22 січня 2020 рокуСправа № 280/506/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу,-
21.01.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2019 №1365 «Про результати проведення службового розслідування та покарання винних», яким позивача притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності, стягнуто шкоду, заподіяну державі на загальну суму 1124673,27 грн, утримуючи з грошового забезпечення щомісячно 20%, та накладено дисциплінарне стягнення - сувору догану.
Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені у справі судові витрати.
Крім того, позивачем подані клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи, заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та заява про забезпечення позову.
Ухвалою від 22.01.2020 у справі відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначене на 12.02.2020.
В заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити позову шляхом зупинення стягнення 20% щомісячно з грошового забезпечення позивача на підставі п. 4.3 оскаржуваного наказу, до набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.
Судом встановлено, що заява позивача про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 152 КАС України, а тому повинна бути вирішена судом.
На обґрунтування заяви позивач зазначає, що оскаржуваним наказом позивача притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності на суму 1124673,27 грн, стягнуто з позивача заподіяну державі шкоду на зазначену суму, а також на підставі п. 4.3 цього наказу утримують з грошового забезпечення позивача щомісячно по 20% та накладене дисциплінарне стягнення - сувору догану.
Позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що прийнятий у зв'язку з поверхневим проведенням службового розслідування, з порушенням процедури його проведення, упереджено, недобросовісно і нерозсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом. Зазначає про незрозумілість вартості майна, з якої розрахована сума підвищеної матеріальної відповідальності, до якої притягнуто позивача.
На теперішній час з позивача утримується 20% грошового забезпечення, зокрема в грудні 2019 з позивача утримано 5058,95 грн, що позивач вважає протиправним.
Зазначає, що подальше стягнення 20% грошового забезпечення може привести до того, що в разі задоволення судом позовних вимог за результатами розгляду цієї справи, позивачу доведеться докласти значних зусиль для відновлення порушеного права, зокрема, шляхом можливого ініціювання інших судових проваджень. Крім того, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист та поновлення законних прав позивача, оскільки відповідач в добровільному порядку грошові кошти не поверне.
За правилами частини 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суддя розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши та дослідивши додані до позову та заяви докази, суддя дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відповідно відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами частини 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст. 151 КАС України).
Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Суддя зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” №9 від 22.12.2006).
Суддя зазначає, що, у разі задоволення заявлених позовних вимог, правовим наслідком скасування оскаржуваного наказу буде припинення утримання з грошового забезпечення позивача відповідних сум та припинення дисциплінарного стягнення, з дати набрання рішенням суду законної сили.
З урахуванням предмета даного спору, наведеного в заяві про забезпечення позову обґрунтування, суддя зазначає, що на цій стадії судового розгляду судом не встановлено наявності підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а так само не встановлено очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу та порушення прав, свобод або інтересів позивача.
Доводи позивача щодо можливого ініціювання нових судових проваджень про стягнення з відповідача утриманих з позивача сум не сприймаються судом як обставина, що може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушеного права, оскільки у судді відсутні підстави вважати, що відповідачем не будуть в позасудовому порядку повернуті позивачу безпідставно (у разі прийняття судом рішення про скасування оскаржуваного наказу) утримані з грошового забезпечення суми.
Крім того, суддя вважає, що забезпечення позову у такий спосіб, про який просить позивач, може бути розцінене як фактичне вирішення позовних вимог на період дії ухвали про забезпечення позову.
З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150-156 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль