10 січня 2020 року справа № 320/3130/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі - відповідач, Управління), в якому позивач просить суд:
- скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, із заробітної плати в сумі 447,63 крб. за роботу в період з 26.04.1986 по 29.04.1986 в зоні відчуження;
- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, на підставі довідки від 22.08.2017 №143 та виплатити, починаючи з 28.08.2017 з урахуванням уже проведених виплат.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 відкрито спрощене провадження у справі №320/3130/19 без проведення судового засідання та витребувано від відповідача і від Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» додаткові докази у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та інвалідом III групи довічно, захворювання якої пов'язане з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку в Центральному об'єднаному Управлінні ПФУ м. Миколаєва Миколаївської області та отримує пенсію по інвалідності.
Позивач пояснила, що у період з 26 квітня 1986 року по 29 квітня 1986 року вона перебувала у м. Прип'ять Чорнобильського району на роботі в зоні відчуження.
Відповідно до довідки про заробітну плату від 22.08.2017 №143 за період роботи з 26 квітня 1986 року по 29 квітня 1986 року їй нарахована та виплачена заробітна плата в розмірі 447 руб. 63 коп.
28 серпня 2017 року вона звернулась з заявою до відповідача з проханням зробити перерахунок її пенсії по інвалідності на підставі вказаної довідки. Проте відповідач рішенням від 04.10.2017 №68/7 відмовив їй в перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що довідка містить розбіжності в сумі заробітку з попередньою довідкою.
Не погоджуючись з відмовою відповідача позивач звернулася до суду. Так, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 в справі №487/112/18 позовні вимоги позивача задоволено частково, скасовано рішення відповідача від 04.10.2017 №68/7 щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності та зобов'язано відповідача вчинити дії, спрямовані на отримання від ПАТ «Укртелеком» довідки про заробіток ОСОБА_1 за період роботи в зоні відчуження. Рішенням П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вчинити дії, спрямовані на отримання від ПАТ «Укртелеком» довідки про заробіток ОСОБА_1 за період роботи в зоні відчуження скасовано та в цій частині прийнято нову постанову, якою зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2017 про перерахунок пенсії по інвалідності ЧАЕС.
Водночас, на виконання вищезазначеного судового рішення, відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 від 28.08.2017 про перерахунок пенсії по інвалідності та рішенням від 26.12.2018 знову відмовив їй в перерахунку.
Позивач вважає, що зазначені дії відповідача щодо відмови їй в перерахунку пенсії по інвалідності на підставі довідки про заробітну плату від 22.08.2017 №143 за період роботи в зоні відчуження з 26.04.1986 по 29.04.1986 є протиправними та такими, що порушують її право на належне пенсійне забезпечення.
Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що перерахунку пенсії передує надання до Управління довідки про заробітну плату, яка відповідає вимогам, передбачених законодавством.
Відповідач зазначає, що 28.08.2017 позивач звернулась до Управління з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності.
Рішенням від 04.10.2017 №68/7 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що довідка містить розбіжності в сумі заробітку з попередньою довідкою, а також не підтверджена первинними документами та не відповідає встановленій формі.
Так, позивачу була призначена пенсія по інвалідності на підставі довідки про отримання заробітної плати у зоні відчуження від 11.07.2012 №61. Правомірність сум отриманої позивачем заробітної плати в довідці від 11.07.2012 №61 підтверджується актом перевірки Дніпровського районного управління Київського Управління Пенсійного фонду України від 26.06.2012. Також в матеріалах пенсійної справи позивача наявна довідка про отримання заробітної плати у зоні відчуження від 19.11.2001 №22. Правомірність сум отриманої позивачем заробітної плати в довідці від 19.11.2001 №22 підтверджується актом перевірки Дніпровського районного управління Київського Управління Пенсійного фонду України від 25.04.2002. Довідки від 19.11.2001 №22 та від 11.07.2012 №61 видані за формою, запровадженою листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 №01-3/244-013-2.
З метою здійснення перерахунку пенсії, на виконання Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, Управлінням надіслано до Київської філії ПАТ «Укртелеком» запит. На вказаний запит відповідачем отримано довідку від 11.07.2012 №61 та супровідний лист від 11.07.2012 №319-14-9, в якому вказано про те, що довідку видану 11.07.2012 №61 необхідно вважати дійсною. Також додаються дві довідки датовані 19.11.2011 №22 з розбіжностями.
Водночас у довідці від 22.08.2017 №143, яка була додана позивачем до заяви про проведення перерахунку пенсії від 28.08.2017, заробітна плата та оклад зазначені значно вищі, ніж у попередніх довідках від 19.11.2001 № 22 та від 11.07.2012 № 61.
Як вбачається з акту про результати позапланової перевірки Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» від 27.07.2018 №565, здійсненої Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, відомості у довідці від 22.08.2019 №143 частково підтверджені, а саме: сума посадового окладу позивача в розмірі 107,10 крб. Проте в акті перевірки не зазначено кількість відпрацьованих годин, з них понадурочних, суму виплачених премій, кількість вихідних днів, що є суттєвими показниками для правильності обрахування оплати праці в зоні відчуження.
Вищевказане рішення управління від 04.10.2017 №68/7 про відмову в перерахунку пенсії було оскаржено позивачем в судовому порядку.
На виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 в справі №487/112/18, за результатами повторного розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії від 28.08.2017, Управлінням прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії, у зв'язку з розбіжностями в сумах заробітку за період роботи в зоні відчуження з 26.04.1986 по 29.04.1986.
З огляду на наведене, відповідач вважає, що підстав для проведення перерахунку позивачу пенсії по інвалідності, згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 22.08.2017 №143, яка видана Київською міською філією ПАТ «Укртелеком», немає.
Позивач надала відповідь на відзив, у якому зазначила, що довідка ПАТ «Укртелеком» про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 22.08.2017 №143 не оскаржена і на теперішній час є дійсною.
Більш того, позивач наголошує, що судовим рішенням було скасовано рішення відповідача від 04.10.2017 №68/7 щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності. Водночас відповідач, всупереч зазначеного рішення суду, визначає своє рішення від 04.10.2017 №68/7, а тому повторно відмовив їй в перерахунку пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.01.2020 замінено відповідача у справі - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Також 18.09.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження в справі, згідно якого останній просить суд закрити провадження в справі №320/3130/19, оскільки судовим рішення в справі №487/112/18 вже було вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що зареєстрована та проживає у с. Гречаники Переяслав-Хмельницького району Київської області, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Заводським РВ ММУ УМВС України в Київській області 05.01.2001 (а.с. 9-10).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером та отримує пенсію як інвалід ІІІ групи, що підтверджується посвідченням від 03.01.2002 НОМЕР_3 (а.с. 137).
ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням в зоні аварії на Чорнобильській АЕС та участю у ліквідації її наслідків, що підтверджується довідкою МСЕК від 07.09.1999 серії ВТЕ-17 №050730 (а.с. 46).
17 листопада 1993 року позивачеві було видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І серії НОМЕР_2 (а.с. 8).
На час аварії на Чорнобильській АЕС позивач працювала в Прип'ятському міському вузлі зв'язку на посаді водія 1-го класу автомобіля «Москвич», що підтверджується відомостями з трудової книжки ОСОБА_1 від 02.07.1968 (а.с. 139).
Зі змісту маршрутного листа за квітень 1986 року №17-16/31, виданого Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком» 23.11.2016 вбачається, що ОСОБА_1 була відряджений до зони відчуження Чорнобильської АЕС, де безпосередньо брала участь у ліквідації наслідків катастрофи у період з 26 квітня по 29 квітня 1986 року включно у населеному пункті м. Прип'ять (а.с. 47).
Судом встановлено, що 22.08.2017 Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком» видано ОСОБА_1 довідку №143 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, згідно даних якої позивачу за період з 26.04.1986 по 29.04.1986 була виплачена заробітна плата за роботу в зоні відчуження, з якої визначається пенсія, у загальному розмірі 447,63 крб., а саме: збережений середній заробіток у розмірі 55,68 крб., оплата праці за тарифними ставками у розмірі 168,07 крб. і премія за діючими системами преміювання у розмір 174,23 крб. (а.с. 11).
28 серпня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії по інвалідності на підставі цієї довідки (а.с. 12).
Рішенням від 04.10.2017 №68/7 Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по інвалідності у зв'язку з розбіжностями в сумах заробітку за період роботи в зоні відчуження з 26.04.1986 по 29.04.1986, а також не підтвердженням первинними документами та невідповідності форми довідки.
У рішенні вказано, що ОСОБА_1 розрахунок пенсії по інвалідності провадився за довідкою про заробітну плату від 11.07.2012 №61, виданою Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком», за період роботи позивача в зоні відчуження з 26.04.1986 по 29.04.1986. Документ підтверджено актом перевірки управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі м. Києва від 26.04.2012 та копіями первинних документів (табель робочого часу та особовий рахунок по заробітній платі ОСОБА_1 за 1986 рік). Розрахунок пенсії з урахуванням заробітку згідно з довідкою від 11.07.2012 №61 проведено починаючи з 01.07.2012.
Суми заробітку в довідці від 22.08.2019 №143, наданій для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , містить розбіжності з раніше виданою довідкою. Пояснень з цього приводу підприємством, яке видало довідку, не надано. Копії первинних документів також не надавались.
Таким чином, підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсутні (а.с. 75-76).
Зазначене рішення відповідача оскаржено позивачем до суду.
За результатом судового розгляду вимоги позивача були задоволені частково, а саме: рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 в справі №487/112/18 скасовано рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про відмову в перерахунку пенсії по інвалідності від 04.10.2017 №68/7 та зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області вчинити дії, спрямовані на отримання з Київської філії ПАТ «Укртелеком» довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, за формою, встановленою листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 №01-3/244-013-2 (а.с. 35-36).
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 в справі №487/112/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 скасовано в частині зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області вчинити дії, спрямовані на отримання з Київської філії ПАТ «Укртелеком» довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, за формою, встановленою листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 №01-3/244-013-2. В цій частині прийнято нову постанову, якою зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2017 про перерахунок пенсії по інвалідності ЧАЕС (а.с. 37-43).
Судове рішення набрало законної сили 06.12.2018.
На виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 в справі №487/112/18, відповідач повторно розглянув заяву про перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 від 28.08.2017.
Рішенням від 26.12.2018 №83/2-з Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області повідомило позивача про відмову в проведенні перерахунку пенсії по інвалідності у зв'язку з розбіжностями в сумах заробітку за період роботи в зоні відчуження з 26.04.1986 по 29.04.1986 та вирішено повернутися до розгляду питання про можливість проведення такого перерахунку після отримання уточнюючої довідки про заробітну плату.
У рішенні вказано, що на запит управління 10.08.2018 отримано акт про результати позапланової перевірки Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» від 27.07.2018 №565, проведеної Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві. За цим актом, зокрема, встановлено, що відповідно до оригіналу особового рахунку за 1986 рік ОСОБА_1 за місцем роботи на посаді водія за квітень місяць було виплачено заробітну плату з встановленим посадовим окладом 107,10 крб. В серпні цього ж року відображена сума донарахувань 182,15 крб. за четвертий місяць 1986 року із надписом «зона». В акті не зазначено відомості щодо кількості відпрацьованих годин, з них понадурочних, суму виплачених премій, кількість вихідних днів.
За даними копії особового рахунку вбачається в графі «Повременно» сума 107,10, у верхній частині особового рахунку зазначені суми: 85,68; 21,42 - кл., 42,84 (сума виплат 85,68; 21,42 складає 107,10).
З метою отримання довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках за період з 26.04.1986 по 29.04.1986 на ОСОБА_1 , яка відповідає первинним документам, а саме: без включених до посадового окладу доплати за класність водія, Управлінням надіслано три запити до Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» від 27.09.2018 №14848/07, від 08.11.2018 №17183/07 та від 21.12.2018 №19371/07. Відповіді не отримано (а.с. 82-83).
Не погоджуючись із правомірністю прийняття відповідачем вказаного рішення, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Згідно з частиною третьою статті 54 Закону №796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Так, механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01.01.2012 визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210).
Відповідно до пункту 1 Порядку №1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно з підпунктом 4 пункту 3 Порядку №1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
В усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку (пункт 6 Порядку №1210).
Відповідно до статті 15 Закону №796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що розмір заробітної плати, визначений у довідках, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також їхніми правонаступниками за роботу в населених пунктах зони відчуження особам, які перебували з ними у трудових відносинах, є підставою для їх врахування при нарахуванні пенсії, призначеної за Законом №796-XII.
При цьому, невід'ємною складовою видачі таких довідок є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в них, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку (особовими рахунками, розрахунково-платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 17.04.2018 у справі №376/2559/17 (адміністративне провадження №К/9901/19916/18).
Згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі (пункт 4.2 Порядку №22-1).
Таким чином, територіальний орган Пенсійного фонду України, будучи наділеним повноваженнями перевірки обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату, одержану особою за роботу в зоні відчуження протягом 1986-1990 років, має право на вчинення однієї з наступних юридичних дій: 1) перерахунку особі, яка звертається, пенсії на підставі поданої нею довідки; 2) звернення до підприємств, установ та організацій, що видали довідку про заробітну плату, фізичних осіб для подання ними додаткових документів, а у разі встановлення факту необґрунтованості видачі такої довідки - відмови особі у перерахунку пенсії на підставі цієї довідки.
Отже, територіальні органи Пенсійного фонду України, відмовляючи у перерахунку пенсії з підстав недостовірності та/або недостатності документів, повинні встановлювати всі фактичні обставини, що перешкоджають такому перерахунку.
Відповідач, відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження від 22.08.2017 №143, виданої Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком», в оскаржуваному рішенні від 26.12.2018 №83/2-з зазначив, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 розрахунок пенсії по інвалідності провадився за довідкою про заробітну плату від 11.07.2012 №61, виданою Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком», за період роботи в зоні відчуження з 26.04.1986 по 29.04.1986. Документ підтверджено актом перевірки управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва від 26.04.2012 та копіями первинних документів (табель робочого часу та особовий рахунок по заробітній платі ОСОБА_1 за 1986 рік). Розрахунок пенсії з урахуванням заробітку згідно з довідкою від 11.07.2012 №61 проведено починаючи з 01.07.2012.
Суми заробітку по довідці від 22.08.2017 №143, наданій для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , містить розбіжності з раніше виданою довідкою. Пояснень з цього приводу підприємством, яке видало довідку, не надано.
На запит управління 10.08.2018 отримано акт про результати позапланової перевірки Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» від 27.07.2018 №565, проведеної Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві. За цим актом, зокрема, встановлено, що відповідно до оригіналу особового рахунку за 1986 рік ОСОБА_1 за місцем роботи на посаді водія за квітень місяць було виплачено заробітну плату з встановленим посадовим окладом 107,10 крб. В серпні цього ж року відображена сума донарахувань 182,15 крб. за четвертий місяць 1986 року із надписом «зона». В акті не зазначено відомості щодо кількості відпрацьованих годин, з них понадурочних, суму виплачених премій, кількість вихідних днів.
За даними копії особового рахунку вбачається в графі «Повременно» сума 107,10, у верхній частині особового рахунку зазначені суми: 85,68; 21,42 - кл., 42,84 (сума виплат 85,68; 21,42 складає 107,10).
З метою отримання довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках за період з 26.04.1986 по 29.04.1986 на ОСОБА_1 , яка відповідає первинним документам, а саме: без включених до посадового окладу доплати за класність водія, Управлінням надіслано три запити до Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» від 27.09.2018 №14848/07, від 08.11.2018 №17183/07 та від 21.12.2018 №19371/07. Відповіді не отримано (а.с. 82-83).
Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2012 Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком» було видано ОСОБА_1 довідку №61, згідно даних якої позивачем за період з 26.04.1986 по 29.04.1986 фактично отримано заробітну плату за роботу в зоні відчуження, з якого визначається пенсія, у загальному розмірі 273,77 крб. В довідці зазначений посадовий оклад (тарифна ставка) в сумі 85,68 крб. (а.с. 89).
Водночас 22.08.2017 Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком» було видано позивачу нову довідку №143, згідно даних якої позивачу за період з 26.04.1986 по 29.04.1986 була виплачена заробітна плата за роботу в зоні відчуження, з якої визначається пенсія, у загальному розмірі 447,63 крб., а саме: збережений середній заробіток у розмірі 55,68 крб., оплату праці за тарифними ставками у розмірі 168,07 крб. і премію за діючими системами преміювання у розмір 174,23 крб. В довідці зазначений посадовий оклад (тарифна ставка) в сумі 107,10 крб. (а.с. 11).
Крім того, в матеріалах пенсійної справи позивача наявні ще дві довідки Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» від 19.11.2001 №22 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, в яких зазначені також різні суми посадового окладу 85,68 крб. та 107,10 крб. (а.с. 87-88).
Судом встановлено, що відповідачем було направлено на адресу Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» три запити від 27.09.2018 №14848/07, від 08.11.2018 №17183/07 та від 21.12.2018 №19371/07, в яких Управління просило підприємство розібратися в ситуації та надати пояснення щодо видачі довідок про заробітну плату за роботу в зоні відчуження 1986-1990 роках ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка працювала водієм в Прип'ятському міському вузлі зв'язку, з різними сумами посадового окладу (тарифної ставки) (а.с. 84-86).
Відповідно до акта Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про результати позапланової перевірки даних, викладених в довідці Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» від 27.07.2018 №565, згідно оригіналу наказу від 03.09.1986 №30 ОСОБА_1 звільнено з посади водія з 08.09.1986. Наказу на прийняття не надано. Книга особових рахунків по нарахуванню заробітної плати, які прошиті, пронумеровані, зберігаються в належному стані. Згідно оригіналу особового рахунку за 1986 рік ОСОБА_1 за місцем роботи на посаді водія було виплачено заробітну плату з встановленим посадовим окладом 107,10 крб. А в серпні цього ж року відображена сума донарахувань 182,15 крб. за четвертий місяць 1986 року із написом «зона». Інших документів підприємством не надано (а.с. 121).
У відповідь на запити від 27.09.2018 №14848/07, від 08.11.2018 №17183/07 та від 21.12.2018 №19371/07 Київська обласна філія ПАТ «Укртелеком» листом від 30.01.2019 №376-вих-kv-82F320-2019 повідомила відповідача про те, що перевіркою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві згідно акту перевірки від 27.07.2018 №565 встановлено, що особові рахунки ОСОБА_1 прошиті, пронумеровані, зберігаються в належному стані. Згідно оригіналу особового рахунку за 1986 рік ОСОБА_1 за місцем роботи на посаді водія було виплачено заробітну плату з встановленим посадовим окладом 107,10 крб., а в серпні цього ж року відображена сума донарахувань 182,15 крб. за четвертий місяць 1986 року із написом «зона» (а.с. 110).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 витребувано від Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком»: копію довідки про заробітну плату від 11.07.2012 №61, виданої Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком» на ім'я ОСОБА_1 із копіями первинних документів, які підтверджують відомості, зазначені в довідці (табель обліку робочого часу, особовий рахунок по заробітній платі ОСОБА_1 за 1986 рік); копію довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках від 22.08.2017 №143, виданої Київською міською філією ПАТ «Укртелеком» на ім'я ОСОБА_1 із копіями первинних документів, які підтверджують відомості, зазначені в довідці; та письмові пояснення щодо розбіжностей у двох вищезазначених довідках в сумі заробітної плати, яку отримано позивачем за один і той самий період перебування в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
На адресу суду від Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» надійшли додаткові документи та письмові пояснення від 02.01.2020 вх. №44/20, відповідно до яких розбіжності у двох вищезазначених довідках від 11.07.2012 №61 та від 22.08.2017 №143 в сумі заробітної плати, яку отримано позивачем за один і той самий період перебування в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС пояснюється тим, що в довідці №61 зазначений оклад без надбавки за класність водія, а в довідці №143 вказаний оклад з надбавкою за класність водія.
Відповідно до наданої Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком» копії особового рахунку по нарахуванню заробітної плати за 1986 рік тарифна ставка позивача в квітні складала 107,10 крб., у верхній частині особового рахунку зазначені суми: 85,68 крб. та кл. 21,42 крб. (85,68 крб. + 21,42 крб. = 107,10 крб.).
Відтак, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачу як водію транспортного засобу було установлено до посадового окладу (тарифної ставки) щомісячну надбавку за класність у розмірі 21,42 крб.
Водночас попередня довідка від 11.07.2012 №61 про заробітну плату позивача за період роботи в зоні відчуження з 26.04.1986 по 29.04.1986 була видана Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком» з розміром посадового окладу (тарифної ставки) без такої надбавки.
Зазначене стало підставою для виникнення розбіжностей в сумах заробітку позивача за період роботи в зоні відчуження з 26.04.1986 по 29.04.1986, що містяться в довідках Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» від 11.07.2012 №61 та від 22.08.2017 №143.
Отже, довідка про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження від 22.08.2017 №143, яка видана Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком», підтверджена первинними документами. Таким чином, відповідачем рішенням від 26.12.2018 №83/2-з було неправомірно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії на підставі цієї довідки.
Разом з тим, суд вважає, що при зверненні до суду позивачем були неправильно сформульовані позовні вимоги у вигляді скасування спірного рішення замість визнання його протиправним та скасування.
Так, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частиною другою статті 245 КАС України закріплено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Отже, оскільки рішення Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 26.12.2018 №83/2-з про відмову в перерахунку пенсії по інвалідності стосується прав конкретної фізичної особи, ОСОБА_1 , спірне рішення є індивідуальним актом та підлягає оскарженню шляхом подання позову про визнання його протиправним та скасування.
При цьому, неправильне словесне вираження позивачем способу захисту порушеного права не є підставою для відмови в його захисті, оскільки правомірність вимог позивача підтверджується матеріалами справи, а відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 26.12.2018 №83/2-з щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по інвалідності.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок їй пенсії по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, на підставі довідки від 22.08.2017 №143, та виплатити їй недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 28.08.2017, суд зазначає таке.
В силу положень частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (абз.1 ч.4 ст.245 КАС України).
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абз.2 ч.4 ст.245 КАС України).
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Як вбачається зі змісту довідки від 22.08.2017 №143, виданої Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком», позивачу була виплачена заробітна плата за роботу в зоні відчуження в період з 26.04.1986 по 29.04.1986 на посаді водія у загальному розмірі 447,63 крб. (а.с. 11).
Факт протиправності відмови відповідача у перерахунку пенсії по інвалідності на підставі довідки про заробітну плату від 22.08.2017 №143, виданої Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком», встановлений під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок та виплатити позивачу належну йому суму пенсії.
Вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно перерахувати позивачу пенсію, суд виходить з того, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Вказане повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.01.2019 в справі №201/9987/17 (2-а/201/304/2017) (адміністративне провадження №К/9901/43645/18).
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Відтак, призначена пенсія підлягає перерахунку з дня звернення пенсіонера для її перерахунку із відповідною заявою, а саме: з 1 числа місяця у разі звернення пенсіонера до 15 числа цього місяця включно та з першого числа наступного місяця у разі його звернення після 15 числа.
Як вже зазначалось судом, 28.08.2017 позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок призначеної їй пенсії по інвалідності на підставі довідки про заробітну плату від 22.08.2017 №143, виданої Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком».
Вказані обставини не заперечуються відповідачем.
За таких обставин, з урахуванням наведених вище положень законодавства, право на підвищення пенсії, тобто на її перерахунок на підставі вказаної вище довідки, виникло у позивача з 01.09.2017.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Миколаївській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, на підставі довідки про заробітну плату від 22.08.2017 №143, виданої Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком», з урахуванням проведених виплат з 01.09.2017, а не з 28.08.2017, як про це просить позивач у позові.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про закриття провадження в цій справі, оскільки судовим рішення в справі №487/112/18 вже було вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Так, як було зазначено судом вище, в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №487/112/18 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Водночас суд наголошує на те, що предметом судового розгляду в справі №487/112/18 було рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про відмову в перерахунку пенсії по інвалідності від 04.10.2017 №68/7, натомість предметом судового розгляду цієї справи є рішення Центрального об'єднаного управління Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про відмову в перерахунку пенсії по інвалідності від 26.12.2018 №83/2-з.
Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі №320/3130/19.
Відповідно до вимог частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI звільнена від сплати судового збору, а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню зі сторін не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246,250,255 КАС України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 26.12.2018 №83/2-з щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по інвалідності.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Миколаївській області починаючи з 01.09.2017, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, на підставі довідки про заробітну плату від 22.08.2017 №143, виданої Київською обласною філією ПАТ «Укртелеком», з урахуванням вже виплачених сум.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 10.01.2020.
Суддя Кушнова А.О.