Справа № 541/2405/18
Провадження № 1-в/541/9/2020
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
133 м. м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600
22 січня 2020 рокум. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі:
- головуючого судді: ОСОБА_1
- при секретарі: ОСОБА_2 ,
- з участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4
- представника Миргородського міськрайонного сектора філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Миргороді справу за поданням Миргородського міськрайонного сектора філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області на засудженого:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михнівка, Решетилівського району, Полтавської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 ,
- про скасування іспитового строку та направлення засудженого для відбуття покарання призначеного вироком суду, на підставі ст. 78 ч. 2 КК України; ст. 166 ч. 2 КВК України, -
Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 січня 2019 року ОСОБА_6 був засуджений за ст.. 185 ч.2 КК України ст.75 КК України до 1-го року обмеження волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік.
27.11.2019 року Миргородський міськрайонний сектор філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області звернувся до суду з відповідним поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком Миргородського міськрайонного суду від 11 січня 2019 року відносно ОСОБА_6 мотивувавши свою позицію тим, що засуджений ОСОБА_6 в період іспитового строку не виконував покладений на нього судом обов'язок періодичної явки на реєстрацію до сектора пробації, за що сектром пробації 24.05.2019 року та 11.09.2019 року направлялися матеріали до суду з метою скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_6 та направлення його для відбування покарання призначеного вироком суду. Ухвалами Миргородського міськрайонного суду від 10.07.2019 року та від 23.09.2019 року відмовлено в задоволенні подання Миргородського МРС ФДУ «Центр пробації» в Полтавській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_6 . Оскільки засуджений ОСОБА_6 належних висновків для себе не зробив та 02.10.2019 року, 16.10.2019 року, 06.11.2019 року знову не з'явився на обов'язкову реєстрації, сектор пробації повторно звернувся до Миргородського міськрайонного суду із клопотанням відносно ОСОБА_7 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком Миргородського міськрайонного суду від 11 січня 2019 року.
При судовому розгляді подання представник Миргородський міськрайонний сектор філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_5 подання підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених в поданні.
Прокурор просив суд клопотання Миргородського міськрайонного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області задовольнити, оскільки ОСОБА_6 порушив обов'язок покладений на нього вироком Миргородського міськрайонного суду від 11 січня 2019 року щодо періодичної явки на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.
Засуджений ОСОБА_6 просив суд не позбавляти його волі, зазначивши, що не з'являвся на періодичну реєстрацію, оскільки працював на неофіційній роботі, не мав коштів, так як зароблені кошти йшли на лікування матері. Також звернув увагу суду на відсутність належного автобусного сполучення між с. Великі Сорочинці та м. Миргородом.
Захисник засудженого ОСОБА_6 - ОСОБА_4 просила суд відмовити в задоволенні клопотання Миргородського міськрайонного сектора філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області. Зазначила, що досягнуто мети покарання, оскільки ОСОБА_6 не вчинив нового злочину, сектором пробації встановлено низький рівень вчинення ним нового кримінального правопорушення. Також просила суд при винесенні рішення звернути увагу на відсутність негативних характеристик на ОСОБА_6 , на ту обставину, що він неофіційно працює, утримує хвору матір, на психічний стан засудженого, що вимагало від сектора пробації більш послідовного роз'яснення обов'язків засудженому, чого ним зроблено не було і про це свідчить відсутність в особовій справі засудженого характеристик на нього.
Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Відповідно до ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Згідно із ч. 2 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Дійсно, протягом іспитового строку засуджений ОСОБА_6 неодноразово не з'являвся на обов'язкову реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації в дні зазначені представником сектора пробації.
Але допущення однотипних порушень ОСОБА_6 в період іспитового строку, а саме: не з'явлення на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, не дає суду достатніх підстав, прийти до висновку про небажання засудженого стати на шлях виправлення, а саме, ухилення від виконання обов'язків, визначених ст.76 КК України та відповідно для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно нього.
Адже засуджений пояснив, що неофіційно працює, має хвору матір, а тому отримувані кошти йшли на її лікування, протилежне судом не встановлено. Негативні характеристики на ОСОБА_6 відсутні, нового злочину протягом іспитового строку він не вчинив, до адміністративної відповідальності не притягався, при оцінці ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення сектор пробації прийшов до переконання про наявність низького рівня вчинення ОСОБА_6 повторного кримінального правопорушення.
Крім вище зазначеного, судом при прийнятті рішення враховується психічний стан засудженого, що також мав певний вплив на його поведінку та вимагав від органу пробації більш виваженого підходу до особи засудженого .
Тому, на думку суду, сам факт неявки засудженого на періодичну реєстрацію під час іспитового строку не може свідчити про його небажання стати на шлях виправлення та вважатися достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженогодля відбування призначеного судом покарання.
Зважаючи на вище викладене, суд не вбачає підстав для скасування ОСОБА_6 іспитового строку.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України; ст. 78 ч. 2 КК України; ст. 166 ч. 2 КВК України, суд,
Відмовити в задоволенні подання Миргородського міськрайонного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 січня 2019 року відносно ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом 7 днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.
СуддяОСОБА_8