№ 2-625/2010
05 лютого 2010 року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Корогодіної О.Е.
при секретарі - Подерня Х.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради АР Крим, КП ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя, КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Фонду комунального майна АР Крим, про визнання права власності,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сімферопольської міської ради АР Крим, КП ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя, КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Фонду комунального майна АР Крим про визнання права власності на підсобне приміщення літ. А, площею 35,8 кв.м., на 2-му поверсі та літ. «а» по бульвару Леніна, 20/1 у м. Сімферополі та зобов'язання КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зареєструвати право власності на вказане приміщення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що їй на праві власності належить квартира № 2 по бульвару Леніна / провулку Товарному, 22/2 у м. Сімферополі, до якої відносяться підсобне приміщення літ. А, площею 35,8 кв.м., на 2-му поверсі та літ. «а» по бульвару Леніна, 20/1 у м. Сімферополі, яке рішенням № 5/1-11 від 07 жовтня 1993 року начальника Кримського відділення Придніпровської залізниці були визнані нежитловими за санітарно-технічними нормами та передані матері позивачки - ОСОБА_2, як підсобне приміщення. Позивачка наполягає на тому, що їїх права, як власника квартири порушуються тим, що зазначене приміщення включене до особистого рахунку на квартиру та вона сплачує комунальні послуги за нього, проте, не набула права власності на нього, як це передбачено вимогами Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Рішенням Конституційного суду України.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити посилаючись на їх обґрунтованість та заснованість на вимогах діючого законодавства України.
Представник Сімферопольської міської ради АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив та не надав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення судового засідання.
Представник КП ЖЕО Желєзнодорожного району м. сімферополя АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив та не надав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення судового засідання.
Представник КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив та не надав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення судового засідання.
За таких обставин, у відповідності до вимог статей 224 та 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе постановити ухвалу про проведення заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Зі свідоцтва про право власності від 13 липня 2005 року ОСОБА_3 ЯЯЯ № 495923, виданого Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим на підставі розпорядження органу приватизації № 459 від 13 липня 2005 року, вбачається, що квартира № 2 по бульвару Леніна / провулку Товарному, 22/2 у м. Сімферополі належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках.
07 травня 2009 року між ОСОБА_2, як Дарувальником, та ОСОБА_4, як Обдаровуваною, був укладений договір дарування, засвідчений державним нотаріусом Четвертою Сімферопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 за реєстр. № 2-475, відповідно до умов якого, Дарувальник передала безоплатно у власність Обдаровуваної за згодою останньої Ѕ частку квартири 2 по бульвару Леніна / провулку Шаталова, 22/2 у м. Сімферополі АР Крим.
23 вересня 2009 року ОСОБА_2 померла.
За повідомленнями ЖЕД-8 ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя № 19, 20, 21 від 14 лютого 2008 року підсобне приміщення, загальною площею 35,8 кв.м., яке належить квартиронаймачу ОСОБА_2, знаходиться на 2-му поверсі літ. «А» по бульвару Леніна, 20 у м. Сімферополі. Згідно з рішенням № 5/1-11 від 07 жовтня 1993 року начальника Кримського відділення Придніпровської залізниці, звільнена квартира № 10, визнана нежитловою за санітарно-технічними нормами в літ. «а» по бульвару Леніна, 20 у м. Сімферополі, та була передана під підсобне приміщення ОСОБА_2 Квартирна плата за квартиру АДРЕСА_1 з моменту передачі від Придніпровської залізниці нараховувалася за загальну площу квартири разом з підсобним приміщенням, площею 35,8 кв.м.
Отже, під час розгляду справи, судом на підставі наданих особами, які приймають участь у її розгляді, доказів, було встановлено, що під час проведення приватизації квартири АДРЕСА_2 / провулку Шаталова, 22/2 у м. Сімферополі на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не було відчужено відповідне допоміжне приміщення, яким вони користуються на правових підставах.
Відповідно до статті 10 частини 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Рішенням Конституційного Суду України у справі 1-2/2004 у справі за конституційним зверненням ОСОБА_3 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 право власності на кватиру № 2 по бульвару Леніна / провулку Товарному, 22/2 у м. Сімферополі було здобуто в результаті приватизації за вимогами Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а крім того, до даної квартири належить підсобне приміщення літ. «а», площею 35,8 кв.м., розташована на другому поверсі будинку літ. А по бульвару Леніна, 20/1 у м. Сімферополі, то за позивачем має бути визнано право власності на вказане підсобне приміщення та за нею має бути зареєстроване право власності на нього.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі наведеного, керуючись статями 10 ч. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», рішенням Конституційного Суду України у справі 1-2/2004 у справі за конституційним зверненням ОСОБА_3 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону, 10, 11, 60, 74, 88, 175, 215-218, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на підсобне приміщення літ. «А» ІІ поверх, і літ. «а», загальною площею 39,8 кв.м., розташоване за адресою: бульвар Леніна / вулиця Проїзна, 20/1 у м. Сімферополі АР Крим.
Зобов'язати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зареєструвати право власності за ОСОБА_1 на підсобне приміщення літ. «А» ІІ поверх, і літ. «а», загальною площею 39,8 кв.м., розташоване за адресою: бульвар Леніна / вулиця Проїзна, 20/1 у м. Сімферополі АР Крим.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя