про прийняття адміністративної справи до провадження
13 січня 2020 року справа № 810/1207/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Київської митниці ДФС про стягнення заробітної плати,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач -1), Київської митниці ДФС (далі - відповідач -2), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (т.1, а.с.137-139) просить:
- стягнути з відповідача 758686,69 грн., які складаються з: 412179,52 грн. - заборгованість по середньому заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із незаконним звільненням і затримкою виконання рішення щодо поновлення на посаді; 309483,17 грн. - компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат; 37024,00 грн. - компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки;
- зарахувати час вимушеного прогулу до спеціального трудового стажу та зобов'язати відповідача зробити всі відрахування відповідно до діючого законодавства для зарахування цього стажу при отриманні пенсії в майбутньому;
- привести запис у трудовій книжці до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок.
Суд зазначає, що у первинній позовній заяві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача позивачем вказана Київська міська митниця ДФС, щодо якої судом не постановлялась ухвала про залучення в якості третьої особи.
Суд не вбачає підстав для залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійним вимог на предмет спору на стороні відповідача, Київської міської митниці ДФС, оскільки рішення у даній справі не вплине на права і обов'язки вказаної особи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2016 відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено справу розглядати колегією суддів. Закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 залучено до участі у справі як відповідача Київську митницю ДФС.
23.06.2016 від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд зменшити суму позовних вимог, а саме: заборгованість по середньому заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із незаконним звільненням і затримкою виконання рішення щодо поновлення на посаді з 415779,52 грн. до 412179,52 грн.; компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат з 312575,36 грн. до 309483,17 грн.; компенсація за невикористані дня щорічної основної відпустки з 39615,68 грн. до 37024,00 грн. Решту позовних вимог просить залишити без змін. Дана заява прийнята судом до розгляду.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 адміністративний позов задоволено частково.
Стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 суму заробітку за час вимушеного прогулу та за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 342452 (триста сорок дві тисячі чотириста п'ятдесят дві) грн. 45 коп. та грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки в сумі 30815 грн. (тридцять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Київської митниці Державної фіскальної служби залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 - без змін.
Стягнуто з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 8791,64 грн.
Стягнуто з Київської митниці Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 8791,64 грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.12.2019 касаційні скарги Київської митниці Державної фіскальної служби та Державної фіскальної служби України задоволено частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 скасовано, адміністративну справу №810/1207/16 направлено на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд у постанові від 16.12.2019 вказав, що в ході розгляду даної справи суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях не навели детальних розрахунків, з яких вони виходили при вирішені спору, тобто, не розмежували розрахунок стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, що позбавляє касаційний суд можливості перевірити правильність таких розрахунків і надати їм оцінку.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 16.12.2019 зазначив, враховуючи, що оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення працівника на роботі, за своєю суттю є компенсацією середнього заробітку, то вона, як і середній заробіток за час вимушеного прогулу, підлягає стягненню з органу, у відносинах публічної служби з яким перебуває позивач.
Разом з тим, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 перебував на державній службі в митних органах України, виконуючи обов'язки заступника начальника відділу митного оформлення №2 Бориспільської митниці.
Після незаконного звільнення був поновлений на посаді заступника начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці Міндоходів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» від 06 серпня 2014 року №311, Київську митницю Міндоходів реорганізовано шляхом приєднання до Київської митниці ДФС.
Верховний Суд вказав, що оскільки Київську митницю Міндоходів реорганізовано, і правонаступником прав та обов'язків є Київська митниця ДФС, то належним відповідачем, що має відповідати за позовними вимогами позивача є саме Київська митниця ДФС.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу на те, що матеріали справи містять протокол розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 , довідку про середню заробітну плату, середній заробіток за час вимушеного прогулу щодо здійснених обрахунків, які були видані саме Київською митницею ДФС. Разом з тим, відповідно до оскаржуваних рішень суми заробітку за час вимушеного прогулу, за затримку виконання рішення суду та грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки стягнуто на користь позивача з Державної фіскальної служби України.
Таким чином, повертаючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд дійшов висновку, що суди належним чином не дослідили питання належного суб'єкта, що має відповідати за позовними вимогами ОСОБА_1 про стягнення належних йому коштів у зв'язку із незаконним звільненням.
06.01.2020 матеріали адміністративної справи №810/1207/16 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та внаслідок автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Кушновій А.О.
10.01.2020 на підставі службової записки судді Кушнової А.О. від 10.01.2020 внаслідок автоматизованого розподілу та автоматичного визначення складу колегії суддів визначено персональний склад колегії суддів для розгляду даної справи, а саме: головуючий суддя - Кушнова А.О., судді Дудін С.О., Щавінський В.Р.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти адміністративну справу № 810/1207/16 до свого провадження.
15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Отже, визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов'язковою умовою нового процесуального законодавства.
Відповідно до положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, виходячи з такого.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає дві форми адміністративного судочинства: загальну і спрощену. Усі справи умовно поділені на три групи: до першої віднесені ті, що обов'язково мають розглядатися у загальному позовному провадженні (частина четверта статті 12 КАС України); другу групу справ складають ті, що в силу закону визнані справами незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України). Розгляд решти справ, що не віднесені до жодної з означених груп, у тому чи іншому провадженні, залишено на розсуд суду. При цьому умови віднесення справ до тієї чи іншої категорії, визначаються Кодексом (частина п'ята статті 12 КАС України).
Згідно з приписами частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком тих, що визначені частиною четвертою статті 257 КАС України.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу та викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.
Враховуючи, що вирішення даної адміністративної справи потребує витребування значного обсягу доказів по справі, приймаючи до уваги суб'єктний склад учасників, та значення справи для позивача, суд вважає за необхідне здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого провадження у справі.
Згідно з частиною 2 статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Керуючись статтями 12, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Прийняти адміністративну справу № 810/1207/16 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.
Справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження колегією у складі трьох суддів: головуючий суддя Кушнова А.О., судді Дудін С.О., Щавінський В.Р.
2. Призначити підготовче засідання у справі на 18 лютого 2020 року о 10:30год.
Судове засідання відбуватиметься у приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 2-й під'їзд, 10-й поверх). Підготовче судове засідання проводиться суддею одноособово.
3. Викликати для участі у судовому засіданні учасників справи (їх представників).
4. Витребувати докази у справі від позивача:
- копії всіх заповнених сторінок трудової книжки позивача;
- копії судових рішень всіх інстанцій у справі 2а-9431/10/1070 про визнання незаконними дій, скасування наказу та поновлення на роботі;
- копію виконавчого листа №2а-9431/10/1070;
від Київської митниці ДФС:
- довідку про середньомісячну заробітну плату позивача з обґрунтованим розрахунком середньомісячної та середньоденної заробітної плати за два календарні місяці роботи позивача перед звільненням 29.10.2010 за серпень та вересень 2010 року, із зазначенням підстав нарахування кожної зі складових заробітної плати, в разі нарахування одноразових виплат - надати копії відповідних наказів про їх виплату, із зазначенням кількості фактично відпрацьованих робочих днів у кожному з цих місяців (не включаючи дні тимчасової непрацездатності та відрядження);
- письмові пояснення щодо використання позивачем щорічних відпусток за весь період роботи в митниці до дня звільнення 29.10.2010 із наданням суду підтверджуючих доказів (наказів);
- розрахунок невикористаних днів щорічної відпустки на день звільнення 29.10.2010;
- копію особової картки позивача за весь період роботи в митниці;
- письмові пояснення про те, який орган був роботодавцем позивача станом на день звільнення 29.10.2010, та яким органом здійснювалось нарахування та виплати позивачу заробітної плати станом на 29.10.2010;
- розрахунок невикористаних днів щорічної відпустки позивача на день звільнення 22.04.2015 (після поновлення на роботі за рішенням суду).
- копії Положень Київської митниці Міндоходів, Київської митниці ДФС, Київської митниці ДПС (із наказами про затвердження), копії наказів щодо реорганізації цих органів;
- витяг із ЄДР на Київську митницю Міндоходів, Київську митницю ДФС, Київську митницю ДПС;
- копію наказу про прийом на роботу позивача в митні органи;
- документальні докази знищення листка непрацездатності за вересень 2010 року щодо позивача, книг, журналів, табелів реєстрації приходу на роботу і виходу з роботи та наказів про відрядження позивача у вересні 2010 року;
- табель обліку робочого часу на позивача за серпень та вересень 2010 року;
- копію наказу Державної митної служби України від 28.10.2010 №2054-к про припинення перебування на державній службі в митних органах України;
- копії особових рахунків позивача із заробітної плати за серпень та вересень 2010 року.
Витребувані від відповідача докази надати суду у строк до 18 лютого 2020 року.
5. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.