Справа № - 22а-716/07
04 червня 2007 року. м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Ситникова О.Ф.,
Суддів: Бистрик Г.М.,
Бєлової Л.В.,
при секретарі: Гладишко О.М.
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Дудка Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 9.02.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва та начальника Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва Рудкевича М.А. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 9.02.2007 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва та начальника Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва Рудкевича М.А. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Оболонського районного суду м. Києва від 9.02.2007 року апелянтом - ОСОБА_1. подано апеляційну скаргу, в якій зазначено що вказана постанова суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким просить задовольнити позовні вимоги викладені в позовній заяві у повному обсязі.
У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги і залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіривши в письмовому провадженні матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу у відповідності з вимогами Закону України «Про пенсійне забезпечення» було призначено пенсію 09.09.1997 .
Судця-доповідач - Бєлова Л.В. Справа в апеляційній інстанції №22а-716/07
Головуючий в першій інстанції - Васалатій К.А. Справа в першій інстанції № 2-а-101/07
Відповідно до заяви від 10.11.2003 року та доданих до заяви документів проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1. по стажу і заробітку згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Позивач звільнився з роботи 25.05.2004 року за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.
31.08.2006 року звернувся з заявою до представника ПФУ України в Оболнському районі м. Києва що до проведення перерахунку пенсії, в перерахунку якої йому було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції правильно посилався на вимоги ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
У відповідності з повноваженнями визначеними пп.14 п.4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від ЗО грудня 1997 року № 1396/97 Міністерство юстиції України своїм листом № 21-46-915 від 26 липня 2006 року надало роз'яснення щодо перерахунку пенсії у відповідності із ст.. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими особа, яка на момент призначення пенсії не працювала (або була звільнена з дати призначення пенсії), а згодом працевлаштувалась і відпрацювала два роки, буде мати право на перерахунок пенсії відповідно до ст.. 42 вказаного закону.
Як вбачається з матеріалів справи на момент звернення за перерахунком позивач не відпрацював два роки, тому слід вважати, що йому правомірно відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до вимог ст.. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, слід вважати, що висновки суду відповідають обставинам по справі, рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, тому підстав для скасування рішення суду не має.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205,206 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 9.02.2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.