ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
22 січня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/1309/19
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,
секретар судового засідання Федорончук Д.О.,
за участю представників сторін:
від позивача - Бортик Р.О. (адвокат),
від відповідача - Хорошев В.В. (адвокат),
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сорокіна Олександра Леонідовича
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2019 проголошене о 13:10:35 суддею Ковалем С.М., у м. Миколаєві, повний текст якого складено 01.11.2019
у справі № 915/1309/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Корабел»
до Фізичної особи-підприємця Сорокіна Олександра Леонідовича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Миколаївська міська рада
про повернення торгового місця та стягнення неустойки у сумі 15 906,80 грн., -
В травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Корабел» (далі - ТОВ «Будівельна компанія «Корабел», позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Сорокіна Олександра Леонідовича (далі - ФОП Сорокін О.Л., відповідач) про повернення майна та стягнення неустойки (з врахуванням заяви від 18.07.2019 про зміну предмету позову).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.07.2019 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Миколаївську міську раду.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21 жовтня 2019 року позов задоволено, зобов'язано відповідача повернути торгове місце №6, загальною площею 25,2 кв.м. на території ринку ГП ГО БК «Корабел» по вул. 6 Слобідській, 81 у м. Миколаєві, стягнуто з відповідач 15 906,80 грн. неустойки, 3 842,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що договір оренди припинив свою дію 31.12.2018, оскільки протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо продовження дії договору на новий строк, викладені в листах 04.01.2019 та 16.01.2019, надісланих орендарю, однак орендарем не повернуто орендодавцю майно відповідно до вимог законодавства та умов договору, у зв'язку з чим, позивач правомірно нарахував відповідачу неустойку за неповернення майна.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ФОП Сорокін О.Л. звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційні скарга обґрунтована тим, що після зміни предмету позову, обидві вимоги позову є майнового характеру, однак позивач не надав доказів грошової оцінки та визначення вартості спірного майна, яке він вимагає повернути, що на думку відповідача, позбавляє можливості розрахувати ціну позову.
Скаржник зазначає, що враховуючи повідомлення позивача від 28.02.2018 про припинення (закриття) ринку з 01 березня 2019 року, відповідач продовжив користуватися об'єктом оренди після закінчення строку дії договору, при цьому сторони користувалися виключно практикою «мовчазної згоди» щодо пролонгації договору увесь час, жодного разу об'єкт оренди не повертався. Відповідач відкрито та належним чином користується об'єктом оренди, 04 лютого 2019 року повідомив позивача про продовження дії Договору заявою, належно виконує зобов'язання щодо сплати орендної плати, що підтверджується квитанціями наданими до матеріалів справи.
15.01.2020 до апеляційного суду від ТОВ «Будівельна компанія «Корабел» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду.
В судове засідання 22.01.2020 не з'явився представник Миколаївська міська рада, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Проте, така неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, як зазначалось ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті, судова колегія вирішила розглядати апеляційну скаргу за відсутністю представника Миколаївської міської ради.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.01.2020 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити останню, рішення суду першої інстанції скасувати.
В судовому засіданні 22.01.2020 представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд, рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача та позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 22.12.2011 року між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Госпрозрахунковим підприємством громадським об'єднанням «Баскетбольний клуб «Корабел» (орендар) було укладено договір оренди землі № 8516, відповідно до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 20.10.11 за № 10/30 передала, а ГПГО «Баскетбольний клуб «Корабел» прийняв в оренду земельну ділянку для обслуговування будівель та споруд по вул. Комсомольській, 81(Заводський район). Строк дії договору до 19.10.2019 року (т. 1 , а.с. 29-30).
В подальшому виконавчим комітетом Миколаївської міської ради було видано ГП ГО БК «Корабел» Дозвіл б/н на розміщення на території ринку для реалізації в транспортних засобів і номерних агрегатів (т. 1, а.с. 11).
У 2017 році, внаслідок перетворення ГП ГО БК «Корабел» було створено ТОВ «Будівельна компанія «Корабел», яке згідно передавального акту є правонаступником майна, прав та обов'язків ГП ГО БК «Корабел» (т. 1, а.с. 40-41).
01.01.2013 року між ТОВ «Будівельна компанія «Корабел» (орендодавець) та ФОП Сорокіним О. Л. (орендар) було укладено договір оренди, предметом якого є торгове місце № 6 загальною площею 25,50 кв. метрів, що розташоване на території ринку ТОВ «БК «Корабел», (далі - об'єкт оренди) та надається у тимчасове користування для провадження торгової діяльності (п. 1.1. Договору) (т. 1, а.с. 8-9).
Об'єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою, право власності на яку має орендар. Орендар набуває право користування об'єктом оренди з дня підписання договору (п. п. 1.2., 1.4. Договору).
Відповідно до п. 3.2 Договору орендар зобов'язаний не здійснювати без письмової згоди орендодавця перебудову, добудову та перепланування об'єкта оренди.
Пунктом 4.1.Договору сторони узгодили, що орендна плата за об'єкт оренди сплачується безготівковим переказом на поточний рахунок орендодавця та становить за місяць оренди 1 330,00 грн. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством.
Договір укладено строком на 12 місяців та діє з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно. Договір може бути автоматично продовжено, якщо орендар продовжує користуватися об'єктом оренди закінчення строку дії договору за умови відсутності протягом одного місяця заперечень орендодавця (п. п. 6.1., 6.2. Договору).
Додатковою угодою від 01.01.2018 до Договору сторони змінили п. 4.1. та узгодили його в наступній редакції: «орендна плата за об'єкт оренди становить за місяць оренди 1 998,35 грн. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством».
Факт користування торговим місцем № 6 не заперечується відповідачем.
28.02.2018 року позивач повідомив відповідача про те, що з 01.03.2019 року діяльність ринку буде припинена (закриття ринку). Крім того, у повідомленні зазначено, що у зв'язку з припиненням діяльності ринку дію укладеного договору оренди торгових місць може бути продовжено не більше ніж до 28.02.2019 року (т. 1, а.с. 21). Факт отримання відповідачем повідомлення підтверджується підписом на зворотній стороні повідомлення.
04.01.2019 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення в якому повідомляє про свої заперечення щодо автоматичного продовження укладеного договору оренди торгового місця і продовження використання об'єкту оренди після закінчення строку оренди. В зв'язку з цим, а також з огляду на припинення діяльності (закриття) ринку з 01.03.2019 року, вимагав в термін до 24.01.2019 року або підписати додаткову угоду до договору оренди про продовження строку оренди до 28.02.2019 року або звільнити об'єкт оренди, сплативши за весь строк фактичного використання торгового місця орендну плату та компенсацію витрат за спожиту електроенергію. Факт направлення повідомлення № 1/3 від 04.01.2019 року підтверджується копію опису вкладення та фіскальним чеком (т.1 , а.с. 22, 23).
16.01.2019 року позивачем направлено на адресу відповідача вимогу вих. № 2/3 про повернення об'єкту оренди та сплату неустойки, в якій повторно зазначив, що заперечує щодо автоматичного продовження укладеного договору оренди торгового місця та повторно вимагав до 24.01.2019 року звільнити об'єкт оренди та повернути по акту приймання-передачі. Факт направлення вимоги № 2/3 від 16.01.2019 року підтверджується описом вкладення у лист (т. 1, а.с. 24, 25).
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК України).
Господарський суд вірно зазначив, що стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.
Наведена норма Закону визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому, для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
Статтею 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини та листи позивача від 04.01.2019 та 16.01.2019, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір оренди від 01.01.2013 припинив свою дію (закінчення строку дії договору 31.12.2018), у зв'язку з запереченнями позивача (орендодавця) щодо продовження дії договору оренди.
Приймаючи до уваги встановлене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині повернення відповідачем об'єкту оренди позивачу, оскільки такі вимоги в разі припинення договору, передбачені як умовами договору оренди від 01.01.2013 так і приписами чинного законодавства, а також враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази звільнення відповідачем торгового місяця.
Стосовно вимог про стягнення суми неустойки, судова колегія зазначає наступне.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ст. 785 ЦК України).
Відповідно до п. 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди) орендна плата за об'єкт оренди становить за місяць оренда 1 988,35 грн.
Неустойка нарахована позивачем за період з січня 2019 року (припинення дії договору) по квітень 2019 року та становить 15 906,80 грн.
Судова колегія перевірила правильність визначення позивачем періодів та методику нарахування розміру неустойки та встановила, що неустойка позивачем розрахована методологічно та арифметично вірно, оскільки при перерахунку суми співпали.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що після зміни предмету позову, обидві вимоги позову є майнового характеру, що позивач не надав доказів грошової оцінки та визначення вартості спірного майна, яке він вимагає повернути, у зв'язку з чим, позивачем не сплачено судовий збір в належному розмірі, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 та пункту 2 частини 1 статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на положеннях частини 5 статті 216, статті 1212 ЦК України тощо), як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (п. 2.2.1. роз'яснень постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013, №7).
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 по справі №907/9/17).
Натомість як зазначено вище, між сторонами виник спір внаслідок невиконання ФОП Сорокін О.Л. зобов'язання за договором оренди, тобто не з позадоговірних відносин, внаслідок чого ТОВ «Будівельна компанія «Корабел» заявило позовну вимогу про спонукання відповідача до виконання умов договору шляхом повернення позивачу торгового місця №6 (п. 3.2. Договору оренди), що є вимогою немайнового характеру.
Наведене переконливо свідчить про помилкове ототожнення скаржником позову з вимогою майнового характеру (витребування майна з чужого незаконного володіння).
Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про порушення п. 7 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих, та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року № 868 (далі - Положення №868), оскільки ст.ст. 763, 764, 785 ЦК України встановлено строковість договору найму, надано право орендодавцю в односторонньому порядку заперечувати проти поновлення договору найму та встановлений для наймача обов'язок з негайного повернення майна у разі закінчення строку договору найму.
Пункт 7 Положення №868 регулює правовідносини з реконструкції та закриття ринку, однак, не регулює порядок припинення орендних правовідносин у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди.
Тобто, пункт 7 Положення №868 підлягав застосуванню до спірних правовідносин лише за умови, якби позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди, з підстав закриття ринку (ст. 652 ЦК України).
Таким чином негативні для відповідача наслідки, пов'язані з припиненням орендних правовідносин, є звичайним ризиком, пов'язаним із веденням підприємницької діяльності (ст. 42 ГК України).
Безпідставним також є посилання на ст. 43 Конституції України, оскільки, дана стаття поширюється на осіб - найманих працівників, які працюють за трудовим договором.
Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2019 року залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сорокіна Олександра Леонідовича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23.01.2020.
Головуючий суддя: Головей В.М.
Судді: Разюк Г.П.
Савицький Я.Ф.