22 січня 2020 року м. Київ № 810/2065/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Києво-Святошинського відділення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 01.07.2017 №53 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку з 01.07.2017.
Позовні вимоги мотивує тим, що податкові зобов'язання з єдиного податку за 2015-2017 роки ним були сплачені в порядку та строки визначені законом. Про це свідчать наявні у справі копії податкових декларацій, квитанцій та платіжних доручень про сплату єдиного податку. У зв'язку з цим позивач вважає безпідставним донарахування йому суми єдиного податку або ж штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного податку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
Крім того, вказаною ухвалою суд запропонував відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребував докази по справі.
Представник відповідача у наданому суду відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що позивачем в порушення вимог абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України не сплачено упродовж двох послідовних кварталів податкових зобов'язань з єдиного податку.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 суд на підставі статті 183 Кодексу адміністративного судочинства Українизакінчив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Представник відповідача у наданому суду відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, щопозивачем в порушення вимог абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України не сплачено упродовж двох послідовних кварталів податкових зобов'язань з єдиного податку.
Позивач заперечуючи доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, подав до суду відповідь на відзив від 02.07.2018 №12900/18, в якій зауважив на тому, що дані інтегрованої картки платника ІС «Податковий блок» не є підставою для виникнення у нього податкових зобов'язань, оскільки за твердженням позивача усі податкові зобов'язання були сплачені ним у визначені законом строки, доказом чого служать наявні у справі копії податкових декларацій, банківських квитанцій та платіжних доручень.
У судове засідання, призначене у справі на 20.09.2018 сторони не з'явилися. Позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується даними наявної у матеріалах справи розписки від 19.07.2018.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання від 20.09.2018 про здійснення судового розгляду даної справи без участі позивача та представника позивача у письмовому провадженні.
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За вказаних обставин, розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець 15 квітня 2015 року (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Основним видом діяльності позивача за КВЕД 70.22 є: консультування з питань комерційної діяльності й керування.
30.06.2017 головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків і зборів фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Києво-Святошинського відділення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській областіна підставі пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України проведено перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування ФОП ОСОБА_1 , входіякої встановлено факт несплати позивачем протягом двох послідовних кварталів податкових зобов'язань по єдиному податку на суму 465 грн. 90 коп.
За результатами перевірки відповідачем складено акт №53/10-36-13-05/2058905886 від 30.06.2017 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.
На підставі Акта перевірки відповідачем винесено рішення від 01.07.2017 № 53 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
Не погоджуючись з рішенням Києво-Святошинського відділення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 01.07.2017 № 53 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинамсуд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтями 61, 67 Конституції Українив становлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК Українипередбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).
Згідно із пунктом 295.3 статті 295 ПК Україниплатники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).
Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Пунктом 299.11 статті 299 ПК Українипередбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Згідно з абзацом восьмим підпункту 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним судом у постановах від 21 лютого 2018 року у справі №813/1465/17, від 15 травня 2018 року у справі №813/676/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника.
При цьому, анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку, відбулось саме 01.07.2017, тобто у третьому кварталі 2017 року.
Отже, для анулювання реєстрації в якості платника єдиного податку на підставі вказаної норми у позивача мала бути заборгованість станом на перше січня та перше квітня 2017 року.
Водночас, зі змісту наявних у справі копій річних податкових декларацій позивача за 2015 - 2016 роки; податкових декларацій за перший квартал, півріччя та три квартали 2017 року та податкових декларацій за перший квартал 2018 року не вбачається жодних відомостей на підтвердження факту наявності у позивача протягом двох послідовних кварталів податкового боргу по сплаті єдиного податку на суму 465 грн. 90 коп.
У свою чергу, податковим органом не надано суду доказів щодо нарахування такого податкового боргу позивачу шляхом формування податкових повідомлень-рішень та податкових вимог. Крім того, зі змісту облікової картки платника податків не вбачається на якій саме підставі виник податковий борг у позивача.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, судом такожзазначає, що в силу положень пункту 59.1 статті 59 ПК Українивідповідач зобов'язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу в сумі 465 грн. 90 коп. у спосіб, визначений ПК України, чого насправді зроблено ним не було.
Отже, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку та прийняття з цих підстав оскаржуваного рішення від 01.07.2017 №53.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого ним рішення від 01.07.2017 №53 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем за заявлені позовні вимоги немайнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. відповідно до квитанції № ПН 9231 від 25.04.2018, оригінал якої наявний в матеріалах справи.
Таким чином, враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 01.07.2017 № 53 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
3. Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39471029; 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.