2-49/09
21 грудня 2009 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Злотнікова В.Я.,
при секретарях - Охота О.Є., Жабенко І.М., Зудіновій К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим», ОСОБА_2 комітету Сімферопольської міської ради про відновлення строку звернення до суду, визнання недійсним договору оренди, визнання квартири відомчою жилою площею, зобов'язання розглянути питання про надання жилої площі та укласти договір найму жилого приміщення,
ОСОБА_1 звернувся з позовними вимогами до ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим», ОСОБА_2 комітету Сімферопольської міської ради, які неодноразово уточнював, та просив визнати недійсним договір оренди квартири АДРЕСА_1 від 01.06.2000р., визнати вказану квартири відомчою жилою площею ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим», зобов'язати розглянути питання про надання жилої площі з видачею ордера на квартиру АДРЕСА_1 та укласти з позивачем договір найму жилого приміщення на вказану квартиру, мотивуючи свої вимоги тим, що він проживає в даній квартирі з 01.08.2000р. на підставі договору оренди від 01.06.2000р., який, на думку позивача, не відповідає вимогам закону, оскільки в ньому не обумовлена плата за користування житлом та він не засвідчений нотаріально. Позивач вказує, що спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету Сімферопольського пивзаводу «Крим» (виписка з протоколу №99 від 08.02.2000р.) йому була надана зазначена квартира. Оскільки він є інвалідом дитинства та не вміє читати, вважав, що укладає з відповідачем договір найму жилого приміщення. З вищенаведених підстав, позивач просив задовольнити його позов у повному обсязі.
У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 підтримали заявлені вимоги по тих же підставах, просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити на підстави наданих письмових заперечень.
Представник відповідача ОСОБА_2 комітету Сімферопольської міської ради у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, у судовому засіданні 16.04.2009р. заперечувала проти визнання спірної квартири відомчою та видачі ордеру на квартиру, оскільки вказана квартира належить на праві власності ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим».
Заслухавши сторони, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом дитинства, що підтверджується відповідною довідкою (т.1 а.с.5). ОСОБА_1 працює на посаді підсобного робочого ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» з 20.08.1979 року, та з 26.12.1983р. перебуває на квартирному обліку за місцем роботи (т.1 а.с.22,23).
Рішенням засідання ради орендарів «ПБК «Крим» від 12.10.1994р. було постановлено виділити позивачу однокімнатну квартиру, надану міськвиконкомом (т.1 а.с.7).
19 жовтня 1999р. правлінням ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» було прийнято рішення про придбання однокімнатної квартири АДРЕСА_2 за рахунок прибутку для проживання інваліда дитинства ОСОБА_1 (а.с.44). Згідно протоколу засідання правління ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» від 28.12.1999р. у зв'язку з дорожчанням вказаної квартири було постановлено виділити додаткові кошти для її придбання.
06 січня 2000р. ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» згідно договору купівлі продажу, реєстровий номер 11, була придбана вищезазначена квартира, право власності зареєстровано за ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» (т.1 а.с.45,186).
Згідно виписки з протоколу №99 спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету Сімферопольського пивзаводу від 08.02.2000р., а саме п.99.4 було прийнято рішення про надання ОСОБА_1 однокімнатної квартири АДРЕСА_2 (т.1 а.с.8).
01 червня 2000р. між ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» та ОСОБА_1 був укладений договір оренди спірної квартири строком на 10 років для проживання в ній позивача, як працівника орендодавця (т.1 а.с.67-69). На зворотному боці останнього листа договору є рукописний надпис російською мовою наступного змісту: «1 экз. договора получил», та підписи ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 (т.1 а.с.69 зв.б.).
Відповідно до п.9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення. Враховуючи, що позивач просить визнати договір оренди недійсним, а не просить його змінити або розірвати, суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин положень Цивільного Кодексу України (в ред. 2003р.).
Відповідно до ч.2 ст.277 ЦК України (в ред.1963 р.), який діяв на час укладення спірного договору, договір найму жилого приміщення в будинках, що належать громадянам на праві особистої власності, укладається наймачем з власником будинку.
Зі змісту ст.150 ЖК України слідує, що особи, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання договору оренди недійсним.
Як вбачається з ст.ст.4,5 ЖК України під відомчим житловим фондом розуміються жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд) та перебувають у віданні міністерств, державних комітетів і відомств.
З копії лицьового рахунку на квартиру та довідки Житлово-будівельного кооперативу №67 вбачається, що будинок №29 по вул. Г. Сталінграду у м. Сімферополі знаходиться на балансі Житлово-будівельного кооперативу №67.
Таким чином, враховуючи, що спірна квартира належить відповідачу, яке, згідно діючого на час придбання квартири статуту (т.1 а.с.85-97), є господарським товариством, на праві приватної власності, а будинок в якому вона знаходиться відноситься до фонду житлово-будівельного кооперативу, підстав для визнання квартири відомчою немає.
Судом також не вбачається підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов'язання розглянути питання про надання жилої площі з видачею ордера на квартиру АДРЕСА_1, та укладення на підставі виданого ордеру договору найму квартири, оскільки, з ч.1 ст.58 ЖК України, слідує, що ордер на жиле приміщення видається відповідним виконкомом на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду, проте, як вже встановлено судом, спірна квартира відноситься до приватного житлового фонду, будинок, в якому розташована квартира, не відноситься ні до державного, ні до громадського житлового фонду.
Разом з тим, як вже було встановлено судом, вказана квартира була придбана ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» для проживання в неї ОСОБА_1, протоколом №99 спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету Сімферопольського пивзаводу від 08.02.2000р. йому була надана ця квартира.
Представник відповідача представила суду протокол №6 спільного засідання адміністрації і профспілкового комітету ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» від 19.02.2009р. яким було постановлено скасувати п.99.3. рішення спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету від 08.02.2000р. (протокол №99) про виділення квартири ОСОБА_1, оскільки вирішення питання про розподіл прибутку входить до компетенції загальних зборів товариства, отже квартира не могла бути передана у власність ОСОБА_1
Судом не приймаються до уваги даний протокол №6 від 19.02.2009р., оскільки з нього вбачається, що скасований був п.99.3 протоколу №99 від 08.02.2000р., проте, як слідує з виписки з протоколу №99, достовірність якої представником позивача не заперечувалася, рішення про надання ОСОБА_1 спірної квартири містіться у п.99.4, який не скасований, крім того, даним рішенням не було вирішено питання про передачу квартири саме у власність позивача.
Пояснення свідка ОСОБА_4, яка пояснила, що не виступала на спільному засіданні адміністрації та профкому з приводу виділення позивачу квартири, судом оцінюються критично, оскільки спростовуються п.99.4 вищевказаної виписки з протоколу.
Статтею 47 Конституції України закріплено право кожного громадянина на житло.
З ч.1 ст.401 ЦК України слідує, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Суд, з урахуванням даного положення матеріального кодексу, з метою захисту прав позивача, враховуючи, що квартира була придбана відповідачем саме для проживання позивача, який є інвалідом дитинства, перебуває на квартирному обліку працівників ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» з 26.12.1983р. (т.2 а.с.65-71), вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою №10 по вул. Г. Сталінграду,29 у м. Сімферополі (сервітут) до виділення йому компетентним органом у встановленому законом порядку жилого приміщення.
На підставі ст.ст. 4, 5, 52, 61, 150 ЖК України, ст.277 ЦК України (в ред.1963 р.), ст.ст.401-403 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218, 294 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою №10 по вул. Г. Сталінграду,29 у м. Сімферополі (сервітут), що належить на праві власності ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» до виділення йому компетентним органом у встановленому законом порядку жилого приміщення.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя