79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"20" січня 2020 р. Справа № 907/664/19
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в особі:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
розглянув апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС України б/н та дати та клопотання про звільнення від сплати судового збору
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.12.2019, суддя: Ушак І.Г.
м. Ужгород, повний текст рішення складено - 28.12.2019
за позовом Берегівського міськрайонного центру зайнятості, м. Берегово
до відповідача Закарпатської митниці ДФС України, м. Ужгород
про стягнення 6715,56 грн. виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному
рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.12.2019 позов задоволено повністю . Стягнуто з Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України на користь Берегівського міськрайонного центру зайнятості заборгованість на суму 6715,56 грн. та у відшкодування судових витрат - суму 1921,00 грн.
15.01.2020 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Закарпатської митниці ДФС України б/н та дати на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.12.2019 в справі № 907/664/19.
Апелянт також просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на ст. 2, п. 13 ч. 2 ст. 3 та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та правову позицію Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка наведена в постанові від 06.05.2019 в справі № 904/2425/18, якою визначено, що позивач у справі за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по суті заявлених вимог не сплачує судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», оскільки відповідно до норм цього Закону справляння судового збору за подання позовної заяви, з якою звернувся позивач до господарського суду, не передбачено.
Розглянувши зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг.
Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначає єдине виключення щодо несправляння судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, а саме за подання заяв, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб (пункт 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», на яку посилався апелянт, судовий збір не справляється виключно за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктами 4, 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги та за подання касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанція звільняються:
- позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
- позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
- позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
- позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";
- особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
- позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
- громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
- особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
- особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
- позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- виборці - у справах про уточнення списку виборців;
- військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;
- учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;
- позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
- фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
- органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
- позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
- заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
- позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
Дана стаття містить вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.
При цьому звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідачем у справах за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, дана стаття не містить.
Системний аналіз норм Закону України «Про судовий збір» дає можливість зробити висновок, що законом чітко встановлені випадки, коли заявник звільняється від сплати судового збору або судовий збір не справляється за подання саме апеляційної і касаційної скарг, і вільне трактування Закону з проведенням аналогій щодо несправляння судового збору за подання позовних заяв є помилковим.
Згідно з частиною восьмою статті 6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Частиною другою статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Тобто у даному випадку судовий збір за подання апеляційної скарги відповідачем розраховується відповідно до частини восьмої статті 6, частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та статті 129 ГПК України з розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви і розраховується з ціни позову, яка визначається відповідно до статті 163 ГПК України та є обов'язковим реквізитом позовної заяви згідно з пунктом 3 частини третьої статті 162 ГПК України.
Перевіряючи доводи апелянта в частині посилання на правову позицію Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка наведена в постанові від 06.05.2019 в справі № 904/2425/18 апеляційний господарський суд зазначає, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 06.05.2019 у справі № 904/2425/18 дійшов висновку, що норми Закону України «Про судовий збір» (пункт 13 частини другої статті 3) не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви про відшкодування шкоди заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, а відтак і за подання апеляційних/касаційних скарг, на судове рішення прийняте по суті заявлених вимог. Таким чином, подання Головним управлінням Державної казначейської служби у Миколаївській області як відповідачем у справі № 904/2425/18 апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по суті заявлених вимог не оплачується судовим збором у порядку і розмірах, встановлених Законом України ?Про судовий збір?, оскільки відповідно до норм Закону України ?Про судовий збір? справляння судового збору за подання позовної заяви, з якою звернувся позивач до господарського суду, не передбачено.
Апеляційний господарський суд зазначає, що у даній справі № 907/664/19 предметом позову є відшкодування шкоди, яка завдана Закарпатською митницею.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється виключно за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Тобто позивачі, які згідно із статтею 3 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору, підлягають такому звільненню також і у разі подання ними апеляційних та касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі об'єднаної палати від 20.06.2018 у справі № 914/1748/17.
Також порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16-ц.
Таким чином, згідно постанови Касаційного господарського суду у складі об'єднаної палати від 05.11.2019 у справі № 906/770/17 суд дійшов висновку згідно якого присутні підстави для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленій постанові Касаційного господарського суду від 06.05.2019 у справі № 904/2425/18, оскільки у даному випадку з апеляційною скаргою зверталась Закарпатська митниця ДФС, яка є відповідачем у справі, і на неї не поширюються вимоги законодавства щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справах за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду,
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правом на звільнення від сплати судового збору наділяються виключно позивачі за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
За вимогами ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною другою статті 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судом встановлено, що ціною позову є 6 715.56 грн.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з ціни позову, при поданні позовної заяви до суду першої інстанції позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2019 рік).
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, апелянтом мало бути сплачено 2881,50 грн. судового збору (1921,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2019 рік) * 150%), натомість останнім судового збору не сплачено.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що поданий апелянтом реєстр відділу організації роботи Закарпатської митниці ДФС від 24.12.2019 про підтвердження надіслання апеляційної скарги з додатками позивачу не є належним доказом, що підтверджує надіслання позивачу копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у нього відсутні.
Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (у редакції станом на час подання апеляційної скарги) у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.
За вказаних обставин, апеляційний суд залишає без задоволення клопотання апелянта (відповідача) про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.12.2019 в справі № 907/664/19.
За таких обставин, апеляційна скарга подана з порушенням вимог встановлених статтею 258 ГПК України.
Частиною 2 ст. 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 ГПК України підлягає залишенню без руху.
Таким чином, апеляційним судом встановлено недотримання апелянтом положень п. 2, 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що тягне за собою наслідок у вигляді залишення апеляційної скарги без руху в силу застосування ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення без руху апеляційної скарги Закарпатської митниці ДФС України б/н та дати на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.12.2019 в справі № 907/664/19 з підстав визначених в ч. 2 ст. 260 ГПК України.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення вказаних недоліків апелянт у строк протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали повинен подати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2881,50 грн.
Керуючись ст. 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
відмовити в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Залишити без руху апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС України б/н та дати на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.12.2019 в справі №907/664/19.
Скаржнику, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 2881,50 грн. за подання апеляційної скарги та подання суду належних доказів сплати й зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 2881,50 грн. та подати суду докази надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі в розумінні ч. 1 ст. 259 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко
Дата підписання ухвали 20.01.2020.