Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 січня 2020 р. Справа № 520/12788/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,
представника позивача - Бойчука В.І.,
представника відповідача - Шутової А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом Державної установи "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення ,-
Державна установа "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України" звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №0137445706 від 13.08.2019 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне перерахування єдиного внеску Головного управління ДФС у Харківській області, за яким до Державної установи "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України" застосовано штраф у розмірі 20084,13 грн. за період з 21.05.2019 р. по 06.06.2019 р. та нараховано пеню у розмірі 1625,58 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.01.2020 р. о 10:45 год.
23.12.2019 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшла заява про залишення позову Державної установи "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України" без розгляду. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що отримавши рішення №0137445706 від 13.08.2019 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, позивач скористався правом на адміністративне оскарження та звернувся до Державної податкової служби України. Державною податковою службою України, за результатами розгляду скарги було прийнято рішення про залишення скарги від 20.09.2019 р. №324 без розгляду. Зазначене рішення було отримано позивачем 30.10.2019. Адміністративний позов позивачем подано до суду 25.11.2019 р., тобто, з порушенням строку, встановленого абз. 9 ч. 4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у зв'язку з чим просив позовну заяву залишити без розгляду.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав подану заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
Представник позивача проти залишення позовної заяви без розгляду заперечував та просив поновити Державній установі "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України" строк на звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, прийшов до наступних висновків.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що предметом спору даної справи є визнання протиправним та скасування рішення №0137445706 від 13.08.2019 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне перерахування єдиного внеску.
Відповідно до положень ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Судом встановлено, що 27.08.2019 р., відповідно до штемпеля вхідної кореспонденції, позивач отримав рішення №0137445706 від 13.08.2019 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне перерахування єдиного внеску Головного управління ДФС у Харківській області, яким до Державної установи "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України" застосовано штраф у розмірі 20084,13 грн. за період з 21.05.2019 р. по 06.06.2019 р. та нараховано пеню у розмірі 1625,58 грн.
30.08.2019 р. вищезазначене рішення було оскаржено позивачем до Головного управління ДПС у Харківській області.
Листом №779/10/20-40-08-01-11 від 10.09.2019 «Про надання роз'яснень по скарзі» Головне управління ДПС у Харківській області повідомило, що ДУ "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України" має право звернутись зі скаргою про скасування рішення №0137445706 від 13.08.2019 р. до Державної податкової служби України або з урахуванням строків давності - до суду.
20.09.2019 позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на рішення №0137445706 від 13.08.2019 р., проте, рішенням Державної податкової служби України №6756/6/99-00-08-06-01 від 23.10.2019 р. скарга Державної установи "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України" залишена без розгляду.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем вживались дії щодо оскарження рішення відповідача №0137445706 від 13.08.2019 р. у встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" строк, однак, фактичного адміністративного оскарження та розгляду скарги по суті не відбулось, оскільки рішенням Державної податкової служби України №6756/6/99-00-08-06-01 від 23.10.2019 р. скарга позивача залишена без розгляду, у зв'язку з чим суд вбачає підстави для поновлення строку на звернення до суду з позовною заявою.
Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейським судом з прав людини зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейським Судом з прав людини вказано, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, враховуючи, що позивачем вживались дії щодо оскарження рішення відповідача в адміністративному порядку та фактично адміністративного оскарження та розгляд скарги по суті не відбулись, суд приходить до висновку що з метою запобігання порушення права позивача на судовий захист є необхідним поновити Державній установі "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України" строк на звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, а у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 229, 240, 241, 243, 248, 255, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом Державної установи "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.
Поновити Державній установі "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України" строк на звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 22 січня 2020 року.
Суддя Д.А. Волошин