м. Миколаїв.
22 січня 2020 р.справа № 400/3358/19
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
провизнання протиправним та скасування наказу від 05.09.19 р. № 18-о; поновлення на посаді з 05.09.19 р.; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05.09.19 р.
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернулась з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 5 вересня 2019 р. № 18-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
2) поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Казанківської державної податкової інспекції Баштанського управління ГУ ДПС у Миколаївській області з 5 вересня 2019 р.;
3) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 5 вересня 2019 р.
В обґрунтування своїх вимог позивач навела такі доводи. Спірним наказом відповідач звільнив її з посади начальника Казанківської державної податкової інспекції Баштанського управління ГУ ДПС у Миколаївській області. Підставою для звільнення стала постанова Казанківського районного суду Миколаївської області, якою ОСОБА_1 визнана винною у вчинені корупційного правопорушення. Як зазначає ОСОБА_1 , її звільнення відбулось в момент, коли вказана постанова суду не набрала законної сили, так як була оскаржена нею в апеляційному порядку. Крім того, відповідач порушив процедуру притягнення її до дисциплінарної відповідальності, так як не заводив дисциплінарну справу, не запропонував їй надати пояснення. Під час розгляду справи позивач доповнили свої доводи тим, що в жовтні 2019 р. редакція ст. 84 ч. 1 п. 3 Закону України "Про державну службу", на підставі якої її було звільнено, змінилась та була доповнена вказівкою про те, що звільнення державного службовця допускається тільки у випадку, коли суд, який накладав стягнення додатково позбавляв особу права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Разом з тим, такого покарання суд до неї не застосовував, а так як пом'якшення покарання має ретроспективну дію в часі, то такі зміни повністю охоплюють її випадок.
Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні з таких підстав. Відповідно до ст. 84 ч. 1 п. 3 Закону України "Про державну службу", в редакції чинній на момент звільнення ОСОБА_1 , набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, є підставою для припинення державної служби. Постановою Казанківського районного суду Миколаївської області від 21 серпня 2019 р. ОСОБА_1 визнана винною у вчинені корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП), відповідно, у відповідача мались законні підстави для звільнення ОСОБА_1 . Що стосується доводів позивача про апеляційне оскарження постанови районного суду, то, на думку відповідача, позивач пропустив строки подачі апеляційної скарги, а тому постанова Казанківського районного суду Миколаївської області, на день звільнення позивача, набрала законної сили. Крім того, слід врахувати, що постановою Миколаївського апеляційного суду, постанова Казанківського районного суду Миколаївської області залишена без змін, що свідчить про законність дій відповідача по звільненню ОСОБА_1 (а. с. 41-43).
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.
На підставі ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), справа розглянута в письмовому провадженні.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, з 28 серпня 2019 р. і по день звільнення (5 вересня 2019 р.), ОСОБА_1 займала посаду начальника Казанківської державної податкової інспекції Баштанського управління ГУ ДПС у Миколаївській області (а. с. 15).
5 вересня 2019 р. відповідач видав спірний наказ № 18-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", відповідно до якого державна служба позивача припинена, а ОСОБА_1 звільнена за займаної посади з 5 вересня 2019 р. (а. с. 16).
Правовою підставою для звільнення позивача вказано ст. 84 ч. 1 п. 3 Закону України "Про державну службу".
Відповідно до вказаної норми, в редакції чинній на час звільнення позивача, підставами для припинення державної служби у зв'язку із втратою права на державну службу або його обмеженням, є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Таким чином, для того щоб звільнити державного службовця за цією нормою Закону України "Про державну службу", суб'єкт владних повноважень повинен не тільки отримати рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності, але й пересвідчитись в тому, що таке рішення суду набрало законної сили.
Постановою Казанківського районного суду Миколаївської області від 21 серпня 2019 р. у справі № 478/1270/19, ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч. 1 КУпАП (несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) та закрито провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 172-6 ч. 2 КУпАП (неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані), у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення (а. с. 17-20).
Саме з наявністю цієї постанови відповідач пов'язав своє право на звільнення позивача на підставі ст. 84 ч. 1 п. 3 Закону України "Про державну службу".
Як визначено ст. 294 КУпАП, постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд. Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Відповідач до свого відзиву додав постанову Миколаївського апеляційного суду від 7 листопада 2019 р., якою розглянута та залишена без задоволення апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 на постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 21 серпня 2019 р. у справі № 478/1270/19 (а. с. 50-56).
В позовній заяві та відзиві на неї сторони наводять свої міркування з приводу того, яким чином слід рахувати строк на подачу апеляційної скарги, від чого залежить час набрання постановою Казанківського районного суду Миколаївської області від 21 серпня 2019 р. у справі № 478/1270/19 законної сили.
Суд зауважує, що питання дотримання апелянтом строків на подачу апеляційної скарги вирішує виключно суд апеляційної інстанції і перевірка цих обставин виходить за межі компетенції адміністративного суду в цій справі, так як фактично дорівнює втручанню в процесуальну діяльність іншого суду та ревізуванню його висновків.
Сам факт того, що Миколаївський апеляційний суд прийняв апеляційну скаргу позивача на постанову Казанківського районного суду Миколаївської області до свого провадження та розглянув її по суті, свідчить про те, що даний суд дійшов висновку про дотримання позивачем строків апеляційного оскарження.
За приписами ст. 294 КУпАП, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Постанова Казанківського районного суду Миколаївської області прийнята 21 серпня 2019 р. і відповідно до наведених норм КУпАП, набрала законної сили після її перегляду Миколаївським апеляційним судом 7 листопада 2019 р. В той же час, звільнення ОСОБА_1 відбулось 5 вересня 2019 р., тобто в період часу, коли постанова суду, яка була підставою для звільнення позивача, не набрала законної сили.
Як зазначалось судом вище, за ст. 84 ч. 1 п. 3 Закону України "Про державну службу", підставою для припинення державної служби, є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Так як судом встановлено, що на момент звільнення ОСОБА_1 не малось рішення суду, яке набрало законної сили, відповідно, у відповідача не було законних підстав для звільнення позивача, а тому вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу від 5 вересня 2019 р. № 18-о "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлення її на посаді начальника Казанківської державної податкової інспекції Баштанського управління ГУ ДПС у Миколаївській області з 5 вересня 2019 р., підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Порядок розрахунку середнього заробітку визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку розрахунку середньої заробітної плати" від 8 лютого 1995 № 100.
Відповідно до п. 2 цього Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно наданої відповідачем довідки, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за останні два календарних місяці перед звільненням складає 494,39 грн. (а. с. 59).
Станом на день розгляду справи, кількість робочих днів, за які необхідно стягнути кошти, становить 96 днів (вересень 2019 р. - 18 робочих днів, жовтень 2019 р. - 22 робочих дні, листопад 2019 р. - 21 робочий день, грудень 2019 р. - 21 робочий день, січень 2020 р. до дня прийняття судом рішення - 14 робочих днів). Таким чином, сума стягнення за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 складає 47 461,44 грн. (96*494,39=47 461,44), а сума стягнення за 1 місяць складає 10 382,19 грн. (21*494,39=10 382,19).
Відповідно до ст. 371 ч. 1 п. 2-3 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, рішення суду в частині стягнення 10 382,19 грн. середнього заробітку за один місяць та про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Казанківської державної податкової інспекції Баштанського управління ГУ ДПС у Миколаївській області підлягає негайному виконанню.
За приписами ст. 5 ч. 1 п. 1 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Доказів понесення інших судових витрат, крім судового збору, сторони суду не подавали.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Миколаївській області від 5 вересня 2019 р. № 18-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".
3. Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді начальника Казанківської державної податкової інспекції Баштанського управління ГУ ДПС у Миколаївській області з 5 вересня 2019 р.
4. Стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заробітну плату за час вимушеного прогулу з 5 вересня 2019 р. до 22 січня 2020 р. в сумі 47 461,44 грн. (сорок сім тисяч чотириста шістдесят одна гривня сорок чотири копійки), без врахування заробітної плати за один місяць в сумі 10 382,19 грн. (десять тисяч триста вісімдесят дві гривні дев'ятнадцять копійок).
5. Стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заробітну плату за один місяць в сумі 10 382,19 грн. (десять тисяч триста вісімдесят дві гривні дев'ятнадцять копійок).
6. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Казанківської державної податкової інспекції Баштанського управління ГУ ДПС у Миколаївській області з 5 вересня 2019 р., підлягає негайному виконанню.
7. Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 10 382,19 грн. (десять тисяч триста вісімдесят дві гривні дев'ятнадцять копійок), в межах загальної суми стягнення в розмірі 47 461,44 грн. (сорок сім тисяч чотириста шістдесят одна гривня сорок чотири копійки), підлягає негайному виконанню.
8. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз