20 січня 2020 року Справа № 280/417/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)
про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд скасувати податкову вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-102246-56 від 13.08.2019 про стягнення з позивача єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 23 785,08 грн. як протиправну та незаконну.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивачем заявлено позовні вимоги про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області та визначено відповідачем Головне управління ДФС у Запорізькій області, однак до позовної заяви надано вимогу про сплату боргу (недоїмки), з якої вбачається, що вона прийнята Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Отже, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог та виклад обставин, якими обгрунтовано вимоги, щодо органу, який прийняв оскаржувану вимогу, та визначити вірного відповідача у справі.
Згідно частиною 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, Законом №2464-VI встановлено спеціальний десятиденний строк для звернення до суду в разі оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.
Предметом оскарження в даній справі є податкова вимога Ф-102246-56 від 13.08.2019, однак з даним позовом позивач звернувся до суду 13.01.2019 засобами поштового зв'язку, тобто з пропуском встановленого законом строку оскарження вимоги. Позивач вказує, що спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) не отримував від відповідача.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивачем клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не подано, причини пропуску строку не наведені.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
1) позовної заяви у новій редакції відповідно до кількості учасників справи із уточненням змісту позовних вимог та викладу обставин, якими обгрунтовано вимоги, щодо органу який прийняв вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-102246-56 від 13.08.2019, та визначенням вірного відповідача по справі.
2) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із заначенням причин та наданням доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.О. Семененко