з питань витребування доказів
22 січня 2020 року м. Рівне №460/81/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглядаючи у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій, стягнення шкоди, та розглядаючи клопотання про витребування доказів,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Володимирецької селищної ради (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати звернення (як дію) відповідача в жовтні 2019 року до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про виготовлення технічного паспорта на приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_1 , недостовірно вказавши, що приміщення є житловим - незаконним і протиправним та скасувати її; зобов'язати Володимирецьку селищну раду звернутися до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з вимогою виключити з Технічного паспорта на приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_1 , слово «житлове», вказавши, що дане приміщення є нежитловим; зобов'язати Володимирецьку селищну раду утриматися від пропозицій надавати житло з числа нежитлових приміщень та таких, що не відповідають державним будівельним нормам (ДБН) В.2.2-15-2019; стягнути на користь позивача з відповідача моральну шкоду у розмірі 50000 грн.
Ухвалою суду від 13.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 .
21 січня 2020 року позивач подав до суду клопотання про витребування доказів.
Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1, 2 статті 73 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Судом встановлено, що позивач у поданому клопотанні просить суд витребувати інформацію (докази), що значиться у його зверненнях від 15.11.2019 та від 10.01.2020.
Позивач звернувся до Володимирецької селищної ради 15.11.2019, а адміністративний позов поданий до Рівненського окружного адміністративного суду 02.01.2020 (надійшов до суду 08.01.2020). Тобто, на момент подання позовної заяви, ОСОБА_1 знав про відсутність у нього вказаних доказів та неможливість самостійно їх надати.
Тобто, клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, що значаться в його зверненні від 15.11.2019, подане з пропуском встановленого строку. Клопотання позивача не містить жодного обґрунтування неможливості його своєчасного подання, а тому клопотання підлягає залишенню без задоволення.
Щодо заявленого клопотання про витребування доказів, які значаться у зверненні від 10.01.2020, суд зазначає наступне.
Відповідно до формулювання позивачем своїх вимог та обраного ним способу захисту, предметом доказування в даній справі є законність дій відповідача щодо звернення (як дія) відповідача в жовтні 2019 року до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про виготовлення технічного паспорта на приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_1 .
Тобто, позивачем оскаржується звернення Володимирецької селищної ради як дія суб'єкта владних повноважень.
Дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Критерії оцінювання рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені в частині третій статті 2 КАС України.
Тобто, суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, дослідження питань, які були поставлені позивачем у зверненні від 10.01.2020, виходить за межі предмету доказування в даній справі.
Одним з критеріїв, якому повинен відповідати доказ, є його належність. За приписами частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Наслідком невідповідності доказу критерію належності є те, що суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина 4 статті 73 КАС України).
Докази, про витребування яких клопоче позивач, не стосуються предмету спору, тому не можуть вважатися належними.
Частина 2 статті 80 КАС України встановлює низку вимог до клопотання про витребування доказів, зокрема в ньому повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Клопотання позивача не відповідає жодній з вищеперелічених вимог: позивач не зазначив конкретний індивідуально визначений доказ, який просить витребувати, а лише зазначив видові ознаки, у даному випадку, певні питання та інформацію; клопотання позивача окрім загальних фраз не містить пояснення щодо конкретних обставин, які докази, про витребування яких клопоче позивач, повинні підтвердити або спростувати.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів, які значаться у зверненні від 10.01.2020.
Керуючись статтями 79, 80, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Недашківська К.М.