Справа № 560/4311/19
іменем України
22 січня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування до страхового (трудового) стажу часу перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами в період з 08 травня по 13 липня 1984 року (дородова відпустка), протиправною бездіяльність щодо проведення з 01 липня 2019 року доплати до пенсії у сумі, що не вистачає до 2000 гривень згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового (трудового) стажу час перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами в період з 08 травня по 13 липня 1984 року (дородова відпустка) та провести доплату до пенсії у сумі, що не вистачає до 2000 гривень, починаючи з 01 липня 2019 року відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" з 01 липня 2019 року в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною) в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацам першим частини першої статті 28 Закону, не досягає 2000 гривень, таким особам надається доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.
Позивач вказує, що оскільки доплату до пенсії, що не вистачає до 2000 гривень, вона не отримала, тому звернулася до відповідача із заявою про надання пояснень з цього приводу і отримала відповіді, викладені в листах від 23 серпня 2019 року № П-589-П-02.26-4, від 25 листопада 2019 року № П-1877-П-02.06-04, в яких зазначається, зокрема, що виплата не підлягає перерахунку у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Повідомляється також, що при призначенні пенсії за вислугу років страховий (трудовий) стаж позивача становив 29 років 10 місяців 20 днів. При цьому трудовий стаж за час роботи в колгоспі ім. Радянської Армії розрахований, виходячи із припущення про членство в колгоспі, а відтак час перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами в період з 08 травня по 13 липня 1984 року (дородова відпустка) не зараховано до трудового стажу.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою від 27 грудня 2019 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі та призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
11 січня 2020 року відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що за даними трудової книжки № 4396292 від 12 вересня 1980 року позивачка з 05 квітня 1984 року по 03 січня 1986 року працювала в колгоспі імені Радянської Армії.
Згідно довідки від 08 червня 2010 року № 60, виданої Сільськогосподарським кооперативом "Решнівецький" (колгосп ім. Радянської Армії перейменовано па КСП "Перспективу", згодом СГК "Решнівецький") на підставі книг трудового стажу та заробітку за 1984-1986 роки, в 1984 році позивачкою вироблено 28 людиноднів, а за 1985-1986 роки міститься запис про декретну відпустку.
Враховуючи норми чинного законодавства, робота в колгоспі з 05 квітня 1984 року по 03 січня 1986 року позивачці зарахована до страхового стажу наступним чином:
- з 05 квітня 1984 року по 07 травня 1985 року (1 місяць 3 дні) - за фактичною тривалістю з урахуванням кількості відпрацьованих людиноднів-28;
- з 14 липня 1984 року (дати народження дитини) по 21 січня 1986 року - як період догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку згідно свідоцтва про народження дитини, 1 рік 6 місяців 8 днів.
Відповідач також зазначає, що іншого порядку зарахування страхового стажу за період роботи в колгоспі не передбачено, тому підстави для врахування до страхового стажу періоду з 08 травня 1984 року по 13 липня 1984 року відсутні.
Крім цього, на думку відповідача, оскільки, відповідно до статті 28 Закону № 1058-ІV позивачка не має необхідного страхового стажу - 30 років, тому пенсійна виплата ОСОБА_1 перерахунку не підлягає.
У відзиві на позов відповідач також вказав про необхідність розгляду цієї справи з викликом сторін.
Частинами 5, 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому клопотання відповідача до задоволення не підлягає.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов до наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , з 09 червня 2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з вказаного періоду отримувала пенсію по інвалідності згідно Закону № 1058-ІV, а з 29 грудня 2010 року отримує пенсію за вислугу років, як працівник освіти, призначену відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ.
Пенсію позивачці обчислено з урахуванням страхового стажу 29 років 10 місяців 20 днів (враховано по 28 грудня 2010 року), коефіцієнт страхового стажу - 0,29833.
08 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до головного управління Пенсійного фонду України із заявою щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи у колгоспі та догляду за дитиною.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом № П-589-П-02.26-04 від 23 серпня 2019 року повідомлено позивачку про відсутність підстав для зарахування періоду з 08 травня 1984 року по 13 липня 1984 року до страхового стажу.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи у колгоспі та догляду за дитиною, а також не проведення з 01 липня 2019 року доплати до пенсії протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
За змістом пунктів 1, 3, 20 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, необхідність підтвердження трудового стажу уточнюючими довідками, первинними документами, виникає виключно у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 у період з 05 квітня 1984 року по 03 січня 1986 року працювала у колгоспі ім. Радянської Армії на посаді виховательки дитячих ясел.
Вказаний період трудового стажу позивача належним чином підтверджений записами трудової книжки, внесеними відповідно до вимог трудового законодавства, тому не потребує підтвердження іншими первинними документами.
При цьому, спірний період з 08 травня по 13 липня 1984 року, який не враховано відповідачем до страхового стажу, також входить до вищевказаного періоду, що підтверджується трудовою книжкою позивача.
Так, статтею 56 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до пункту "ж" статті 56 Закону 1788-ХІІ до стажу роботи також зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше, ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
При цьому, суд критично оцінює твердження відповідача про невиконання встановленого мінімуму трудової участі позивачем, оскільки на переконання суду перебування жінки у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами є достатньо поважною причиною для невиконання встановленого обсягу людиноднів у такий період.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач протиправно не врахував час перебування ОСОБА_1 у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами за період з 08 травня 1984 року по 13 липня 1984 року.
Водночас, вирішуючи питання стосовно позовної вимоги про зобов'язати відповідача провести доплату до пенсії у сумі, що не вистачає до 2000 гривень, починаючи з 01 липня 2019 року відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України № 124 від 20 лютого 2019 року "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" встановлено, що з 01 липня 2019 року в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною) в особі, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону (жінки - 30 років), не досягає 2000 гривень, таким особам надасться доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.
Оскільки, відповідно до статті 28 Закону № 1058-ІV на момент розгляду відповідачем заяви позивача з вказаного питання, не було враховано час перебування ОСОБА_1 у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами за період з 08 травня 1984 року по 13 липня 1984 року, то позивачка не мала необхідного страхового стажу - 30 років, тому на той момент пенсія позивачки перерахунку не підлягала.
Враховуючи зазначене, з метою належного захисту прав позивача та з врахуванням встановлених обставин у цьому рішенні, а також з позиції не втручання у дискреційні повноваження відповідача стосовно перерахунку та призначення пенсійних виплат, суд вважає за можливе задоволити частково вказані позовні вимоги шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 стосовно доплати до пенсії у сумі, що не вистачає до 2000 гривень, починаючи з 01 липня 2019 року відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" з врахуванням
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що беручи до уваги ту обставину, що суд зобов'язує відповідача врахувати час перебування ОСОБА_1 у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами за період з 08 травня 1984 року по 13 липня 1984 року, тому необхідним є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про здійснення доплати до пенсії у сумі, що не вистачає до 2000 гривень, починаючи з 01 липня 2019 року відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", тому даний адміністративний позов слід задоволити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування до страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 , часу перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами в період з 08 травня 1984 року по 13 липня 1984 року (дородова відпустка).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового (трудового) стажу час перебування ОСОБА_1 у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами в період з 08 травня 1984 року по 13 липня 1984 року (дородова відпустка).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо проведення доплати до пенсії у сумі, що не вистачає до 2000 гривень, починаючи з 01 липня 2019 року відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році".
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 576 (п'ятсот сімдесят шість) грн. 30 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.І. Салюк