про залишення позовної заяви без руху
21 січня 2020 року м. Київ № 374/274/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву Ржищівської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,
На виконання вимог ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 07.10.2019 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Ржищівської міської ради до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- визнати припиненими повноваження ОСОБА_1 як Ржищівського міського голови з 03.06.2016;
- стягнути зі ОСОБА_1 на користь Ржищівської міської ради збитки у розмірі 333406,54 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши отриману позовну заяву, суд дійшов висновку про її невідповідність вимогам КАС України, з огляду на наступне.
Так, частиною другою статті 9 КАС України закріплено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд звертає увагу, що отримана ним заява має назву - "Зустрічна позовна заява", а сторонами вказано: позивач за зустрічним позовом та відповідач за зустрічним позовом, що не відповідає вимогам основного документу по суті справи - позовній заяві.
При цьому, частина перша статті 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд звертає увагу, що заявлені позивачем позовні вимоги не містяться у переліку, передбаченому у частині першій статті 5 КАС України.
У той же час, згідно частини четвертої статті 5 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Отже, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей Кодексу адміністративного судочинства України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи. Між тим, звернення до адміністративного суду із позовом, за яким позивачем є суб'єкт владних повноважень, допускається у виняткових випадках, передбачених законодавствам.
Як убачається із позовної заяви, позивачем є суб'єкт владних повноважень - Ржищівська міська рада Київської області.
Право звернення суб'єкту владних повноважень передбачено частиною частиною статті 46 КАС України, зокрема громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання;
3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;
4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".
В адміністративному позові Ржищівська міська рада посилається на Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема на статті, які регулюють питання щодо дострокового припинення повноважень міського голови, але не посилається на норму, яка б уповноважила раду звертатися до адміністративного суду з вимогами про визнання припиненими повноважень міського голови.
З аналізу вищенаведеного з'ясовується, що міська рада є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України, може бути позивачем у адміністративному процесі лише у тому випадку, якщо така можливість передбачена законом, і при цьому в законі має бути чітко визначене право суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з конкретними позовними вимогами.
Проте, всупереч вимогам КАС України, позивачем не вказано, а судом не встановлено, які саме норми чинного законодавства передбачають право міської ради на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Крім того, у відповідності до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу, що позивач просить визнати припиненими повноваження відповідача з 03.06.2016, пов'язуючи це з прийняттям Ржищівською міською радою рішення "Про дострокове припинення повноважень Ржищівського міського голови ОСОБА_1." від 06.06.2016 №336-17-07.
Тобто, підстави для заявлення даного позову позивачем, зокрема прийняття рішення "Про дострокове припинення повноважень Ржищівського міського голови ОСОБА_1." від 06.06.2016 №336-17-07, виникли ще у 2016 році.
Водночас, позивач звертається до суду з цим позовом у 2020 році, що вказує на недотримання встановленого тримісячного строку для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень, без заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з пунктом третім частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень або юридичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень або юридичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Таким чином, під час звернення до суду з даним адміністративним позовом позивачеві належало сплатити 6922,10 грн судового збору.
Позивачем, у порушення норм вказаної статті до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, натомість позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Суд, розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У статті 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено перелік суб'єктів, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи місцевого самоврядування відсутні.
Водночас, суд звертає увагу на те, що органи місцевого самоврядування є представницькі органи громад, які від її імені реалізують свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
За наведених обставин, суд відмовляє у клопотанні про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Означені недоліки позовної заяви мають бути усунені у наданий судом термін, шляхом:
- оформлення позовної заяви у відповідності до вимог процесуального законодавства;
- обґрунтування наявності права міської ради на звернення до суду з даним адміністративним позовом;
- надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з посиланням на поважні причини;
- надання документу про сплату судового збору у розмірі 6992,10 грн.
Керуючись статтями 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву Ржищівської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.