Справа № 560/4141/19
21 січня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.
за участі:секретаря судових засідань Данилюк К.Б. позивача ОСОБА_1 представника відповідача Лукова А.В.
розглянувши клопотання представника відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про стягнення коштів та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 645 грн. 07 коп. за грудень 2015 року, яка не була виплачена станом на день її звільнення, стягнення середнього заробітку за період затримки виплати по день фактичного розрахунку в сумі 360 249 грн. та моральної шкоди в сумі 100 000 грн.
В підготовчому засіданні представником відповідача заявлене клопотання про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з недотриманням позивачем при зверненні до суду вимог ч. 3 статті 161 КАС України, а саме несплатою судового збору за другу та третю позовні вимоги (про стягнення середнього заробітку за період затримки виплати та стягнення моральної шкоди)
Позивач стосовно клопотання заперечує, вважаючи, що звільнена від обов'язку сплати судового збору.
Вирішуючи клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону. Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону України "Про судовий збір" станом на момент звернення до адміністративного суду, а підстави для можливого звільнення від сплати судового збору встановлені ст. 5 вказаного Закону.
Як вбачається зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Суд погоджується з тим, що позовна вимога № 1, сформульована позивачем у позові, не підлягає оплаті судовим збором, оскільки є вимогою про стягнення заробітної плати (заборгованості), відтак підпадає під передбачену законом пільгу.
У той же час, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що за змістом приписів чинного законодавства України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Таким чином, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ (в усіх судових інстанціях)
Що стосується позовної вимоги № 3 про стягнення моральної шкоди, визначеної позивачем у грошовій оцінці, вона також має майновий характер, а тому судовий збір підлягає сплаті (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №761/11472/15-ц від 28.11.2018 )
Відповідно до ч. 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Позивач подала позов до суду у 2019 році, відтак для розрахунку судового збору слід брати до уваги ставки судового збору та розміри розрахункових величин, які були дійсними станом на час звернення до суду.
Суд роз'яснює, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В цілях обчислення судового збору враховується розмір прожиткового мінімуму, чинний станом на 1 січня 2019 року. З 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 гривні (ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік")
Відтак, розмір судового збору слід розраховувати з ціни позову, яка визначається як сума вимог майнового характеру, які заявлені позивачем у позові. Ціна позову, яка підлягає оплаті судовим збором становить: 360 249 грн. ( вимога № 2) + 100 000 грн. (вимога № 3) = 460 249 грн. ( ціна позову) 1 відсоток ціни позову становить 4602,49 грн., що є не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У наданий судом строк позивач повинна подати до суду докази сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір". Сплата судового збору за подання адміністративного позову до Хмельницького окружного адміністративного суду здійснюється на рахунок отримувача - УК у м. Хмельницький/м. Хмельницький/22030101, Код ЄДРПОУ 38045529, Банк - Казначейство України (ЕАП), Рахунок - UA248999980313151206084022002, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу Судовий збір за позовом____________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Хмельницький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)
Керуючись п. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою Великої палати Верховного суду № 910/4518/16 від 30.01.2019, суд
Клопотання задоволити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення повного тексту ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений 22.01.2010 року.
Головуючий суддя І.С. Козачок