Справа № 573/17/20
Номер провадження 1-о/573/2/20
22 січня 2020 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
заявника - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши заяву прокурора про відвід суддям,
03 січня 2020 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року вкримінальній справі №1-20-2004, яким його засуджено до довічного позбавлення волі.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявила суддям ОСОБА_1 , ОСОБА_3 відвід, мотивований тим, що 07 вересня 2018 року ОСОБА_6 вже звертався до Білопільського районного суду Сумської області з аналогічною заявою з тих самих підстав. Судді ОСОБА_1 , ОСОБА_3 брали участь в розгляді вказаної заяви та висловлювали свою думку під час прийняття ухвали від 28 листопада 2019 року, якою в задоволенні заяви відмовили.
Заявник ОСОБА_6 і його захисник ОСОБА_7 проти відводу заперечували, не зазначивши при цьому мотивів своєї незгоди.
Заслухавши учасників, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частинами 1, 5 статті 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. Відвід повинен бути вмотивованим.
Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження (ч. 3 ст. 80 КПК України).
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд.
Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Як зазначив ЄСПЛ у п. 69 рішення від 10 грудня 2009, яке набуло статусу остаточного 10 березня 2010 року, у справі «Мироненко та Мартенко проти України» (заява №4785/02) наявність безсторонності має визначатися для дотримання п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Судом встановлено, що 7 вересня 2018 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року в кримінальній справі №1-20-2004 мотивована тим, що під час розгляду кримінальної справи не були допитані свідки, які можуть спростувати неправдиві свідчення проти нього - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , про необхідність допиту експертів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які можуть спростувати факти, на яких ґрунтуються висновки суду. Вказував, що в ході досудового розслідування до нього застосовувалося фізичне та психічне насилля, а також вважає, що кримінальна справа відносно нього сфальсифікована, покладені в основу вироку докази є суперечливими.
Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області в складі суддів ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 28 листопада 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_19 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку відмовлено.
03 січня 2020 року до Білопільського районного суду Сумської області знову надійшла заява ОСОБА_19 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року з тих самих підстав.
Виходячи з наведеного вище, оскільки судом мають досліджуватися одні й ті ж докази, колегія суддів, приходить до висновку, що розгляд суддями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заяви ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року унеможливлює участь останніх, оскільки судді вже дослідили докази та висловили свою думку з приводу заяви ОСОБА_19 та доказів, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, колегія суддів
Заяву прокурора про відвід суддів задовольнити.
Відвести суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від розгляду заяви ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя -
Судді -