Справа №636/4215/19
Провадження №2/636/568/20
13 січня 2020 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Оболєнської С.А.,
секретаря судового засідання - Гамоліної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків про визнання права на виключення квартири з числа службових для забезпечення постійним житлом та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до КЕВ м. Харків та просить визнати за ним право на виключення з числа службових КЕВ м. Харків квартири АДРЕСА_1 , для забезпечення його сім'ї постійним житлом, та зобов'язати відповідача подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службових КЕВ м. Харків квартири АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є майором запасу та разом з сім'єю постійно проживають в двокімнатній службовій квартирі АДРЕСА_1 на підставі службового ордера № 015315 від 06.08.2009 року, виданого виконавчим комітетом Чугуївської міської ради згідно рішення № 162 від 13.03.2009 року про затвердження протоколу житлової комісії № 3 від 05.03.2009 року, у зв'язку з проходженням військової служби. На цей час позивач звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я. Перебуває на квартирному обліку для отримання постійного житла зазначеним складом сім'ї, має календарну вислугу 19 років 11 місяців. Зважаючи на те, що службовий статус наданої квартири значно обмежує можливість реалізації встановлених чинним житловим законодавством прав та наявності права на отримання постійного житла шляхом зняття статусу «службове» з вказаної квартири, позивач звернувся до житлової комісії в/ч НОМЕР_1 з відповідним проханням. Засіданням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 29.03.2019 року надано згоду для зняття статусу «службове» з вказаної квартири (витяг з протоколу №3). Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.04.2019 року № 607 затверджено вказаний протокол житлової комісії №3 від 10.04.2019 року та надано дозвіл на виключення встановленим порядком займаної квартири. Але, на звернення з цього приводу до КЕВ м. Харкова він отримав відмову, яка мотивована тим, що відсутні підстави для розгляду питання виключення житлового приміщення з числа службових, оскільки його вислуга проходження військової служби становить менше 25 років. Тобто, на даний час КЕВ м. Харкова не визнає його права на виключення займаного ним житла з числа службових. Позивач вважає, що дана відмова КЕВ м. Харкова не узгоджується з чинним законодавством, а саме п.п.3,11,22 «Порядку забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженого постановою КМУ від 03.08.2006 року №1081, п. 10 «Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» та п. 6 «Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP», затвердженого постановою Ради Міністрів від 04.02.1988 року № 37, а також ст.ст.5,12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому звернувся до суду цим позовом.
Ухвалою від 18 жовтня 2019 року справа прийнята до розгляду та провадження у ній відкрито.
Не погоджуючись з даним позовом, представником відповідача надано відзив, в якому зазначено, що 06.08.2009року Виконавчим комітетом Чугуївської міської ради ОСОБА_1 з родиною на 3 особи видано службовий ордер № 015315 на житлове приміщення житловою площею 30,13 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . КЕВ м. Харків проти твердження позивача про те, що останній має календарну вислугу 19 років 11 місяців, перебуває на квартирному обліку та відповідно має право на забезпечення житлом для постійного проживання за рахунок Міністерства оборони України, в тому числі шляхом виключення житла з числа службового, заперечує, виходячи з того, що наявність вислуги на військовій службі не надає позивачу права вимагати конкретне службове житло для постійного проживання без додержання встановленого законом порядку розгляду таких питань. У відповідності до «Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», однією з обов'язкових підстав для розгляду питання щодо виключення квартири з числа службової та забезпечення ним для постійного проживання - є настання черги військовослужбовця для отримання житла. Відповідно до довідки від 07.11.2019 року №6788, позивач перебуває на квартирному обліку в Чугуївському гарнізоні у загальній черзі з 17.07.2002 року за №141, а отже черга ОСОБА_1 на виключення житла з числа службового ще не настала. Також, відповідач не погоджується з тим, що питання виключення житла з числа службового має вирішуватися Виконавчим комітетом Чугуївської міської ради, оскільки у вищезазначеній Інструкції встановлено, що виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком. Крім того, п. 6 «Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP», визначено, що жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців не є підставою для виключення цих приміщень, з числа службових. Крім того, відповідач зазначає, що діючим законодавством не визначено правових норм, які зобов'язують підприємства, організації, яким належить службовий фонд, змінювати статус квартири у разі наявності у працівника відповідного трудового стажу. Таким чином, відповідач вважає, що правові підстави для задоволення вимог про виключення спірної квартири з числа службових та зобов'язання КЕВ м. Харків звернутись з відповідним клопотанням до виконавчого комітету Чугуївської міської ради відсутні.
Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коваля А.П. в судове засідання надійшла заява про підтримання позову в повному обсязі та розгляду справи в його відсутності за наявними доказами.
Від представника відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представників КЕВ м. Харкова, проти позовних вимог заперечував в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом командира в/ч НОМЕР_2 (по особовому складу) від 25.05.2018 року № 92 звільнений з військової служби у запас за ст. 26 ч. 8 п.1 п.п.«б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, та які не висловили бажання продовжувати військову службу), має календарну вислугу у Збройних силах 19 років 11 місяців (а.с.16).
06.08.2009 року Виконавчий комітет Чугуївської міської ради Харківської області видав ОСОБА_1 ордер на житлове приміщення № НОМЕР_3 , яким позивачу разом з його родиною надано право на заняття приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі рішення № 369 від 18.06.2009 року (а.с.11,10), яке належить до числа службових (а.с.8,9).
З 02.09.2009 року ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4 , 2008 року народження, зареєстровані за вказаною адресою (а.с.6).
29.03.2019 року на засіданні житлової комісії військової частини НОМЕР_1 розглянуто питання щодо надання згоди на зняття статусу «службове» з житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , в якому проживає ОСОБА_1 разом з родиною - 3 особи, та рішенням житлової комісії надано згоду на зняття статусу «службове» з вказаної квартири (а.с.18).
Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2019 року за № 607 «Про зарахування на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов та інших питань щодо квартирного обліку військовослужбовців», надано згоду, згідно наказу Міністра оборони України від 31.07.2018 року № 380, для зняття статусу «службове» з житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , в якому проживає ОСОБА_1 разом з родиною - 3 особи (а.с.19).
ОСОБА_1 звертався до КЕВ м. Харкова із заявами щодо виключення житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , з числа службових, однак отримав відмову, обґрунтовану тим, що виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком, підстави щодо надання клопотання до Чугуївської міської ради про виключення житлового приміщення з числа службових відсутні (а.с.23).
Згідно довідки № 2146 від 01.04.2019 року, виданої КЕВ м. Харкова, ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в Чугуївському гарнізоні у загальній черзі з 17.07.2002 року (а.с.17).
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
На органи державної влади поширюється спеціально-дозвільний тип правового регулювання - заборонено все, що прямо не дозволено законом, тобто відповідачу дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
За змістом положень статті 47 Конституції України, кожен має право на житло.
Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року).
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається з підстав, що не заборонені законом.
Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації. Лише після вирішення питання про зняття з даного житла статусу службового, воно може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом.
За змістом ст. 118 ЖК Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі підрозділів всіх видів і родів ЗСУ, як в воєнний, так і в мирний час. Учасникам бойових дій надаються зокрема, такі пільги, як першочергове забезпечення житлом осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Відповідно до п.10 розділу VІІ Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 року, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу. Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.
Бездіяльність відповідача має наслідком унеможливлення реалізації права на житло, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституції України.
Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями у п. 11 встановлено механізм виключення житлового приміщення з числа службового, а саме виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно - експлуатаційного органу.
На цей час позивач звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я, має календарну вислугу 19 років 11 місяців, перебуває на квартирному обліку в Чугуївському гарнізоні з 17.07.2002 року, але постійного житла до цього часу не отримав.
Отже, питання виключення житла з числа службового має вирішуватися виконавчим комітетом Чугуївської міської ради, а не квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова.
Не подаючи відповідне клопотання, КЕВ м. Харкова прямо порушує конституційні права позивача на житло та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Крім того, чинним законодавством не встановлено підстав для відмови КЕВ м. Харкова у поданні клопотання про виключення житлового приміщення з числа службового до виконавчого органу відповідної ради.
Таким чином, внаслідок бездіяльності відповідача, позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 2 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», яке набуло статусу остаточного 2 березня 2011 року, визнано, що в цій справі мало місце порушення прав заявників, гарантованих ст. 8 Конвенції. Зокрема Європейський суд з прав людини констатував, що заявників було позбавлено адекватних процесуальних гарантій у процесі прийнятій рішення щодо їхнього права на житло. Пунктом 51 вказаного Рішення встановлено, що з огляду на ненадання державними органами належного обґрунтування для відхилення доводів заявників ... Суд вважає, що заявників було позбавлено адекватних процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо їхнього права на житло».
Доводи відповідача про недотримання правил черговості на отримання житла у разі звернення із клопотанням про виключення квартири із числа службових не спростовують висновків суду, оскільки клопотання про виключення квартири з числа службових лише створить правові умови для реалізації позивачем його права на житло.
Таким чином, бездіяльність відповідача щодо неподання відповідного клопотання є позбавленням процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо права на житло.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 10-12, 76-80, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків про визнання права на виключення квартири з числа службових для забезпечення постійним житлом та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на виключення з числа службового житла квартири за адресою: АДРЕСА_3 , жилою площею 30,13 кв.м.
Зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання разом з належно оформленими документами про виключення з числа службового житла квартири за адресою: АДРЕСА_3 , жилою площею 30,13 кв.м.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_4 , ІН НОМЕР_5 .
Відповідач: квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків, адреса місцезнаходження: вул. Пушкінська, буд. 61, м. Харків, код ЄДРПОУ 07923280.
Суддя: С.А. Оболєнська