Справа № 420/361/20
21 січня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, результатів виконання завдань державним службовцем, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
16 січня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 472-к від 16.12.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 16.12.2019 року № 469-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 »;
- визнати протиправними та скасувати Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б»;
- поновити на посаді завідувача сектору контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши дану позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Суддя зазначає, що згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого (якої саме позовної вимоги) він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
Так, в прохальній частині позовної заяви позивач, зокрема, просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б»;
- поновити на посаді завідувача сектору контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
При цьому, у позовній вимозі про визнання протиправними та скасування Результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б», позивачем жодним чином не конкретизовано: якому саме державному службовцю належать такі «результати», посаду державного службовця, дату складання результатів тощо.
Щодо позовних вимог про поновлення на посаді завідуючого сектору контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суддя зазначає, що із вказаних позовних вимог незрозуміло кого саме та з якої дати позивач просить суд поновити на посаді завідуючого сектору контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, а також на чию користь та за який період позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток.
Отже, зазначені вимоги позивача в прохальній частині позовної заяви визначені нечітко та не конкретизовано, у зв'язку із чим позивачу слід визначитись із позовними вимогами, враховуючи положення ст.5 КАС України, надавши до суду відповідні уточнення до позовної заяви.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено 4 позовні вимоги немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування наказу № 472-к від 16.12.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 », про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 16.12.2019 року № 469-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 », про визнання протиправними та скасування Результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б», про поновлення на посаді завідувача сектору контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області) та одна позовна вимога майнового характеру (про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу).
Суддя зазначає, що у відповідності до приписів п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору щодо наступних позовних вимог:
- про визнання протиправним та скасування наказу № 472-к від 16.12.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- про поновлення на посаді;
- про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Водночас, приписи п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не звільняють позивача від обов'язку сплати судового збору за інші позовні вимоги:
- про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 16.12.2019 року № 469-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 »;
- про визнання протиправними та скасування Результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б».
Таким чином, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, на які не поширюється пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.
Дана позовна заява містить дві позовні вимоги немайнового характеру, судовий збір за якими становить 1681,60 грн. (0,4 розміру х 2102 грн. х 2 вимоги).
Однак, позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору.
Отже, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 1681,60 грн.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- уточнень до позовної заяви із викладеними позовними вимогами у відповідності до ст. 5 КАС України, з урахуванням зазначеного суддею (з копією для відповідача);
- доказів сплати судового збору у розмірі 1681,60 грн.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст. 120, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, результатів виконання завдань державним службовцем, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв'язку) усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Соколенко