22 січня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/1499/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач), яка полягала у ненаданні запитуваної інформації на запит від 27.11.2019р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області протягом п'яти днів надати належну, обґрунтовану відповідь - запитувану інформацію на запит від 27.11.2019р. відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 27.11.2019р. він звернувся до відповідача із запитом на публічну інформацію, зокрема запитувалась наступна інформація: розміри премій та надбавок за інтенсивність за жовтень 2019р. всім працівникам та начальнику Соболєву С.М. відділу інформаційно-аналітичного забезпечення та використання електронних реєстрів Управління інформаційних систем та електронних реєстрів та їх обґрунтування, однак йому було відмовлено у наданні запитуваної інформації, оскільки запитувана інформація підпадає під категорію службової інформації з обмеженим доступом.
Позивач зазначену відповідь вважає необґрунтованою, безпідставною та неправомірною, оскільки вона суперечить положенням Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Закону України "Про запобігання корупції", які передбачають що інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати з місцевого бюджету працівнику державного органу або органу місцевого самоврядування не є конфіденційною, не може бути обмежена в доступі і підлягає наданню на запит.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначає, що ними за наслідками розгляду листа регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Чернівецькій області від 24.12.2019р., а також з урахуванням наданих у листі рекомендацій та вказівок стосовно надання доступу до інформації про заробітну плату працівникам державних органів, повторно розглянуто запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 27.11.2019р. та 08.01.2020р. надано позивачу запитувану інформацію згідно Закону України "Про доступ до публічної інформації". У зв"язку з чим, просить суд закрити провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Позивач надав суду відповідь на відзив, в якому заперечував проти закриття провадження у справі та наполягав на визнанні протиправної бездіяльності відповідача, оскільки останнім не дотримано встановлених законодавством строків надання відповіді на запит про інформацію, що порушує його права на доступ до публічної інформації.
Ухвалою суду від 24.12.2019р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 22.01.2020р. відмовлено у закритті провадження у справі.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
27.11.2019р. позивач відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із запитом, в якому просив надати інформацію щодо розмірів премій, надбавок за інтенсивність за жовтень 2019р. всім працівникам відділу інформаційно-аналітичного забезпечення та використання електронних реєстрів Управління інформаційних систем та електронних реєстрів та начальнику Управління Соболєву С.М . , їх обґрунтування (а.с.15).
02.12.2019р. відповідач надав відповідь, оформлену листом №33435/09, в якій відмовив у наданні запитуваної інформації, оскільки запитувана інформація підпадає під категорію службової інформації з обмеженим доступом (а.с.16).
05.12.2019р. позивач не погоджуючись із зазначеною відповіддю звернувся для захисту своїх прав до суду.
08.01.2020 року відповідач за наслідками розгляду листа регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Чернівецькій області від 24.12.2019р., а також з урахуванням наданих у листі рекомендацій та вказівок стосовно надання доступу до інформації про заробітну плату працівникам державних органів, повторно розглянув запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 27.11.2019р. та надав позивачу запитувану інформацію згідно Закону України "Про доступ до публічної інформації", що підтверджується листом №2400-0801-8/102 від 03.01.2020р. (а.с.22).
До листа від 03.01.2020р. додано копії подання для преміювання та подань про встановлення надбавки за інтенсивність праці працівників управління інформаційних систем та електронних реєстрів за жовтень 2019р. із обґрунтуванням (а.с.23-25).
Позивач вважає протиправною бездіяльність органу Пенсійного фонду щодо своєчасного надання йому запитуваної інформації, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939).
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (ч.1 ст.1 Закону №2939).
Частиною першою статті 2 Закону №2939 визначено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Згідно зі статтею 5 Закону №2939 доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 12 Закону №2939 встановлено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 Закону №2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області є державним органом, тобто у розумінні статті 13 Закону №2939 є розпорядником інформації, що не заперечувалось відповідачем.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 Закону №2939 розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно з положеннями статті 16 Закону №2939 розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.
Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону №2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Частинами першою та четвертою статті 20 Закону №2939 передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Отже, Законом №2939 встановлено механізм реалізації права на доступ до публічної інформації, який забезпечується, зокрема шляхом надання розпорядником публічної інформації у межах встановленого законодавством строку достовірної, точної та повної інформації на відповідний інформаційний запит безвідносно до того, чи запитувана інформація безпосередньо стосується запитувача.
Судом встановлено, що 27.11.2019р. позивач відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із запитом, в якому просив надати інформацію щодо розмірів премій, надбавок за інтенсивність за жовтень 2019р. всім працівникам відділу інформаційно-аналітичного забезпечення та використання електронних реєстрів Управління інформаційних систем та електронних реєстрів та начальнику Управління Соболєву С . М . , їх обґрунтування (а.с.15).
02.12.2019р. відповідач надав відповідь, оформлену листом №33435/09, в якій відмовив в наданні запитуваної інформації, оскільки запитувана інформація підпадає під категорію службової інформації з обмеженим доступом (а.с.16).
Таким чином, спір між сторонами виник з приводу не надання інформації, що запитувалась позивачем, оскільки відповідач вважав, що запитувана інформація підпадає під категорію службової інформації з обмеженим доступом.
Щодо правомірності відмови у наданні запитуваної інформації суд зазначає наступне.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію врегульована ст.22 Закону №2939, відповідно до якої, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Положеннями статті 6 Закону №2939 встановлено види інформації, до якої може бути застосовано обмеження в доступі: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов'язковим для такого обмеження.
Положеннями ч.1 ст.9 Закону №2939 визначено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Відповідно до ч.5 ст.6 Закону №2939 не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Згідно з ч.2, 3 ст.5 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 №2297-VI не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень; не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до п. 2 ч.2 ст.60 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 №1700-VII не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету або за рахунок технічної або іншої допомоги в рамках реалізації в Україні програм (проектів) у сфері запобігання, протидії корупції особам, зазначеним у пункті 1, пунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, а також одержані цими особами за правочинами, які підлягають обов'язковій державній реєстрації, а також подарунки, які регулюються цим Законом.
Суд зазначає, що кожній особі гарантується право на доступ до публічної інформації, яка зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходиться у володінні розпорядників публічної інформації. Разом з тим, доступ до видів публічної інформації: конфіденційної, таємної та службової, може бути обмежено у разі сукупності обов'язкових умов, визначених у законі.
Судом не встановлено під час розгляду справи обставин, які б свідчили, що запитувана позивачем інформація не підлягає оприлюдненню чи має обмежений доступ або інші підстави для ненадання її запитувачу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що запитувана позивачем інформація, що стосується інформації про отримані премії та надбавки працівників відділу інформаційно-аналітичного забезпечення та використання електронних реєстрів Управління інформаційних систем та електронних реєстрів, не відносить до службової інформації з обмеженим доступом в розумінні Закону №2939. Більше того, суд вважає, що з даним висновком суду погоджується і відповідач, оскільки останній повторно розглядав запит на інформацію ОСОБА_1 і все ж таки надав її позивачу.
На підставі викладеного, суд вважає, що відповідач листом від 02.12.2019р. протиправно відмовив позивачу у наданні інформації, що запитувалась.
Разом з цим, суд звертає увагу, що звернення запитувача до відповідача із запитом на інформацію безумовно вимагає своєчасного реагування розпорядника інформації у вигляді надання відповіді на такий запит у межах встановленого законодавством строку, а саме - протягом п'яти днів (за загальним правилом) або у термін до 20 робочих днів (за умови повідомлення запитувача про продовження строку розгляду запиту з відповідним обґрунтуванням) з моменту отримання запиту.
Судом встановлено, що позивач звернувся із інформаційним запитом 27.11.2019, а відповідь на запит відповідачем надано 02.12.2019р., тобто в строк встановлений статтею 20 Закону №2939. Однак, суд звертає увагу, що як було встановлено вище зазначеним листом відповідач протиправно відмовив у наданні запитуваної інформації.
Натомість інформація, що запитувалась, надана позивачу лише 08.01.2020 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 20 Закону №2939.
На даний факт звертає увагу і позивач, який вказує, що інформація, яку він запитував надана йому, однак несвоєчасно і лише після його звернення до суду із вказаним позовом, що свідчить про порушення його права на доступ до публічної інформації.
При цьому, судом відхиляються як необґрунтовані доводи відповідача щодо відсутності станом на момент розгляду справи порушень прав ОСОБА_1 на доступ до публічної інформації з огляду на повне відновлення порушеного права позивача: надання 08.01.2020р. відповіді на інформаційний запит позивача від 27.11.2019р.
Так, право на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а і право на своєчасність її отримання. У частині реалізації права особи на отримання інформації суб'єкт владних повноважень має можливість виправити допущене порушення шляхом надання запитуваної інформації. Водночас порушення суб'єктом владних повноважень права на своєчасність доступу до публічної інформації є невідновлювальним, тобто суд може лише констатувати порушення, а сам суб'єкт владних повноважень пропуск строку виправити не може, оскільки перебіг часу не залежить від волі будь-яких осіб. Тому порушення строків вчинення передбачених законом дій суб'єктом владних повноважень не може бути виправлено навіть після вчинення юридично значимих дій на виконання своїх обов'язків.
Звернення позивача з цим позовом спрямоване на забезпечення справедливої сатисфакції та належного відновлення порушеного права.
Відповідно до пунктів 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи характер спірних правовідносин, зважаючи на неможливість відновити своєчасність надання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1, належним та ефективним захистом порушеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області права позивача є визнання такої бездіяльності протиправною.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 800/369/17 (провадження № 11-259заі18).
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та визнання протиправною бездіяльності Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо несвоєчасного надання ОСОБА_1 інформації на його запит.
Разом з тим, враховуючи те, що запитувана інформація, хоча із порушенням строків, все ж таки була надана позивачу, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області протягом п'яти днів надати належну, обґрунтовану відповідь - запитувану інформацію на запит від 27.11.2019р. відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" слід відмовити.
Щодо посилань позивача, що надані йому документи є недостовірними, суд зазначає, що незначні виправлення у них не свідчать про недостовірність зазначених документів, відтак у суду немає підстав сумніватися у їх достовірності. Крім того, копії зазначених документів наданих суду належним чином засвідчені, містять печатку та підпис посадової особи.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду правомірність ненадання відповідачу своєчасно запитувану публічну інформацію.
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З наведених положень КАС України слідує, що суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, тобто, наділений таким правом. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Водночас, з огляду на відмову в задоволенні позову в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області протягом п'яти днів надати належну, обґрунтовану відповідь - запитувану інформацію на запит від 27.11.2019р. відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання рішення суду.
Позивача звільнено від сплати судового збору, а підтвердження понесення витрат відповідачем в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з цим, відповідно до ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач), яка полягала у несвоєчасному наданні запитуваної ОСОБА_1 інформації на запит від 27.11.2019р.;
3. В задоволенні позову в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області протягом п'яти днів надати належну, обґрунтовану відповідь - запитувану інформацію на запит від 27.11.2019р. відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" слід відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, 3, м.Чернівці, 58022, ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.О. Кушнір