Справа № 171/2202/19
2/171/235/20
"22" січня 2020 р. м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Семенової Н.М.,
за участю секретаря Ровної Н.А.,
без участі сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Апостолове, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якій просить стягнути аліменти з відповідача на свою користь на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття чи зміни у майновому становищі сторін.
Ухвалою судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощенного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, за час спільного проживання у них з відповідачем народився син. Відповідач перебуває у працездатному віці, але добровільної допомоги на утримання дитини не надає, участі у вихованні не приймає.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, заздалегідь подавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність, у якій свої позовні вимоги вона підтримала у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій позовні вимоги позивача визнає, просить слухати справу у його відсутність.
Суд, враховуючи, що відповідно до ЦПК України розгляд справи проводився судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 ст.247 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі за текстом - СК України) батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).
Відповідно до частин 1, 5 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).
Відповідно до п.17 ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина;інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження, батьком якого є ОСОБА_2 , матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 6).
Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
На підставі ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до п. 17 ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Утримання дитини є рівним обов'язком як матері, так і батька.
З матеріалів справи вбачається, що днем пред'явлення позову позивачем є 18.11.2019 року.
Врахувавши вимоги ст.ст. 182, 183 СК України та інші обставини, що мають істотне значення, суд вважає, що на користь позивача з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.11.2019 року і до досягнення дитиною повноліття чи змін у майновому становищі сторін.
Також, з відповідача слід стягнути судовий збір за розгляд справи в розмірі 768, 40 грн., оскільки позивач була звільнена від його сплати при подачі позову відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та ч.6 ст. 141 ЦПК України.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення в порядку ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.11.2019 року і до досягнення дитиною повноліття чи змін у майновому становищі сторін.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя: Семенова Н. М.