Справа № 420/6182/19
14 січня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.,
при секретарі: Казарян С.Б.
сторін:
позивач: Балена Т.А. (представник за довіреністю)
Врабіє Л.А. . (представник за довіреністю)
відповідачі: Хвостікова О.В. (представник за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Одеса» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0069725106 від 31.05.2019 р., -
На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 січня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Одеса» до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0069725106 від 31.05.2019 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акта перевірки про порушення позивачем термінів реєстрації 86 податкових накладних (розрахунків до податкових накладних), встановлених ст. 201 ПК України, є помилковими та безпідставними, оскільки лише 3 із них на загальну суму ПДВ 3434,71 грн. підлягали наданню покупцям-платникам ПДВ, решта покупців були неплатниками ПДВ. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з посиланням на пп.120-1.1 ст.120-1 ПК України, проте за відсутності визначених законодавством підстав. При прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем порушено встановлений порядок його прийняття. Зокрема, у порушення п.86.7 ст. 86 ПК України не повідомлено позивача про місце і час розгляду заперечень до акту перевірки, чим порушено його право брати участь у їх розгляді. При цьому, відповідачем порушено визначений п. 86.7 ст. 86 ПК України строк розгляду заперечень та визначений п. 86.8 ст.86 ПК України строк прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що, на думку позивача, свідчить про перевищення контролюючим органом наданих йому законодавством повноважень та слугує додатковою підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивач вважає, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних, які не надаються покупцю, не впливає на результати податкового обліку та не призводить до негативних наслідків для бюджету чи інших осіб.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 07.11.2019р. (вх. № ЕП/8615/19), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що за наслідками проведеної перевірки своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам ПДВ та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2017, 2018 рр. встановлено, що платником ДП «Автотрейдінг-Одеса» виписано податкові накладні, що не надаються отримувачу (покупцю) та оподатковуються за основною ставкою, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних термінів, передбачених п.201.10 ст. 201 ПК України. На думку відповідача, для звільнення від відповідальності, передбаченої п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов'язкових складових, а саме податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Ухвалою від 22.10.2019р. відкрито провадження по справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі на 19.11.2019 р.
Ухвалою суду від 19.11.2019р., яку занесено до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.12.2019р.
Ухвалою суду від 16.12.2019р. підготовче провадження у справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.01.2020 р.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
Головним управлінням ДФС в Одеській області відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І та у порядку ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України та пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2017, 2018 рр., за результатами якої складено акт №536/15-32-51-06-31976605 від 04.02.2018р. (т.1, а.с. 13).
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 201 ПК України у зв'язку із порушенням термінів реєстрації 86 податкових накладних за 2017, 2018 рр. в Єдиному реєстрі податкових накладних із затримкою граничних термінів реєстрації податкових накладних.
21.02.2019р. до Головного управління ДФС в Одеській області надійшли заперечення ДП «Автотрейдінг-Одеса» до акту перевірки (т.1, а.с. 19-21), за результатами розгляду яких позивачу надано відповідь від 01.03.2019 р. (вих. №4190/10/15-32-51-06) (т.1, а.с. 22-27), залишивши висновки акту перевірки без змін, а скаргу без задоволення.
На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0069725106 від 31.05.2019 р., згідно з яким до дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Одеса» застосовано штраф у розмірі 87533,67 грн. (т.1, а.с. 30-33).
12.07.2019р. (вих. № 221) позивач направив до Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення №0069725106 від 31.05.2019 р. (т.1, а.с. 36-43).
Рішенням Державної фіскальної служби України від 02.08.2019р. (вих. № 37119/6/99-99-11-06-01-25) продовжено строк розгляду зазначеної скарги позивача до 14.09.2019р. (включно)(т.1, а.с. 44).
Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 16.09.2019р. (вих. № 198916/99-00-08-05-05) податкове повідомлення-рішення №0069725106 від 31.05.2019 р. залишено без змін, скаргу - без задоволення (т.1, а.с. 47-48).
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Таким чином, нормами податкового законодавства встановлено обов'язок платника податку на додану вартість (незалежно від того, чи такі надаються покупцю, а також чи складені вони за операціями з постачання товарів/послуг або які звільнені від оподаткування) зареєструвати складену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної передбачена положеннями ст. 120-1 ПК України.
Згідно з п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Позивачем акцентовано увагу на тому, що лише 3 податкові накладні (№ 1418 від 02.06.2017р., №1930 від 21.11.2017р., №1395 від 02.11.2018р.) на загальну суму ПДВ 3434,71 грн. з податкових накладних, розрахунків коригувань до податкових накладних, що були предметом перевірки, перелік яких наведено в акті перевірки, підлягали наданню покупцям-платникам ПДВ, а за рештою 80 податкових накладних на загальну суму ПДВ 835259,02 грн. покупцями (отримувачами) товарів, робіт, послуг були фізичні особи, що є кінцевими їх споживачами та є неплатниками ПДВ. Покупцями (отримувачами) товарів (робіт, послуг) за податковими накладними №№1234, 1235 від 01.09.2018р. та розрахунком коригувань №156 від 24.05.2018р. на загальну суму ПДВ 2316,00 грн. є юридичні особи, які також не зареєстровані платниками ПДВ.
Однак, системний аналіз ст. 201, п.120-1.1 ст.120-1 ПК України свідчить, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Суд звертає увагу, що з 01.01.2017 р. змінено редакцію п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення спірних правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, в постановах від 04.09.2018 р. у справі №816/1488/17, від 11.12.2018 р. у справі №820/2298/18 та від 11.12.2018 р. у справі №807/68/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного, твердження позивача щодо неоднозначного (множинного) трактування п.120-1.1 ст.120-1 ПК України є безпідставними та відхиляються судом.
Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015р., до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.
Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого п. 201.10 ст.201 ПК України, містять код ставки податку на додану вартість « 20» (зазначається у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою)(т.1, а.с. 51-228), що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.
Позивач не заперечує, що в спірних правовідносинах дотримана тільки одна із вищезазначених складових, а саме, податкові накладні не надавались отримувачу (покупцю). Позивач не доводив також того, що зазначені в акті податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, тому суд вважає, що виняток, передбачений п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, в даному випадку застосовано бути не може.
Таким чином, вказані податкові накладні, складені за операціями, які оподатковуються за основною ставкою, позивачем не дотримана встановлена п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України сукупність умов за яких штраф за порушення граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовується, а тому суд дійшов висновку щодо правомірності застосування відповідачем до позивача штрафу в розмірі згідно з податковим повідомленням-рішенням №0069725106 від 31.05.2019 р.
Щодо доводів позивача щодо порушення відповідачем приписів п.п.86.7-86.8 ст. 86 ПК України, суд зазначає наступне.
Згідно п.86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.
На думку позивача, контролюючим органом порушено вимоги п.86.7 ст. 86 ПК України, оскільки не повідомлено ДП «Автотрейдінг-Одеса» про місце, час проведення розгляду заперечень платника податків до акта перевірки та порушено строк розгляду останніх.
Судом встановлено, що 21.02.2019р. до Головного управління ДФС в Одеській області надійшли заперечення ДП «Автотрейдінг-Одеса» до акту перевірки (т.1, а.с. 19-21).
За результатами розгляду зазначених заперечень позивачу надано відповідь від 01.03.2019 р. (вих. №4190/10/15-32-51-06) (т.1, а.с. 22-27), залишивши висновки акту перевірки без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи наявність факту порушення позивачем вимог ст. 201 ПК України у зв'язку із порушенням термінів реєстрації 86 податкових накладних за 2017, 2018 рр. в Єдиному реєстрі податкових накладних із затримкою граничних термінів реєстрації податкових накладних, на думку суду, розгляд заперечень на акт перевірки за відсутності представника позивача не є обставиною, що впливає на вирішення спору, оскільки не спростовує обов'язку ДП «Автотрейдінг-Одеса» здійснювати реєстрацією податкових накладних в ЄРПН в строки визначені ПК України, а також обов'язку сплатити штраф за допущене порушення податкового законодавства.
Наведене узгоджується з нормами ст. 67 Конституції України, згідно з якими кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі та порядку, встановлених законом. Тому процедурні порушення, допущені контролюючим органом, не можуть бути обставиною, яка звільняє платника податків від відповідальності за невиконання його податкового обов'язку.
При цьому, слід зазначити, що у даному випадку порядок направлення та результат розгляду заперечень не впливає на суть виявлених порушень податкового законодавства, не спростовує факту законності такого рішення та не вплинули на можливість реалізації позивачем передбаченого законодавством права на оскарження спірного рішення в судовому порядку.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Позивачем акцентовано увагу на тому, що згідно рішення Державної фіскальної служби України від 02.08.2019р. (вих. № 37119/6/99-99-11-06-01-25) продовжено строк розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення до 14.09.2019р., однак рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги (вих. № 198916/99-00-08-05-05) прийнято 16.09.2019р., чим, на думку позивача, порушено п.56.9 ст. 56 ПК України.
Так, за приписами п.56.9 ст. 56 ПК України, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Згідно матеріалів справи, рішенням Державної фіскальної служби України від 02.08.2019р. (вих. № 37119/6/99-99-11-06-01-25) з посиланням на приписи п.56.9 ст. 56 ПК України продовжено строк розгляду скарги ДП «Автотрейдінг-Одеса» від 12.07.2019р. № 221 (вх. до ДФС № 29793/6 від 17.07.2019р.) до 14.09.2019р. включно (т.1, а.с. 44), що припадає на суботу.
При цьому, рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги датовано 16.09.2019р., що припадає на понеділок, а отже скаргу платника було розглянуто в межах строків, визначених ПК України, оскільки, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Суд зазначає, що факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за вказаний період, позивачем не спростовано, відповідних доказів до суду не надано.
За таких обставин, оскільки позивачем податкові накладні були зареєстровані із порушенням строків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, суд дійшов висновку, що до ДП «Автотрейдінг-Одеса» правомірно застосовано штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
Отже, підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач жодних аргументів на спростування вказаних висновків податкового органу не навів. Доказів протиправності оскаржуваного рішення не надав та підстав для скасування останнього суду не довів.
Враховуючи наведене, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -
У задоволенні позову дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Одеса» (65054, Одеська обл., місто Одеса, вулиця 6-й км Овідіопольської дороги, будинок 10/2; код ЄДРПОУ 31976605) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0069725106 від 31.05.2019 р., - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.01.2020р.
Суддя: Г.П. Самойлюк
.