Справа № 560/2853/19
іменем України
22 січня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лісогринівецької сільської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лісовогринівецької сільської ради, в якому просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою для подальшої безоплатної передачі земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що відмова у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою, оформлена рішенням від 23.07.2019 №89, є протиправною, оскільки у цій відмові відсутнє посилання на підстави, передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач у власність, знаходить в мікрорайоні "Молодіжний" с. Лісові Гринівці за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації від 17.09.2004 №1054-04 вказана земельна ділянка надана у власність громадянину ОСОБА_2 , що є підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проєкту землеустрою. Просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 20.09.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 19.11.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд перейшов із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою від 24.12.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
Ухвалою. від 16.01.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
24.05.2019 позивач - ОСОБА_1 звернувся до Лісогринівецької сільської ради з заявою про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 0,10 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку на території Лісогринівецької сільської ради.
Рішенням від 23.07.2019 №89 Лісогринівецька сільська рада відмовила позивачу у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 0,10 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку на території Лісогринівецької сільської ради, оскільки спірна земельна ділянка перебуває у власності інших осіб.
Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує зазначене нижче.
Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Конституцією України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина 4 статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина 2 статті 14).
Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, Лісогринівецька сільська рада, в цьому випадку, має виключні повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель комунальної власності відповідної територіальної громади.
Наведеними положеннями чинного законодавства чітко визначені, як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, та форма прийнятих відповідних рішень.
Так, за результатами розгляду відповідної заяви громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, відповідач у місячний строк повинен прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або про відмову у наданні такого дозволу.
Разом з цим, така відмова повинна бути вмотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Пункт 34 частини 1 статті 26 закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі по тексту - Закон №280/97-ВР) передбачає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини 13 статті 46 Закону №280/97-ВР пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.
Частиною 5 статті 46 Закону Закон №280/97-ВР передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
За змістом частин 1, 2 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проєкту землеустрою слугував той факт, що спірна земельна ділянка перебуває у власності інших осіб.
Разом з тим, відповідно до довідки ОК "Молодіжний" згідно план-схеми земельна ділянка, яку бажає позивач отримати у власність, розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Розпорядженням від 17.09.2004 №1054/04-р голова Хмельницької районної державної адміністрації надав ОСОБА_2 на праві власності земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилих будинків за межами с. Лісові Гринівці за адресою АДРЕСА_1 .
Листом від 13.12.2019 №39/07-3166/19 Хмельницька районна державна адміністрація повідомила, що розпорядження голови адміністрації про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови адміністрації від 17.09.2004 №1054/04-р за період з 2004-2009 років не приймалось. Тобто, розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації від 17.09.2004 №1054/04-р про надання ОСОБА_2 на праві власності земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилих будинків за межами с. Лісові Гринівці за адресою АДРЕСА_1 є чинним.
Оскільки розпорядження від 17.04.2004 №1054/04-р є чинним, тому суд вважає, що Лісогринівецька сільська рада правомірно відмовила позивачу у надані дозволу на виготовлення проєкту землеустрою відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В процесу судового розгляду відповідач довів правомірність спірного рішення. Тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача на стягується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Лісогринівецької сільської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
Відповідач:Лісогринівецька сільська рада (вул. Центральна, 4, Лісові Гринівці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31340 , код ЄДРПОУ - 04403717)
Головуючий суддя О.Л. Польовий