Справа № 420/7890/19
22 січня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Сидорівського С.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо прийняття рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились у прийнятті рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 40337,21 грн. та індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 2092,53 грн.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з моменту її призначення 11.08.2015 року по 31.12.2017 року включно, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, зазначених в Довідці про виплачене грошове забезпечення від 25.04.2019 року № 222/4/168/239/99, щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 40337,21 грн. та індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 2092,53 грн.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести виплату ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії після її перерахунку, починаючи з моменту її призначення 11.08.2015 року по 31.12.2017 року включно, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, зазначених в Довідці про виплачене грошове забезпечення від 25.04.2019 року № 222/4/168/239/99, щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 40337,21 грн. та індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 2092,53 грн.
Ухвалою від 28.12.2019 р. Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
14.01.2020 року (вх. № 1547/20) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.
14.01.2020 року (вх. № 1548/20) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи копії пенсійної справи позивача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за час призначення позивачу пенсії за Законом № 2262-ХІІ він мав право на включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, одержавної ним щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації, однак відповідач протиправно відмовив йому у проведенні перерахунку пенсії. З довідки про виплачене грошове забезпечення від 25.04.2019 року № 222/4/168/239/99 вбачається, що за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням ним фактично отримана у складі грошового забезпечення щомісячна додаткова грошова винагорода та індексація, що надає право на перерахунок пенсії та узгоджується з висновками Великої Плати Верховного Суду в постанові від 06.02.2019 року по справі № 522/2738/17.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що відповідачем правомірно повідомлено позивача про відсутність підстав для розгляду питання щодо проведення перерахунку його пенсії, ініціювати таке питання має саме уповноважений структурний підрозділ. При цьому, вказав на те, що щомісячна додаткова грошова винагорода та індексація не відповідають вимогам ч. 3 ст. 43 Закону № 2262.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.
Як зазначено в позовній заяві, ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 11.08.2015 року призначено пенсію за вислугу років з основним розміром пенсії 70% грошового забезпечення в розмірі 4072,29 грн., що підтверджується Протоколом від 11.08.2015 року (а.с. 12).
Згідно даних розрахунків, при обчисленні пенсії враховано грошове забезпечення у такому складі: посадовий оклад - 1200,00 грн.; оклад за військове звання - 135,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40% - 534,00 грн.; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням (надбавка за звання 1 західноєвропейської мови 10%; надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 15%; надбавка за оперативно-розшукову діяльність 45%; надбавка за спецзавдання чи державну охорону 40%; надбавка за виконання особливо важливих завдань 95%; премія 80% - 3948,55 грн. Загалом сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 5817,55 грн.
31.07.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив вчинити дії щодо перерахунку пенсії, починаючи з моменту її призначення, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 40337,21 грн. та індексація грошового забезпечення в загальному розмірі 2092,53 грн. та провести виплату донарахованих сум пенсії після її перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, починаючи з моменту її призначення, з включення до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 40337,21 грн. та індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 2092,53 грн., однак листом від 14.08.2019 року № 1801/C-11 відповідач відмовив позивачу у задоволенні зазначеної заяви (а.с. 13-15).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Таким чином, оскільки чинним законодавством передбачено право безпосереднього звернення пенсіонера до органу, що призначає пенсію, із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі доданих документів, доводи відповідача щодо необхідності звернення до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 6 лютого 2019 року по справі № 522/2738/17 (провадження № 11-806апп18).
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії від 25.04.2019 року № 222/4/168/239/99, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 щомісячно виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, яка мала систематичний характер, з неї сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому вказані виплати, відповідно до ч. 3 ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слід відносити до переліку видів грошового забезпечення (а.с. 14).
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною сум, для розрахунку пенсії військовослужбовцям. Індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі 638/9697/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/9659/16-а.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що посилання відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на те, що індексація не включається до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби та не є підставою для перерахунку пенсії є безпідставним.
Крім того, позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились у прийнятті рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 40337,21 грн. та індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 2092,53 грн., однак лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.08.2019 року № 1801/С-11 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому відсутні підстави для визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились у прийнятті рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 . При цьому, з матеріалів справи вбачається, що рішення про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідачем не приймалось, а тому суд дійшов висновку, що відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області допущено протиправну бездіяльність.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Так, у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ЄСПЛ вказав, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Держава несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №815/1048/16 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
За таких обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом: визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка виразились у прийнятті рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 40337,21 грн. та індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 2092,53 грн.; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з моменту її призначення 11.08.2015 року по 31.12.2017 року включно, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, зазначених в Довідці про виплачене грошове забезпечення від 25.04.2019 року № 222/4/168/239/99, щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 40337,21 грн. та індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 2092,53 грн.; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести виплату ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії після її перерахунку, починаючи з моменту її призначення 11.08.2015 року по 31.12.2017 року включно, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, зазначених в Довідці про виплачене грошове забезпечення від 25.04.2019 року № 222/4/168/239/99, щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 40337,21 грн. та індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 2092,53 грн.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії щодо прийняття рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка виразились у прийнятті рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 40337,21 грн. та індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 2092,53 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з моменту її призначення 11.08.2015 року по 31.12.2017 року включно, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, зазначених в Довідці про виплачене грошове забезпечення від 25.04.2019 року № 222/4/168/239/99, щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 40337,21 грн. та індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 2092,53 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести виплату ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії після її перерахунку, починаючи з моменту її призначення 11.08.2015 року по 31.12.2017 року включно, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, зазначених в Довідці про виплачене грошове забезпечення від 25.04.2019 року № 222/4/168/239/99, щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 40337,21 грн. та індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 2092,53 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Повний текст рішення складено та підписано 22.01.2020р.
Суддя О.М. Тарасишина
.