ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"22" січня 2020 р. Справа № 300/83/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гундяк В.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій та скасування постанови,-
17.01.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій та скасування постанови.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Як вбачається із змісту позовної заяви ОСОБА_1 просить визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не надання відповіді на звернення, копій постанов державних виконавців, не вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, скасувати постанову державного виконавця та зобов'язати вчинити дії.
Тобто адміністративний позов, заявлений позивачем, містить три вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ст.6 вищевказаного Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", який вступив в дію з 01.01.2020 року, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року складає 2 102,00 грн.
З огляду на вищевикладене розмір судового збору за подання даного позову становить 2 522,4 грн. ((2 102 грн. х 0,4) х 3 = 2 522,4 грн.)
Як вбачається з поданого позивачем клопотання від 17.01.2020 року ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору, оскільки єдиним доходом позивача є пенсія у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому сплата судового збору порушить її конституційні гарантії на достатній життєвий рівень.
Згідно ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставах, зазначених у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі в тому числі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Таким чином, здійснивши системний аналіз норм Закону суд дійшов висновку, що за наявності вищевказаної умови суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Водночас у п. 70 рішення Європейського суду з прав людини "Стебницький і Комфорт проти України» від 03.02.2011р. Заява №10687/02 зазначено: «Суд також зазначає, що касаційна скарга підприємства-заявника на відмови судів нижчих інстанцій у задоволенні позову була повернута без розгляду внаслідок того, що підприємство-заявник не сплатило державне мито, яке вимагалося. У цьому зв'язку Суд повторює, що національні суди мають кращі можливості для тлумачення та застосовування норм матеріального та процесуального права (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Ріжамадзе проти Грузії» (Rizhamadze v. Georgia), заява №2745/03, п.21, від 31 липня 2007 року). Підприємство-заявник не скаржилося на те, що зазначене положення було нечітким і непередбачуваним, та не заявляло, що не мало коштів, аби сплатити державне мито, яке вимагалося, і, таким чином, було позбавлене можливості подати касаційну скаргу. Воно просто наполягало на своєму власному тлумаченні цього положення. Оскільки відповідні судові рішення не виявляють будь-якого явно свавільного мотивування (див., для порівняння, рішення у справі «Донадзе проти Грузії» (Donadze v. Georgia), заява №74644/01, п.32, від7 березня 2006 року), Суд вважає, що скарга підприємства-заявника за пунктом 1 статті 6 Конвенції щодо несправедливості провадження про відшкодування шкоди є явно необґрунтованою та повинна бути відхилена згідно з підпунктом «а» пункту 3 та пунктом 4 статті 35 Конвенції».
Також, як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, що стосується судового збору за подання заяв, скарг, оскарження судових рішень, цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору, слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі витрати діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак судовий збір не повинен бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
З урахуванням вищевикладеного, суд клопотання про звільнення від сплати судового збору задовольняє частково та, враховуючи майновий стан сторони, вважає за необхідне зменшити розмір судового збору, встановивши його у розмірі 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 , а саме 1 042,51 грн. (20 850,17 грн. х 0,05 = 1 042,51 грн.).
Крім того, пунктом 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно змісту позовної заяви ОСОБА_1 процесуального обов'язку, передбаченого п.11 ч. 5 ст. 160 КАС України, не виконала, так як власного письмового підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, не зазначено.
Одночасно, частиною 1 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно ч.2 ст.161 КАС України доказ надіслання учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів додається до позовної заяви у випадку подання адміністративного позову виключно суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не є є суб'єктом владних повноважень, а до позовної заяви не додано її копії та копій всіх документів, приєднаних до позовної заяви, для відповідача, натомість суду надано квитанцію про направлення вказаних документів Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, то позивачем позовну заяву подано без додержання вимог ч.1 ст.161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами ст.169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення вищевказаних недоліків, який обчислювати з дня вручення копії даної ухвали.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
клопотання ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зменшити розмір судового збору за подання даної позовної заяви до 1 042,51 грн.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 1 042,51 грн. та копій позовної зави та доданих до неї документів, відповідно до кількості учасників справи і надання власного письмового підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом і з тих самих підстав.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.