21 січня 2020 р. Справа № 400/3642/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; а АДРЕСА_2
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ) призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.03.2019 року, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 і 2018 роки.
Ухвалою від 29.10.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що відповідач безпідставно розрахував розмір її пенсії, виходячи з заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.
Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні вимог просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач вказав, що позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, у зв'язку з чим розмір пенсії позивача збільшився з 5839,31 грн. до 6088,61 грн. Переведення з одного виду пенсії на інший є за своє суттю зміною виду пенсії. При цьому, пенсійне законодавство не містить застережень щодо переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону. Отже, відсутні підстави як для призначення, так і для застосування при обчисленні розміру пенсії показника середнього заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в України за 2016 - 2018 роки.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 з 26.09.2008 року отримувала пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII (далі - Закон України № 3723). З 01.03.2019 року позивача автоматично переведено на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон України № 1058).
Розмір пенсії був розрахований із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні. З якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки.
Не погоджуючись з зазначеним, позивач звернулась до суду даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
У відповідності до ст. 1 Закону України № 1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом на інший. В цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.
Судом встановлено, що до 01.03.2019 року позивач отримувала пенсію за нормами Закону України № 3723, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, ніж ті, що передбачені Законом України № 1058. Тобто в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком). Відтак, дії ГУ ФПУ щодо застосування ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058 є неправомірними.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.03.2018 року у справі № 521/4655/17, від 05.07.2018 року по справі № 565/645/17, від 11.07.2019 року по справі № 264/6292/16-а, від 15.08.2019 року по справі № 521/9597/17, від 06.12.2019 року по справі № 679/1000/17.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, відповідач протиправно при призначенні позивачу пенсії за віком застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 і 2016 роки.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Одночасно з цим, позивач не просить суд визнати протиправними відповідні дії ГУ ПФУ.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, суд вважає, що порушене право позивача буде поновлено шляхом: 1) визнання протиправними дій відповідача щодо застосування при призначенні пенсії за віком з 01.03.2019 року середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 і 2016 роки; 2) зобов'язання перерахувати пенсію позивача з 01.03.2019 року із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 і 2018 роки.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.03.2019 року середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 і 2016 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) пенсію за віком з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.03.2019 року, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 і 2018 роки.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21.01.2020 року.
Суддя О.В. Малих