "А-VII" загальною площею 2 918,6 кв.м, прохідну з ГО під літ. "Б" загальною площею 1 038,1 кв.м, механічний цех під літ. "В" загальною площею 34 245 кв.м, ділянку з переробки стружки під літ. "Г" загальною площею 1 456,5 кв.м, лабораторно-побутовий корпус під літ. "Е" загальною площею 6 062,5 кв.м разом з шістьма переходами під літерами: "е1" площею 63 кв.м, "е2" площею 65,9 кв.м, "е3" площею 62 кв.м, "е4" площею 65,9 кв.м, "е5" площею 62 кв.м, та "е6" площею 65,9 кв.м, приміщення автоматизованої системи управління під літ. "Ж" загальною площею 382,7 кв.м, сталеварний цех під літ. "З" загальною площею 31 399,1 кв.м, приміщення автовагової під літ. "И" загальною площею 157,2 кв.м, приміщення вагонної вагової під літ. "1-и" загальною площею 74,7 кв.м, склад мастил та хімікатів під літ. "К" загальною площею 658,1 кв.м, прохідний пункт № 2 під літ. "Л" загально площею 24,3 кв.м, електропідстанцію під літ. "М" загальною площею 1 289,3 кв.м, кисневу станцію під літ. "Н" загальною площею 180,6 кв.м, градирню під літ. "О" загальною площею 108,4 кв.м, блок допоміжних цехів (водопідготовка, склад присадок та феродобавок, компресорна станція, установка обжигу) під літ. "П" загальною площею 7 132,4 кв.м, цех плакирування техобслуговування під літ. "Т" загальною площею 2 841,4 кв.м, гараж під літ. "У" загальною площею 896,1 кв.м, котельню під літ. "Ф" загальною площею 1 082,9 кв.м, насосну станцію технічної та питної води під літ. "Ю" загальною площею 140,9 кв.м, газорозподільний пункт під літ. "Я" загальною площею 70,1 кв.м, споруду шлакового двору під літ. "1-Я" загальною площею 1 331 кв.м, які розташовані за адресою: вул. Комарова, 2, м. Суми.
Позивач зазначав, що відмова відповідача від виконання ремонтно-будівельних робіт за укладеним між сторонами договором підряду, внаслідок відсутності у позивача правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості, що є предметом виконання ремонтно-будівельних робіт за цим договором, порушує охоронювані законом інтереси і права позивача та є невизнанням з боку відповідача права власності позивача на спірні об'єкти нерухомості.
В обґрунтування позовних вимог щодо визнання права власності на спірні об'єкти нерухомості, позивач посилався на те, що 21.04.2000 р. Загальними зборами ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" було прийнято рішення про створення позивача, 31.05.2000 р. відділом державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності Сумської міської ради народних депутатів було зареєстровано його Статут. Позивач зазначав, що при створенні і формуванні його статутного капіталу спірні об'єкти були передані ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" позивачеві у встановленому порядку, що підтверджується актом прийму-передачі матеріальних цінностей за № 1, а також відомостями інвентаризації основних засобів, станом на 01.06.2000 р., та інвентарними картками обліку основних засобів позивача.
Відповідач при розгляді справи в суді першої інстанції вказував, що вимоги позивача не визнає та заперечує проти їх задоволення, однак не подав відзиву на позовну заяву або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, як і доказів належного виконання договірних зобов'язань за договором підряду № 79/78-08 від 16.07.2008 р.
Рішенням господарського суду Сумської області від 06.10.2008 р. у справі № 5/585-08 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, особа яка не брала участі в розгляді справи - акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, заперечуючи факт передачі спірного майна до статутного фонду позивача та не погоджуючись з правовими підставами для визнання права власності за позивачем на нерухоме майно, просило скасувати судове рішення, в частині задоволення речового позову - про визнання права власності на нерухоме майно. Апелянт також просив поновити пропущений ним процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення та залучити його до участі в розгляді справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, оскільки оскаржуваним рішенням порушуються його права та охоронювані законом інтереси, тоді як його не було залучено судом першої інстанції до участі у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на рішення господарського суду Сумської області від 06.10.2008 р. у справі № 5/585-08.
Вказана ухвала обґрунтована тим, що відповідно до п. 13 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відтак, керуючись ст. 93 Господарського процесуального кодексу України в редакції від 17.09.2008 р. та посилаючись на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові № 8/126-09 від 20.08.2018 р., судом апеляційної інстанції відмовлено у відкритті апеляційного провадження у даній справі.
Постановою Верховного суду від 27.11.2019 р. скасовано ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 р., а справу № 5/585-08 передано на розгляд суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи судовий акт апеляційного суду, касаційним судом, зокрема, зазначено, що судові рішення, які ухвалені до 15.12.2017 р., тобто до набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 р. (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 12.11.2018 р. зі справи № 54/239, а також у постановах Верховного Суду від 19.12.2018 р. у справі № 904/9428/13, від 11.09.2019 р. у справі № 910/15481/17, від 19.09.2019 р. у справі № 922/1775/16, від 09.10.2019 р. у справі № 7/74). Окрім того, в редакції кодексу станом на момент прийняття оскаржуваного в апеляції рішення господарського суду Сумської області по даній справі, а саме 06.10.2008 р., особам, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків, не надавалося право саме апеляційного оскарження судових рішень, а отже щодо них не міг застосовуватися присічний тримісячний строк подання апеляційної скарги, який був розрахований саме на сторін та прокурора, залучених до участі у справі, а отже і обізнаних про її перебіг (аналогічний правовий висновок виклав Касаційний господарський суд у постанові від 13.09.2019 р. у справі № 17/495-08).
Посилаючись на норми частин 3, 4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017 р.), Верховним Судом вказано, що апеляційний суд мав з'ясувати саме поважність причин пропуску процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції апелянтом, який не був залучений до участі у справі в суді першої інстанції, в порядку, визначеному ст.ст. 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 р. апеляційну скаргу залишено без руху з посиланням на ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відхиленням заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги; надано скаржнику строк на усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги (протягом десяти днів з дня вручення ухвали).
Відхиляючи заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом апеляційної інстанції зазначено, що заявником не вказаний момент, з якого йому стало відомо про оскаржуване судове рішення, при тому, що рішення оприлюднено 27.10.2008 р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/2176431), а спір стосувався нерухомої речі, виникнення і припинення речових прав на яку підлягає державній реєстрації.
Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 р. апелянт отримав за юридичною адресою 02.01.2020 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Беручи до уваги, що у встановлений судом термін недоліки апеляційної скарги не були усунені, апелянтом не надано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення пропуску ним процесуального строку, у відкритті апеляційного провадження у даній справі належить відмовити.
Колегія суддів при цьому враховує правову позицію Верховного Суду про застосування статті 261 Господарського процесуального кодексу України, викладену в постановах від 03.07.2018 р. у справі № 3/9, від 09.10.2018 р. у справі № 5/452/06, від 23.11.2018 р. у справі № 2/189, від 06.12.2018 р. у справі № 922/2269/16, від 21.02.2019 р. у справі № 911/4590/13, за якою наведена норма не встановлює безумовного обов'язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, свідчить лише про те, що такій особі ймовірно не було відомо про розгляд цієї справи, однак не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними, поновлення цього строку та прийняття скарги до провадження.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в апеляційній скарзі скаржник не спростовує можливості бути раніше обізнаним як з оскаржуваним рішенням, так і щодо існування цього судового провадження, оскільки спір стосувався нерухомої речі, тож виникнення і припинення речових прав щодо неї підлягає державній реєстрації, і відомості реєстру речових прав є публічними. Заявником подано апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, що становить майже 11 років з дня прийняття оскаржуваного рішення.
Необхідність перегляду судового рішення, що набрало законної сили та чинне понад 10 років, має бути зумовлена виключними обставинами (оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення), наявність яких є очевидною та безспірною, що обґрунтовувало би порушення принципу правової визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду, та виправдовувало таке порушення необхідністю відновлення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася до суду за таким переглядом, а також неможливістю цієї особи відновити свої права шляхом використання передбачених законом інших способів захисту.
Норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 5/452/06.
Разом з цим, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 14.08.2019 р. у справі № 62/112 вказав, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції має перевірити матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності ст. 258, ст. 259 Господарського процесуального кодексу України та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.
Отже, суд апеляційної інстанції має право досліджувати та давати оцінку обставинам справи щодо того, чи вирішив суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги лише після відкриття ним апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.
Пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до частини 4 статті 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на рішення господарського суду Сумської області від 06.10.2008 р. у справі № 5/585-08.
Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на рішення господарського суду Сумської області від 06.10.2008 р. у справі № 5/585-08 з доданими до неї документами повернути апелянту.
Матеріали справи № 5/585-08 повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Руденко
М.А. Дідиченко