Справа № 420/416/20
22 січня 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства «ЄВРОХІМ ОДЕСА» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «ЄВРОХІМ ОДЕСА» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області, оформлене протоколом засідання Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку згідно з п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 від 26.12.2018 року, в частині визнання позивача як підприємства, що відповідає критеріям ризиковості п. 1.6 «Критеріїв ризиковості платника податків»;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків податку в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок».
Також, позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, вхід. № 2512/20 від 20.01.2020 року, в якій останній, керуючись ст.ст. 150-153 КАС України, просить зупинити дію рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого протоколом, в частині внесення до журналу ризикових платників податків позивача, з таких підстав:
- позивач вважає за необхідне звернутись до суду з заявою про забезпечення позову разом з позовною заявою, оскільки дія оскаржуваного рішення ГУ ДФС в Одеській області перешкоджає законній підприємницькій діяльності позивача, а також повністю блокує роботу підприємства;
- включення позивача до переліку ризикових платників податку тягне за собою наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх податкових накладних / розрахунків коригування, покладає на підприємство додатковий обов'язок з надання пояснень та копій документів на підтвердження реальності господарської операції по кожній поданій підприємством на реєстрацію податковій накладній, на підставі яких буде прийматись рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної. Крім того, у зв'язку з дією оскаржуваного рішення, негативні наслідки виникають також і у контрагентів позивача, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту по господарських операціях;
- невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, постійне зупинення реєстрації податкових накладних призводить до негативних наслідків для підприємства у вигляді погіршення ділової репутації, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, покладення додаткового обов'язку на підприємство щодо надання пояснень та документів для реєстрації податкових накладних, а також неотримання коштів за виконані послуги згідно умов договору вчасно, та додаткові фінансові санкції згідно діючих договорів з контрагентами;
- ефективним заходом забезпечення позову з метою припинення порушення прав підприємство буде зупинення дії оскаржуваного рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на час розгляду справи судом.
До даної заяви додано, зокрема, копії: договору № ВПОд-07/19 про надання послуг від 04.06.2019 року; договору № УБГ 380/020-19 щодо надання пологу з комплексного обслуговування адміністративного будинку та прилеглої території (Лот №4) від 12.08.2019 року; договору № УБГ 414/020-19 щодо надання пологу з комплексного обслуговування адміністративного будинку та прилеглої території Лот №2 від 04.09.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З'ясувавши позицію позивача щодо поданої заяви, дослідивши зміст позову та доданих до нього матеріалів в межах розгляду поданої заяви, суд встановив таке.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, частиною 2 статті 150 КАС України встановлений вичерпний перелік підстав-випадків забезпечення позову.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Проте, позивач у заяві не навів та до неї не додав жодного конкретного доказу на підтвердження того, що саме у цій справі, за заявленими позовними вимогами:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, вищенаведені, викладені у заяві про забезпечення позову обставини-підстави для забезпечення позову, по-перше, не доводять їх фактичне існування або реальні ризики їх настання та побудовані на непідтверджених доказами припущеннях, по-друге, не доводять наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, для вжиття судом заходів забезпечення позову.
При цьому, щодо посилання позивача на те, що: включення позивача до переліку ризикових платників податку тягне за собою наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх податкових накладних / розрахунків коригування, покладає на підприємство додатковий обов'язок з надання пояснень та копій документів на підтвердження реальності господарської операції по кожній поданій підприємством на реєстрацію податковій накладній, на підставі яких буде прийматись рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної; у зв'язку з дією оскаржуваного рішення, негативні наслідки виникають також і у контрагентів позивача, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту по господарських операціях, - додатково слід зазначити таке.
По-перше, представником позивача не наведено жодного правового обґрунтування що, включення позивача до переліку ризикових платників податку тягне за собою наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх податкових накладних / розрахунків коригування, покладає на підприємство додатковий обов'язок з надання пояснень та копій документів на підтвердження реальності господарської операції по кожній поданій підприємством на реєстрацію податковій накладній, на підставі яких буде прийматись рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної. По-друге, як встановлено судом вище, позивачем також не зазначено, як наведені обставини можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Крім того, з урахуванням вказаних обставин, задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову у цьому випадку, по суті, буде вирішенням судом заявлених вимог та виходом за межі підстав щодо вжиття заходів забезпечення позову, які встановлені ст. 150 КАС України.
Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає заяву представника позивача необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, відповідно, такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 256, 294, 295, Перехідними положеннями КАС України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви позивача про забезпечення судом адміністративного позову Приватного підприємства «ЄВРОХІМ ОДЕСА» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.Г. Цховребова