№2а-1073/09
04 грудня 2009 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Злотнікова В.Я.
при секретарі - Зудіновій К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя про зобов'язання проведення перерахунку та виплати недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду у порядку адміністративного судочинства з вимогами до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя АР Крим (далі ОСОБА_2) про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату недоотриманої ним щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 - 2009 рр., яка повинна складати 5410 гривень, мотивуючи позовні вимоги тим, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 1 групи. За Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щорічне отримання допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Але відповідач у 2008-2009 рр. необґрунтовано виплачував цю допомогу у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р., внаслідок чого різниця між сумами допомоги, які повинні були бути виплачені та були виплачені фактично, складає 5410 гривень. З наведених підстав, позивач просив суд: зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити недоотриману ним суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009рр., яка повинна складати 5410 гривень та звільнити його від сплати судового збору.
У судовому засіданні позивач мотивовано підтримав заявлені вимоги з вищевикладених підстав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 пояснюючи, що виплата спірної щорічної допомоги, проводилася позивачеві ОСОБА_2 у розмірах, встановлених законодавством.
Заслухавши доводи позивача та заперечення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши усі наявні по справі докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_1 як особі, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, є інвалідом 1 групи, щорічно з підстав статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується разова грошова допомога на оздоровлення у розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України за №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: у 2008 році - 120 гривень, яка була виплачена 31.08.2008р., у 2009 р. - 120 гривень, яка була виплачена 28.01.2009р. (а.с.4).
Але ж ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що розмір цієї допомоги позивачеві, повинен розраховуватися з розрахунку п'яти мінімальних заробітних плат, а не за Постановою Кабінету Міністрів України.
Вищевказаний висновок суду заснований на пріоритетності Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» над урядовими нормативними актами при вирішення даного спору, тому застосуванню підлягають саме вимоги статті 48 вищевказаного Закону.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме підпунктом 11 пункту 28 розділу II, текст статті 48 Закону викладений у наступній редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Проте за частиною 3 статті 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових або внесення змін до чинних законів.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.2008 року (часу ухвалення вищевказаного рішення Конституційним Судом України) й на теперішній час діє у редакції, згідно з якою, щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідам I і II групи виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Враховуючи, що допомога за 2008р. була нарахуована та виплачена ОСОБА_1 31.08.2008р., суд вважає, що вимоги позивача у частині необхідності виплати йому відповідачем у 2008р. щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи з розміру п'яти мінімальних заробітних плат, є цілком обгрунтованими.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
На думку суду, дія названої номри не поширюється на спірні відносини, оскільки Кабінетом Міністрів України у 2009 році не було прийнято нормативно-правового акту, який би встановлював порядок та розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплата вказаної допомоги проводилася відповідачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року, у зв'язку з чим, вимоги позивача у частині необхідності виплати йому відповідачем у 2009р. щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи з розміру п'яти мінімальних заробітних плат, засновані на Законі.
Станом на час виплати позивачеві спірної допомоги - 31.08.2008 року, розмір мінімальної заробітної плати за Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» року складав 525 гривень. До виплати ОСОБА_1 у 2008 році підлягало 525 гривень х 5 = 2625 гривень - 120 гривень (фактично виплачених позивачеві ОСОБА_2). Таким чином, недоплачена позивачеві сума щорічної допомоги за 2008 рік складає 2 505 гривень. Станом на час виплати позивачеві спірної допомоги за 2009 рік, розмір мінімальної заробітної плати за Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" року складає 605 гривень. До виплати ОСОБА_1 у 2009 році підлягало 605 гривень х 5 = 3025 гривень - 120 гривень (фактично виплачених позивачеві ОСОБА_2). Таким чином, недоплачена позивачеві сума щорічної допомоги за 2009 рік складає 2 905 гривень, за 2008-2009 роки - 5410 грн.
Згідно з положеннями статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
Установивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.
З урахуванням усього вищевикладеного у сукупності, суд дійшов до висновку, що порушені діями ОСОБА_2 права позивача у сфері публічно-правових відносин, будуть захищені та відновлені шляхом: покладення на відповідача обов'язку нарахувати та виплатити позивачеві недоплачену у 2008 та 2009 роках щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у сумі 5410 грн, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судові витрати, від сплати яких позивач був звільнений, компенсувати за рахунок місцевого бюджету Желєзнодорожного району м. Сімферополя.
На підставі наведеного, Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутату України щодо відповідності ряду статей Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік», статті 48 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись статтями 2, 6, 7, 9-11, 17-18, 99,100, 159, 162 - 163, ч.3 статті 167, статтями 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену у 2008 році щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 2505 грн., та недоплачену у 2009 році щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 2905 грн., а всього у сумі 5410 грн.
Стягнути з місцевого бюджету Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня складення постанови у повному обсязі (з 09.12.2009р.) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя