Справа №293/4/20
Провадження № 2/293/2/2020
22 січня 2020 рокусмт Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Бруховський Є.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
03.01.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , Черняхівської державної нотаріальної контори в особі державного нотаріуса Пилипчука Володимира Івановича з участю третьої особи Оліївської сільської ради про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку, встановлення факту прийняття спадщини.
08.01.2020 року вищеозначену позовну заяву залишено без руху.
21.01.2020 року на виконання вимог ухвали без руху позивачем ОСОБА_1 подано позовну заяву до ОСОБА_2 , Черняхівської державної нотаріальної контори в особі державного нотаріуса Пилипчука Володимира Івановича з участю третьої особи Оліївської сільської ради про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним встановлення факту прийняття спадщини. Разом з даним позовом ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного будинку.
Вивчивши дану заяву слід прийти до наступного висновку.
Так, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог ч.1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
За змістом і формою заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам ст. 151 ЦПК України.
У відповідності до ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Однак, в порушення вимог ст. 151 ЦПК України у заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову не зазначено обґрунтування необхідності такого забезпечення та пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зокрема, не зазначено, кому саме належить даний будинок, із зазначенням повного імені такої особи, місця проживання чи перебування, реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; та яким саме особам та які саме дії заборонити вчиняти щодо вказаного будинку.
Крім того, позивач сплачуючи суму судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 384,20 грн. та 40,70 грн. здійснює перерахунок таких сум за невірними платіжними реквізитами.
З огляду на викладене, враховуючи, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, а тому дана заява підлягає поверненню ОСОБА_1 .
Крім того, суд роз'яснює, що відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 149, 151, 153, 353 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Головуючий- суддя: Є.Б. Бруховський