Справа № 420/5365/19
22 січня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження питання про закриття провадження по адміністративній справі №420/5365/19, за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, Державної казначейської служби України, про стягнення не донарахованих сум середньої заробітної плати за період вимушеного прогулу, відпускних за період вимушеного прогулу, грошової допомоги у період відпустки, стягнення компенсації втрати частини доходу, моральної шкоди, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, про:
стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області не донарахованої середньої заробітної плати за період вимушеного прогулу з 30.07.2018 року по 18.07.2019 року у сумі 25319,64 гривень;
стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області не донарахованої суми відпускних за період вимушеного прогулу 8234,22 гривень;
стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області не донарахованої суми грошової допомоги за період відпустки 12997,76 гривень;
стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області компенсації втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати у сумі 2915,75 гривень;
стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області моральної шкоди у сумі 5000,00 гривень.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вирішуючи питання щодо закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалося сторонами по справі у заявах по суті, рішенням Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №1540/4122/18 від 12 лютого 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, про визнання протиправним та скасування наказу №255-к від 02 липня 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 гривень - задоволено частково.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року - скасовано. Прийнято по справі №1540/4122/18 нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №255-к від 02 липня 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу організації протиепізотичної роботи Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області з 30 липня 2018 року;
зобов'язано Головне управління Держпродспоживслужби в Одеської області нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 30 липня 2018 року по день поновлення на роботі;
стягнуто на користь ОСОБА_1 з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області моральну шкоду в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.10-18).
Тобто, стягнення середньої заробітної плати за період вимушеного прогулу з 30.07.2018 року, суми відпускних за період вимушеного прогулу та грошової допомоги з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 вже було предметом судового розгляду по адміністративній справі №1540/4122/18.
Крім того, судом встановлено, що 10 жовтня 2019 року, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткової постанови, в якій заявник просив вказати конкретну суму середнього заробітку який підлягає стягненню за весь час вимушеного прогулу з 30.07.2018 року по день поновлення ОСОБА_1 , на роботі (18.07.2019 року) (а.с.96-98).
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року, Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області у задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови - відмовлено.
Проте, П'ятим апеляційним адміністративним судом у вищевказаній ухвалі зазначено, що у мотивувальній частині постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 року по справі №1540/4122/18, колегія суддів вказала наступне:
«При цьому колегія суддів враховує, що в позовній вимозі №2 позивач просив саме зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 30.07.2018 року по день поновлення на роботі.
Такий спосіб захисту колегія суддів вважає цілком ефективним з огляду на те, що дата фактичного поновлення позивача на посаді на підставі цього судового рішення ще не відома, і відповідач повинен буде здійснити нарахування та виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі Постанови КМ України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», яка є єдиним нормативним документом як для роботодавця, так і для суду при здійсненні розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У випадку недотримання відповідачем вимог Постанови КМ України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» при здійсненні нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі цього судового рішення, позивач має можливість звернутися до суду в порядку ст.383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем при виконанні цього судового рішення….».
Суд зазначає, що законодавством регламентовано право незаконно звільненого працівника на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу при його поновленні на роботі, водночас, таке питання вирішується безпосередньо судом при ухваленні рішення у відповідній справі про поновлення на роботі, яке після набрання законної сили є обов'язковим для всіх учасників справи і підлягає виконанню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спір між сторонами по адміністративній справі №420/5365/19, виник з приводу виконання Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по адміністративній справі №1540/4122/18 від 16 липня 2019 року, а саме - на думку позивача відповідачем невірно розраховано належні йому суми виплат за час вимушеного прогулу, у зв'язку з судовим розглядом відбулась втрата частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати та спричинення моральної шкоди.
На тому що спір у адміністративній справі №420/5365/19 виник з приводу виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 року по справі №1540/4122/18 наголошувало і Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області у відзиві на позовну заяву (а.с.75-76).
Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року, врегульовано вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах. Позивач має право використати процесуальні права визначені положеннями вищенаведених нормативно-правових актів.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Дана правова позиція повністю узгоджується з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного суду по справі №806/2143/15 від 20 лютого 2019 року.
Відповідно до ч.1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року, визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Крім того, згідно п.4 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
У даному випадку, наявне рішення суду по адміністративній справі №1540/4122/18 від 16 липня 2019 року, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Правовими положеннями частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до частини 6 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Згідно частини 2 статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року.
Згідно п.5 ч.1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Під час подання позовної заяви, ОСОБА_1 , було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 гривень, що підтверджується квитанцією №98702 від 21.09.2019 року.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи, що закриття провадження по справі пов'язане з тим, що є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення ОСОБА_1 , суми сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 5, 9, 44, 132, 138, 238, 239, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Провадження по адміністративній справі №420/5365/19, за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська 6, код ЄДРПОУ 40342996), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіона, 6,код ЄДРПОУ 37567646), про стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області не донарахованої середньої заробітної плати за період вимушеного прогулу з 30.07.2018 року по 18.07.2019 року у сумі 25319,64 гривень; стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області не донарахованої суми відпускних за період вимушеного прогулу 8234,22 гривень; стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області не донарахованої суми грошової допомоги за період відпустки 12997,76 гривень; стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області компенсації втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати у сумі 2915,75 гривень; стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області моральної шкоди у сумі 5000,00 гривень - закрити.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір, сплачений згідно квитанції №98702 від 21.09.2019 року у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Ухвала відповідно до статті 256 КАС України набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Згідно статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду у справі подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя Балан Я.В.
.