14 січня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/1209/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боднарюка О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Антонюка О.В.,
представника позивача Кіщука М.П.,
представника відповідача Баланецького О.Д. ,
представника третьої особи
(ОСОБА_2) не з'явився,
представника третьої особи Воронка Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , комунального підприємства "Парк Жовтневий", про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Чернівецької міської ради (далі - відповідач), в якому просить :
- визнати протиправним і скасувати рішення міської ради VII скликання від 26.09.2019 року № 1870 "Про розгляд електронної петиції № 111 від 16.05.2019 року громадянина ОСОБА_2 та місцевої ініціативи про схвалення продовження спільної діяльності КП "Парк Жовтневий" та ФОП ОСОБА_2 шляхом погодження умов договору".
І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що на пленарному засіданні міської ради 26.09.2019 року прийнято рішення № 1870 "Про розгляд електронної петиції №111 від 16.05.2019 р. громадянина ОСОБА_2 та місцевої ініціативи про схвалення продовження спільної діяльності КП "Парк "Жовтневий" та ФОП ОСОБА_2 шляхом погодження умов договору".
Згідно даного рішення, міською радою підтримано електронну петицію №111 від 16.05.2019 року громадянина ОСОБА_2 "Продовження договору про співпрацю "Халабуда". Схвалено продовження спільної діяльності комунального підприємства "Парк "Жовтневий" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , шляхом погодження умов проекту договору про спільну діяльність на предмет розміщення в парку "Жовтневий" автодрому для картингів та інших елементів благоустрою по вул. Воробкевича м.Чернівці. Також, рекомендовано директору комунального підприємства "Парк "Жовтневий" укласти договір з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 про спільну діяльність на предмет розміщення в парку "Жовтневий" автодрому для картингів та інших елементів благоустрою по вул. Воробкевича м.Чернівці.
На думку позивача оскаржуване рішення прийняте з всупереч вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Зокрема, позивач звертав увагу суду на те, що чинних договорів між КП "Парк Жовтневий" та ФОП ОСОБА_2 немає, крім того будь-яка угода про співпрацю на предмет розміщення в парку "Жовтневий" автодрому для картингів та об'єктів благоустрою по вул. Воробкевича в м.Чернівці КП "Парк Жовтневий" суперечить Конституції України, Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Земельному кодексу України.
Крім того, на переконання позивача, по своєму змісту та своїй правовій природі, погоджена міською радою угода, є договором оренди землі, а не договором про співпрацю, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо позовних вимог, виходячи з наступного.
Заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що міська рада зобов'язана у законний спосіб сприяти створенню умов для відпочинку членів територіальної громади міста, а прийняттям оскаржуваного рішення, фактично задовольнила вимоги членів територіальної громади, які звернулись у спосіб, який визначений Статутом територіальної громади міста Чернівців.
Окрім того, відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення виступав не як власник землі, а як засновник КП "Парк "Жовтневий", а оскаржуване рішення носить лише рекомендаційний характер.
Відповідач вважає, що рекомендація комунальному підприємству щодо продовження спільної діяльності з фізичною особою-підприємцем, в частині розміщення автодрому для картингів не тільки відповідає законодавству, яке регулює господарську діяльність, а й сприяє розвитку фізичної культури і спорту, обов'язок якого покладається на органи місцевого самоврядування згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Окрім іншого вважає, що позивач, як голова наглядової ради відповідно до Положення про Наглядову раду комунального підприємства "Парк Жовтневий" не вправі звертатись одноособово до суду, а лише в складі ради може надавати Чернівецькій міській раді як засновнику підприємства, пропозиції з питань його діяльності.
3. Позивач подав до суду відповідь на відзив на адміністративний позов, де зазначив наступні аргументи.
Посилаючись на приписи Конституції України, Закону України "Про природно - заповідний фонд України", Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" вважає, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення порушив екологічні права, конституційні права та право на користування природним об'єктами власності громадян, крім того обмежив право вільно користуватися землями парку "Жовтневий" останнього, як громадянина.
Окрім іншого вважає, що спірне рішення узаконює та легалізує діяльність комплексу "Халабуда" на території парку, як наслідок знищує парк, як об'єкт природно-заповідного фонду.
4. Представник третьої особи - КП "Парк Жовтневий" надав до суду письмові пояснення, в обґрунтування яких зазначив, що оскаржуване рішення фактично легітимізує незаконний комплекс "Халабуда" на території парку і дає можливість ФОП ОСОБА_2 і далі продовжувати свою незаконну діяльність на території парку. Підтримав правову позицію позивача, посилався при цьому на вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
5. Представник третьої особи - ОСОБА_2 , подав до суду письмові пояснення, в яких заперечував щодо позовних вимог, з огляду на наступне.
Вважає, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, крім того носить рекомендаційний характер та не порушує права і законні інтереси позивача та інших громадян, виходячи з пріоритету гуманітарної політики органів місцевого самоврядування у створені умов для населення для занять фізичною культурою і спортом.
6. В матеріалах справи також наявні заперечення позивача на письмові пояснення третьої особи, в яких наведені переважно аналогічні аргументи, які зазначені у відповіді на відзив.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. 17.10.2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.
2. Того ж числа (17.10.2019 року) ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 .
3. 01.11.2019 року ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - комунальне підприємство "Парк Жовтневий".
4. 13.12.2019 року усною ухвалою суду закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до розгляду по суті, що відображено в протоколі судового засідання. (а.с.52, зворотна сторона аркуша)
ІІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач та представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилались при цьому на аргументи наведені в позовній заяві та відповіді на відзив.
2. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на адміністративний позов.
3. Представник третьої особи - КП "Парк Жовтневий " - в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
4. Представник третьої особи - ОСОБА_2 в попередніх судових засіданнях заперечив щодо задоволення адміністративного позову.
ІV. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. 20.04.2019 року головою Наглядової ради КП "Парк Жовтневий", громадянкою України ОСОБА_1 зареєстрована електронна петиція № 96 "Заборонити генделику "Халабуда" працювати в парку "Жовтневий", зміст петиції: "Заборонити генделику "Халабуда" працювати у парку "Жовтневий"! Всупереч природоохоронному законодавству та інтересам територіальної громади міста Чернівці сьогодні особливо цінні землі парку "Жовтневий" незаконно, без будь-яких документів спритний ділок використовує під ресторанний бізнес. Для цього підприємець самовільно захопив понад 10 тис м.кв. території парку "Жовтневий", які належать громаді міста. Жодної орендної плати за використання цієї землі підприємець не сплачує. Ні судове рішення про знесення незаконного майна, ні кримінальне провадження, відкрите за фактом самовільного зайняття земельної ділянки парку, не зупиняють підприємця, який і цього року відкриває сезон розлиття спиртних напоїв та забруднення парку своєю діяльністю. Наполягаємо, від міської ради та виконавчих органів міської ради: негайного реагування на протиправні дії підприємця, який самовільно захопив землі парку та завдає шкоди його екології; заборонити генделику "Халабуда" здійснювати господарську діяльність на території парку "Жовтневий" та повідомити правоохоронні і контролюючі органи про незаконну господарську діяльність власника цього об'єкту на території комунального підприємства; вжити дієвих заходів щодо звільнення самовільно захоплених земель парку від незаконно розташованих там об'єктів приватного бізнесу; не розглядати жодних шляхів, легалізації генделика "Халабуда", на території парку "Жовтневий", діяльність якого є протиправною та суперечить Конституції та природоохоронному законодавству України." (т.1, а.с. 11). Дана петиція не була підтримана депутатами.
2. 16.05.2019 року ОСОБА_2 зареєстрована електронна петиція № 111, "Продовження договору про співпрацю Халабуда". (т.1, а.с.86)
Судом також дослідженні протоколи засідання членів Громадської організації, зокрема: "Родина Героїв міста Чернівці", "Чорна Сотня Сектор Ч", "Козацька обласна варта" та інші, яким вирішено затвердити проект рішення Чернівецької міської ради "Про схвалення продовження співпраці КП "Парк Жовтневий" та ФОП ОСОБА_2 , шляхом погодження основних умов договору про співпрацю на предмет розміщення в КП "Парк Жовтневий" автодрому для картингу та спортивних дитячих майданчиків на вул. Воробкевича" м.Чернівці. (т.1 а.с.97,98,99,100,101,102)
3. 27.05.2019 року за № 197-р видане розпорядження Чернівецького міського голови "Про створення робочої групи щодо встановлення правомірності знаходження на території парку "Жовтневий" об'єкту "Халабуда", членом даної робочої групи (в тому числі) були член Наглядової ради КП "Парк "Жовтневий" Воронка Ю.І . Даною робочою групою встановлено, що розміщення об'єкту "Халабуда" на території парку "Жовтневий" не має законних підстав, що відображено в протоколі робочої групи щодо встановлення правомірності знаходження на території парку "Жовтневий " об'єкту "Халабуда". (т.1 а.с.12-13,14-15)
4. 26.09.2019 року на пленарному засіданні міської ради VII скликання, прийнято рішення № 1870 "Про розгляд електронної петиції №111 від 16.05.2019р. громадянина ОСОБА_2 та місцевої ініціативи про схвалення продовження спільної діяльності КП "Парк "Жовтневий" та ФОП ОСОБА_2 шляхом погодження умов договору".
Згідно даного рішення, міською радою підтримано електронну петицію №111 від 16.05.2019р. громадянина ОСОБА_2 "Продовження договору про співпрацю "Халабуда". Схвалено продовження спільної діяльності комунального підприємства "Парк "Жовтневий" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , шляхом погодження умов проекту договору про спільну діяльність на предмет розміщення в парку "Жовтневий" автодрому для картингів та інших елементів благоустрою по вул. Воробкевича. Рекомендовано директору комунального підприємства "Парк "Жовтневий" укласти договір з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 про спільну діяльність на предмет розміщення в парку "Жовтневий" автодрому для картингів та інших елементів благоустрою по вул. Воробкевича. (т.1, а.с. 16-17)
5. 27.09.2019 року розпорядженням Чернівецького міського голови №с409-р зупинено дію рішення міської ради VII скликання № 1870 "Про розгляд електронної петиції №111 від 16.05.2019р. громадянина ОСОБА_2 та місцевої ініціативи про схвалення продовження спільної діяльності КП "Парк "Жовтневий" та ФОП ОСОБА_2 , шляхом погодження умов договору" та винесено на повторний розгляд на пленарне засідання на 03.10.2019 року. (т.1 а.с.21)
6. 03.10.2019 року депутатами подолане вето міського голови - рішення міської ради VII скликання від 26.09.2019р. №1870 "Про розгляд електронної петиції №111 від 16.05.2019р. громадянина ОСОБА_2 та місцевої ініціативи про схвалення продовження спільної діяльності КП "Парк "Жовтневий" та ФОП ОСОБА_2 , шляхом погодження умов договору" набрало чинності.
7. Відповідно до рішення Чернівецького облвиконкому №72 від 17.03.1992р. Парк "Жовтневий" оголошений парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. Також судом дослідженні Статут та Положення комунального підприємства "Парк "Жовтневий".
8. Згідно рішення Чернівецької міської ради від 02.12.2003 №347 управління об'єктом природно-заповідного фонду здійснює КП "Парк Жовтневий".
9. Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою вул.Комарова - проїзд Парковий - вул.Південно- Кільцева площею 41.8829 га, кадастровий номер 731013600:10:002:0016 є Чернівецька міська рада, а правокористувачем земельної ділянки є комунальне підприємство "Парк "Жовтневий".
10. 05.11.2013 року Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно - заповідного фонду в парку - пам'ятці садово-паркового мистецтва місцевого значення "Жовтневий", якою встановлено, що на території парку збудовано автодром для картингів, площадка бетонована для ремонту картингів, встановлено бокс металевий для зберігання картингів, бетоновані доріжки загальною довжиною 150 метрів, літній майданчик з дерев'яною будівлею та навісом, альтанки в кількості 10 штук та шахтний колодязь.(т.1, а.с. 45-52)
11. 01.11.2017 року Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області повторно проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду в парку - пам'ятці садово-паркового мистецтва місцевого значення "Жовтневий", якою встановлено додаткове самовільне захоплення земельної ділянки на території парку біля "Халабуди". (т.1, а.с.37-44)
12. Судом також досліджений звіт екологічного аудиту з оцінкою впливу діяльності ФОП ОСОБА_2 в парку "Жовтневий " АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 1-41)
13. Також в матеріалах справи наявні фото, на яких вказана дата «2012, 2015 та 2019 роки» на яких відображено природний ландшафт, дерев'яні пні, будівельні матеріали, дерев'яні конструкції, транспортні засоби, тощо. (т.1 а.с.201-207)
V. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Надаючи оцінку обґрунтованості доводам позивача та оскаржуваного рішення Чернівецької міської ради, суд зазначає наступне.
Звертаючись до суду, в обґрунтування позовних вимоги, позивач зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення відповідачем порушено екологічні права, конституційні права та право вільного користування природними об'єктами, в тому числі обмежено право вільно користуватися землями парку "Жовтневий" останнього, як громадянина, що неодноразово також наголошувалось в судових засіданнях. Крім того, позивач вважає, що спірне рішення узаконює та легалізує діяльність комплексу "Халабуда" на території парку, як наслідок знищує парк, як об'єкт природно-заповідного фонду посилаючись на вимоги Конституції України, Закону України "Про Природно - заповідний фонд України" та Закону України "Про навколишнього природного середовища".
Виходячи із змісту аргументів, які наведені в адміністративному позові, та з метою з'ясування юрисдикції спору, зміст і межі доказування - в ході судового розгляду справи (переважно під час підготовчого розгляду справи) судом неодноразово ставилось на обговорення питання щодо суб'єктного складу учасників, в частині того - Чи звернувся позивач до суду, як фізична особа, чи, як голова наглядової ради КП «Парк Жовтневий».
Надавши відповідь на відзив, позивач наголосив на тому, що останній звернувся до суду, як фізична особа (а не як голова наглядової ради), оскільки вважає, що спірним рішенням порушено його екологічні права, а дії відповідача щодо прийняття спірного рішення не відповідають вимогам природоохоронного законодавства.
Отже, судом встановлено, що предмет і межі доказування в даному спорі полягають у порушенні конституційних та екологічних прав позивача, виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправністю на думку позивача спірного рішення, яким по своїй суті погоджено проект угоди про співпрацю КП "Парк "Жовтневий" та ФОП ОСОБА_2 в частині, що стосується розміщення об'єктів благоустрою.
2. Як зазначено вище, згідно оскаржуваного рішення схвалено продовження спільної діяльності комунального підприємства "Парк "Жовтневий" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , шляхом погодження умов проекту договору про спільну діяльність на предмет розміщення в парку "Жовтневий" автодрому для картингів та інших елементів благоустрою по вул.Воробкевича та рекомендовано директору комунального підприємства "Парк "Жовтневий" укласти договір з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 про спільну діяльність на предмет розміщення в парку "Жовтневий" автодрому для картингів та інших елементів благоустрою.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України, визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97).
Статтею 2 Закону №280/97 визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх з виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Водночас, відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Частиною 1 статті 5 Закону №280/97 передбачено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Згідно статті 25 Закону №280/97 сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання
Крім того, гарантії місцевого самоврядування закріплені в частині 2 статті 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, ратифікованою Україною 15.07.1977 року, органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь - яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішено якого не доручене жодному іншому органу та в Конституції України.
Так, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 32 Закону №280/97 до відання виконавчих органів сільських селищних, міських рад належить, зокрема, створення умов для занять фізичною культурою і спортом за місцем проживання населення та в місцях масового відпочинку.
Частиною 1 статті 9 Закону Закону №280/97 визначено, що члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь - якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 23-1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни можуть звернутися до… органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб- сайт громадського об'єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийняте за наслідками розгляду електронної петиції №111 від 16.05.2019р., яка набрала 253 голоси та місцевої ініціативи, ініціатором якої виступали громадські організації щодо схвалення продовження спільної діяльності КП "Парк "Жовтневий" та ФОП ОСОБА_2 , шляхом погодження умов договору. Разом з тим, слід зазначити про те, що проект рішення був підготовлений та поданий безпосередньо зазначеними вище громадськими організаціями в порядку, який визначений Положенням про місцеві ініціативи. (пункт 1.3.)
Відповідно до пункту 4.2. розділу 3 Положення про місцеві ініціативи в місті Чернівцях, міська рада в межах своїх повноважень може: прийняти проект рішення, поданий у порядку місцевої ініціативи; відхилити проект рішення, поданий у порядку місцевої ініціативи; відправити проект рішення, поданий у порядку місцевої ініціативи, на доопрацювання.
Згідно частини 1 статті 74 Закону №280/97 передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
В ході судового розгляду учасниками справи не наведено будь-яких аргументів, які б стосувались порушення процедури розгляду місцевої ініціативи, відтак, суд дійшов висновку, що спірне рішення прийнято в межах і в спосіб визначений діючим законодавством.
3. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. (ч.1 ст. 17 Закону №280/97 )
За приписами статті 27 Закону №280/97 до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території.
Як встановлено судом, Парк "Жовтневий" оголошений парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення, відповідно до рішення Чернівецького облвиконкому №72 від 17.03.1992р. Згідно рішення Чернівецької міської ради від 02.12.2003 №347 управління об'єктом природно-заповідного фонду здійснює КП "Парк Жовтневий".
Власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою вул.Комарова - проїзд Парковий - вул.Південно- Кільцева площею 41.8829 га, кадастровий номер 731013600:10:002:0016 є Чернівецька міська рада, а правокористувачем земельної ділянки є комунальне підприємство "Парк "Жовтневий". (відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права)
Положеннями Статуту КП "Парк Жовтневий", затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.03.2006 року № 193/5 передбачено, що основною метою діяльності підприємства, яке належить до територіальної громади міста Чернівці, є удосконалення організації вільного часу, задоволення культурних запитів різних груп населення, створення умов для поновлення фізичних і духовних сил, спілкування людей в сфері дозвілля, здійснення діяльності по благоустрою та підтриманню належного порядку на території парку. Також, підприємство у відповідності до Статуту, здійснює такі види діяльності в порядку і межах передбачених чинним законодавством, зокрема, організація роботи атракціонних комплексів, павільйонів гральних автоматів, більярдного залу, ковзанки та інших об'єктів культурного призначення; здійснення координації діяльності підприємств, які знаходяться на території парку. Згідно з розділом 6 Статуту, управління Підприємством здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту. Для керівництва діяльністю Підприємства Чернівецький міський голова призначає директора. Директор підзвітний управлінню культури міської ради. В межах своєї компетенції директор Підприємства, зокрема, самостійно вирішує питання господарської діяльності Підприємства.
Отже, очевидним є той факт, що директор КП "Парк Жовтневий" в межах компетенції, самостійно вирішує питання господарської діяльності підприємства та уповноважений укладати договори, в тому числі про співпрацю з громадянами, фізичними особами-підприємцями та іншими підприємствами чи установами.
Слід зазначити, що оскаржуване рішення має рекомендаційний характер, тобто не встановлює обов'язків до виконавця, в даному випадку зобов'язання щодо укладення угоди про співпрацю, а є лише позицією відповідача з приводу господарської діяльності КП "Жовтневий". Відтак, жодним чином не порушує права, свободи та законні інтереси позивача, в тому числі і екологічні.
4. Суд також відхиляє доводи позивача з приводу того, що за наслідками перевірки Державної екологічної інспекції у 2013 та 2017 році, інспекцією виявлено самовільне захоплення земельної ділянки, оскільки зазначені обставини не ставитись в основу предмета даного спору виходячи із того, що будь-які порушення, які мали місце до прийняття рішення в частині самовільного захоплення земельної ділянки, юрисдикційно підлягають розгляду за правилами цивільного або ж господарського судочинства.
5.Суд вважає за необхідне також зазначити і те, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. (статті 55 Конституції України)
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту <...>.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
<...> поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" має один і той же зміст.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо, позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів".
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Такий висновок суду узгоджується з правою позицію Верховного Суду України в подібних правовідносинах (справа № 766/7172/17, постанова від 11.05.2018 року), що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні до спірних правовідносин.
Системний аналіз наведеного вище в контексті встановлених обставин справи, дає підстави дійти висновку, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення відповідачем, яке має рекомендаційний характер, не породжує обов'язкових наслідків та є не є обов'язковим до виконання - не порушено прав, свобод та законних інтересів позивача, крім того в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про зворотнє.
6. Надаючи правову оцінку доводам та аргументам позивача з проводу порушення екологічний прав останнього оскаржуваним рішенням, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91 року N 1264-XII (далі - Закон N 1264-XII), цим Законом регулюються відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні.
Згідно зі статті 1 Закону N 1264-XII завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Статтею 9 Закону N 1264-XII встановлено, що кожний громадянин України має право на: безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище; участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань; участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів; здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів; об'єднання в громадські природоохоронні формування; вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом; участь у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля; одержання екологічної освіти; подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище; оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом; участь у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки. Законами України можуть бути визначені й інші екологічні права громадян.
За приписами статті 10 Закону N 1264-XI екологічні права громадян забезпечуються:
а) проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища;
б) обов'язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об'єктів економіки;
в) участю громадських організацій та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;
г) здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
Діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.
При цьому слід зазначити, що враховуючи рекомендаційних характер спірного рішення, який не породжує обов'язкових наслідків, в контексті встановлених судом обставин, та не наведення позивачем жодних інших обґрунтувань, а також ненадання позивачем жодних інших доказів щодо порушення екологічних прав останнього - суд дійшов висновку, що позивачем на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
На думку суду, будь-які порушення екологічних прав, тощо, мають бути доведені в контексті причинного зв'язку із прийнятим рішенням суб'єктом владних повноважень, і таке порушення має стосуватись діяльності певного суб'єкта, який є учасником таких правовідносин.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б вказувати зворотне, аніж висновки суду в контексті спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.
7. Як зазначалось вище, КП "Парк Жовтневий" є парком пам'яткою садово - паркового мистецтва місцевого значення.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.
Статтею 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Згідно вимог статті 38 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" встановлено (окрім іншого), що на території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забезпечується проведення екскурсій та масовий відпочинок населення.
Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Аналіз наведених вище положень Закону дає підстави дійти висновку, що території парків - пам'яток садово - паркового мистецтва можуть використовуватись для масового відпочинку населення в оздоровчих, а також в освітньо-виховних та рекреаційних цілях.
8. Водночас, суд звертає увагу на те, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р.). З огляду наведене суд дійшов висновку, що позиція позивача в спірних правовідносинах не узгоджується з положеннями законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, а також є передчасною, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
9. Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи зміст спірних правовідносин суд дійшов висновку, що відповідачем не порушено наведених вище критеріїв.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до вимог статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
10. Підсумовуючи наведене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, суд не здійснює розподіл понесених позивачем судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , комунального підприємства "Парк Жовтневий" - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 січня 2020 р.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП: НОМЕР_1 )
Відповідач - Чернівецька міська рада (Центральна площа, 1, м.Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ: 36068147)
Третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , код: РНОКПП: НОМЕР_2 )
Третя особа - Комунальне підприємство "Парк Жовтневий" (58029, м. Чернівці, вул. П.Орлика, 4, код ЄДРПОУ: 31396751).
Суддя О.В. Боднарюк