21 січня 2020 року м. Київ № 320/3495/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до норми ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до норми ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 адміністративний позов задоволено частково.
Зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2019 року, відповідно до норми частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 - без змін.
10.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просив суд провести роз'яснення судового рішення резолютивної частини справи за №320/3495/19 виходячи з якої суми грошового забезпечення: 5-ти мінімальних заробітних плат (5 х 3723,00 грн. = 18615,00 грн.) провести розрахунок з 25.04.2019 по судовому рішенню яке вступило в законну силу.
Розглянувши подану заяву позивача про роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно з частиною другою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Крім того, як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Отже, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності та визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Також, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Так, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону випливає, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Дослідивши зміст мотивувальної та резолютивної частин рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі №320/3495/18, суд дійшов висновку, що текст вказаного судового рішення труднощів для розуміння не викликає, суть рішення зрозуміла та не двозначна, спосіб, у який викладено мотивувальну та резолютивну частину вказаного рішення, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння та виконання, в резолютивній частині рішення чітко прописано порядок нарахування пенсії.
Із змісту заяви про роз'яснення рішення випливає, що ОСОБА_1 по суті просить не роз'яснити резолютивну частину судового рішення, а фактично просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 року в справі №806/3265/17.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі №320/3495/19, оскільки судове рішення є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.
Керуючись статтями 241, 254, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.