Справа № 1540/4219/18
22 січня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі № 1540/4219/18 у справі за позовом ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі: визнано дії Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі по припиненню з 01 квітня 2017 року нарахування і виплати призначеної ОСОБА_1 за віком пенсії протиправними, зобов'язано Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати і виплатити ОСОБА_1 призначену пенсію з 01 квітня 2017 року.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 року у справі № 1540/4219/18 набрала законної сили 24.01.2019р.
23.01.2020р. (вх. № 1254/20) від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшла заява про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій заявник просить Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області замінити на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Заявник та відповідач до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.
Від заявника надійшло клопотання про розгляд заяви без участі представника, від позивача та відповідача жодних клопотань про розгляд заяви без участі або перенесення судового засідання на іншу дату до суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст. 379 КАС України, суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» відбулася реорганізація Суворовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385).
Відповідно до ч.1 ст.379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі на стадії виконання судових рішень.
Аналогічна норма передбачена положеннями Закону України "Про виконавче провадження", згідно ч. 5 ст. 15 якого уразі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Тобто, заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї з сторін (стягувача або боржника), зокрема, внаслідок реорганізації юридичної особи. Заміна сторони полягає у вступі замість неї її правонаступника.
За змістом ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За правилами статті 19 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі.
Статтею 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини вказав, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
У пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Матківська проти України" від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини "Воротнікова проти України" від 14 лютого 2008 року (заява № 1225/02) зазначено про те, що виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.
Верховний Суд у постановах від 13 лютого 2018 року (справа № К/9901/2569/17), від 27 лютого 2018 року (справа №К/9901/17240/18), від 30 січня 2018 року (справа № К/9901/3650/17), від 03 квітня 2018 року (справа К/9901/25386/18) висловив свою позицію стосовно заміни сторони виконавчого провадження. Суд вказав на наявність правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області є правонаступником суб'єкта владних повноважень, який вибув у спірних правовідносинах, а саме Суворовське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а відтак заява Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вх. № 12544/20 від 13.01.2020р.) про заміну боржника у виконавчому провадженні по справі № 1540/4219/18, є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 205, 243, 248, 250, 256, 379, 295, 297 КАС України, суд, -
Заяву Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити боржника у виконавчому провадженні по справі № 1540/4219/18, а саме: замінити боржника з Суворовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 40388751) на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385).
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.01.2020р.
Суддя О.М. Тарасишина