22 січня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/139/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 20.12.2019 р. №1525,
встановив:
20 січня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Херсонської обласної ради (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської обласної ради від 20.12.2019 р. № 1525 "Про реорганізацію шляхом приєднання комунального некомерційного підприємства "Херсонський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом" Херсонської обласної ради до комунального некомерційного підприємства "Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І. Горбачевського" Херсонської обласної ради".
Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Херсонської обласної ради від 20.12.2019 р. № 1525 "Про реорганізацію шляхом приєднання комунального некомерційного підприємства "Херсонський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом" Херсонської обласної ради до комунального некомерційного підприємства "Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І. Горбачевського" Херсонської обласної ради", яка вмотивована тим, що у разі не зупинення дії оскаржуваного рішення процедура припинення КНП "Херсонський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом" ХОР буде продовжуватись, працівники Центру будуть звільнені, що унеможливить ефективний судовий захист прав позивача. Крім того, позивач зазначає, що з урахуванням строку розгляду судом даної справи, на момент винесення судом рішення по даній справі, оскаржуване рішення Херсонської обласної ради буде виконано.
Ухвалою суду від 21.01.2020 р. заяву про забезпечення позову прийнято до розгляду.
Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Отже, для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто, прийняття рішення про забезпечення позову можливе лише в разі наявності обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що забезпечення позову є не тільки гарантією виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, а й засобом запобігання порушення прав. так, у рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_3 проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Як встановлено судом, предметом оскарження у даній справі є рішення Херсонської обласної ради від 20.12.2019 р. № 1525 "Про реорганізацію шляхом приєднання комунального некомерційного підприємства "Херсонський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом" Херсонської обласної ради до комунального некомерційного підприємства "Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І. Горбачевського" Херсонської обласної ради".
З матеріалів позовної заяви вбачається, що додатком 2 до оскаржуваного рішення є Порядок та строки реорганізації шляхом приєднання комунального некомерційного підприємства "Херсонський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом" Херсонської обласної ради до комунального некомерційного підприємства "Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І. Горбачевського" Херсонської обласної ради.
Пунктами 6-9 вказаного Порядку передбачено проведення звільнення та переведення працівників, а також проведення всіх передбачених законодавством заходів при вивільненні працівників у зв'язку з припиненням юридичної особи - у термін з 24.02.2020 р. до затвердження обласною радою передавального акту; складання передавального акту у термін до 23.02.2020 р., подання до Херсонської обласної ради на затвердження передавального акту - 24.02.2020 р., подання передавального акту та статуту в новій редакції в орган, який здійснює державну реєстрацію - протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення обласною радою про затвердження передавального акту та статуту в новій редакції.
Тобто, за спірним рішенням, що є предметом позову, передбачається вчинення ряду дій, спрямованих на припинення функціонування комунального некомерційного підприємства "Херсонський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом" Херсонської обласної ради з зазначенням термінів їх вчинення.
При цьому, суд зазначає, що правомірність прийняття оскаржуваного рішення Херсонської обласної ради підлягає дослідженню лише під час судового розгляду справи.
Частиною 4 ст. 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження. Крім того, за правилами ст. 173, 193 КАС України, загальний строк розгляду справи за правилами загального позовного провадження не може перевищувати 120 днів.
З огляду на викладені обставини та з урахуванням визначених законом строків розгляду справ адміністративним судом, суд приходить до висновку, що на момент прийняття рішення у даній справі оскаржуване рішення Херсонської обласної ради буде виконано, що у випадку задоволення позовних вимог ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також виникне потреба докласти значні зусилля для відновлення первинного стану учасників спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст. 72 КАС).
Проаналізувавши мотиви та надані до заяви докази, якими позивач обґрунтовує подану заву, суд дійшов висновку про наявність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
При цьому, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Херсонської обласної ради від 20.12.2019 р. № 1525 "Про реорганізацію шляхом приєднання комунального некомерційного підприємства "Херсонський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом" Херсонської обласної ради до комунального некомерційного підприємства "Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І. Горбачевського" Херсонської обласної ради" не порушує прав та обов'язків сторін у спорі або третіх осіб, а лише тимчасово зупиняє дію оскаржуваного рішення до вирішення спору по суті.
Враховуючи, що при забезпеченні позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів, а позивачем в даному випадку зазначено доводи та надано до заяви про забезпечення позову докази, щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист яких стане неможливим або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат без вжиття таких заходів, тому оцінюючи в сукупності наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин суд дійшов висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150-157, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити дію рішення Херсонської обласної ради від 20.12.2019 р. № 1525 "Про реорганізацію шляхом приєднання комунального некомерційного підприємства "Херсонський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом" Херсонської обласної ради до комунального некомерційного підприємства "Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І. Горбачевського" Херсонської обласної ради" до набрання чинності рішенням суду по справі № 540/139/20.
Копії ухвали направити учасникам справи та державному реєстратору Херсонської міської ради (до відома).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - 3 (три) роки.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна