20 січня 2020 року Справа № 280/5317/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГСПЛАВ ТРЕЙД» (70447, Запорізька область, Запорізький район, с. Новослобідка, вул. Миру, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 41253314) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
31.10.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГСПЛАВ ТРЕЙД» (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1), Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1297633/41253314 від 02.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 30.11.2018;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕГСПЛАВ ТРЕЙД» код ЄДРПОУ 40549014 та направлену для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №17 від 30.11.2018.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у грудні 2018 року намагався зареєструвати податкову накладну №17 від 30.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), проте, позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документи прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стала податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв'язку з чим позивачу запропоновано надати додаткові документи та пояснення по вказаній накладній. Вказує, що позивач скористався наданим правом та подав пояснення та пакет документів, проте, незважаючи на подання всіх необхідних документів позивач отримав рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. Вважає прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН необґрунтованим, протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки оскаржуване рішення є таким, що не ґрунтується на результатах аналізу пакету документів платника податків. Крім того, позивач вказав і на ту обставину, що ТОВ «ЛЕГСПЛАВ ТРЕЙД» не підпадає під критерії ризиковості, що визначені пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, а також надав на адресу відповідача всі необхідні документи, які підтверджують законність здійснення позивачем господарської діяльності та реальне виконання операції, за якою складено податкову накладну, проте, відповідачем не надано належної оцінки поданим документам. З огляду на викладене, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі позовні вимоги не визнали, надавши 19.12.2019 до суду письмовий відзив на позовну заяву (вх.№51922), в якому зазначають, що реєстрація податкової накладної ТОВ «ЛЕГСПЛАВ ТРЕЙД» №17 від 30.11.2018 була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Зазначена податкова накладна відвідала вимогам п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Підставою для прийняття комісією рішення №1297633/41253314 від 02.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 30.11.2018 є не надання всіх необхідних документів. З огляду на таке, стверджує, що відповідач-1 у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.
Ухвалою суду від 04.11.2019 позовну заяву у справі №280/5317/19 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Позивачем недоліки позовної заяви усунені у визначений судом строк.
Ухвалою суду від 21.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/5317/19.
Ухвалою суду від 20.01.2020 замінено первинного відповідача, Головне управління ДФС у Запорізькій області, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 43143945).
Ухвалою суду від 20.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представників Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України про розгляд справи з викликом сторін.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕГСПЛАВ ТРЕЙД» (надалі - Підприємство або ТОВ «ЛЕГСПЛАВ ТРЕЙД») є юридичною особою приватного права, що було створено 03.04.2017 року (номер запису: 1 085 102 0000 001805). Одним з профільних видів діяльності підприємства є Оптова торгівля металами та металевими рудами (код 46.72 згідно за КВЕД-2010).
Платником ПДВ Підприємство зареєстровано 01.05.2017 року, ІПН 41233108087.
Відомості про осіб, відповідальних за господарську діяльність та ведення бухгалтерського та податкового обліку - керівник - Премеленний А.І .
В ході здійснення господарської діяльності між Підприємством та Приватним підприємством «ВІДІКАСТ» було укладено договір поставки № 230404 від 23.04.2018 року, відповідно до якого ТОВ «ЛЕГСПЛАВ ТРЕЙД» як Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити, на умовах передбачених Договором товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені в протоколах узгодження цін та/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, які є його невід'ємною частиною.
На виконання умов Договору та специфікації № 2 від 30.11.2018 року до Договору була оформлена видаткова накладна № РН-0000104 від 03.12.2018 року та здійснено постачання товару - Ферохром високовуглецевий ФХ800 у кількості 1,000 т.
Направлено на реєстрацію податкову накладну № 17 від 30.11.2018 року.
Реалізований на ПП «ВІДІКАСТ» за податковою накладною № 17 від 30.11.2018 року товар, було придбано у постачальника ТОВ «ТОП ТРАНС ТРЕЙД» на підставі договору № 161118 від 16.11.2018 р., у кількості 1,000 тона за ціною 52000,00грн без ПДВ/за тону на загальну суму 62400,00 у т.ч. ПДВ 10400,00 грн. Оплата за товар була здійснена на підставі платіжного доручення № 215 від 06.12.2018 року на розрахунковий рахунок ТОВ «ВОРКТЕР», оскільки ТОВ «ТОГІ ТРАНС ТРЕЙД» було повідомлено Підприємство про укладення з ТОВ «ВОРКТЕР» договору про відступлення права вимоги №061218 від 06.12.2018 року за договором поставки № 161118 від 16.11.2018 року (підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 з 06.12.2018 до 06.12.2018 AT «Раффайзен Банк Аваль» та відповідним листом від ТОВ «ТОП ТРАНС ТРЕЙД»). Доставка товару відповідно до п. 4.1 Договору поставки здійснювалась транспортом постачальника та за його рахунок, що підтверджується товарно - транспортною накладною № 301118-1 від 30.11.2018 року. Оборотно- сальдова відомість по рахунку 281 та картка рахунку 281 за період 01.11.2018-31.12.2018 року підтверджують знаходження товару на складі Підприємства.
За цією поставкою зареєстрована податкова накладна № 496 від 30.11.2018 та прийнята органом ДФС (підтверджується Квитанцією №1 від 14.12.2018).
Отже, взаємовідносини між Підприємством та ТОВ «ТОП ТРАНС ТРЕЙД» підтверджуються наступними первинним документами:
- Договором № 161118 від 16.11.2018 року між ТОВ «ЛЕГСПЛАВ ТРЕЙД» та ТОВ «ТОП ТРАНС ТРЕЙД»
- Рахунком № СФ-0000496 від 30.11.2018 року.
- Видатковою накладною № РН-0000496 від 30.11.2018 року.
- Податковою накладною № 496 від 30.11.2018 року (з квитанцією №1 від 14.12.2018).
- Товарно-транспортною накладною № ЗОЇ 118-1 від ЗО. 11.2018 року.
- Повідомленням про здійснення відступлення права вимоги № 061218 від 06.12.2018 року.
- Банківською випискою АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» за 06.12.2018 року.
- Оборотно-сальдовою відомістю по рах. 281 за період 01.11.2018-3 1.12.2018 року.
- Карткою рахунком 281 за період 01.1 1.2018-31.12.2018 року.
В подальшому, придбаний у ТОВ «ТОП ТРАНС ТРЕЙД» товар був реалізований на адресу ПП «ВІДІКАСТ».
Відповідно до умов Договору поставки № 230404 від 23.04.2018 та специфікації №2 від 30.11.2018 Позивач здійснив поставку товару на адресу ПП «ВІДІКАСТ» - Ферохром високовуглецевий ФХ800 у кількості 1,000 т.
Доставка товару здійснювалась через перевізника, що підтверджується декларацією № 3002653111 транспортної компанії «Ін Тайм».
Покупець здійснив оплату за відвантажений товар, що підтверджується банківською випискою Позивача за 30.11.2018.
Поставка товару Підприємством на адресу ПП «ВІДІКАСТ» підтверджується наступними первинним документами:
- Договір поставки № 230404 від 23.04.2018 року між ТОВ «ЛЕГСПЛАВ ТРЕЙД» та ПП «ВІДІКАСТ».
- специфікація № 2 від ЗО. 11.2018 року - Рахунок№ СФ-0000121 від 30.11.2018 року.
- Видаткова накладна № РН-0000104 від 03.12.2018 року.
- Довіреність № 203 від 30.11.2018 року.
- Податкова накладна № 17 від 30.11.2018 року.
- Декларація № 3002653111 від 03.12.2018 року.
- Банківська виписка АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» від 30.1 1.201 8 року.
- Сертифікат якості.
За правилом першої події, а саме - попередньої оплати товару покупцем ПП «ВІДІКАСТ» 30.11.2018, ТОВ «ЛЕГСПЛАВ ТРЕЙД» виписано податкову накладну № 17 від 30.11.2018.
Для реєстрації в ЄРПН вказану податкову накладну у встановлений законом час було передано до ДФС України та отримано квитанцію про зупинення реєстрації. Причиною зупинення ПН зазначено «ПИ/РК відповідає вимогам пп 1.6. п. І «Критеріїв ризиковості платника податку». Одночасно запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
27.09.2019 позивач надав на розгляд комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області Повідомлення про подання пояснень, копій документів щодо податкової накладної № 17 від 30.11.2018, реєстрацію якої було зупинено, до якої були додані копії документів, щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій по вказаній податковій накладній.
Проте, рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від №1297633/41253314 від 02.10.2019 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 17 від 30.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для відмови у вказаному рішенні було зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме:
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
В графі «додаткова інформація» також зазначено: «інвентаризаційні описи».
Не погоджуючись із рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.
Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
З 01.01.2017 набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон - № 1797-VIII від 21.12.2016).
У свою чергу, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Згідно з положеннями підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).
Зазначена комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної №17 від 30.11.2018 була зупинена у зв'язку з її відповідністю, як зазначено контролюючим органом, пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.
У Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: « 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.».
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1 Критеріїв №959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.
Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.
Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 оскаржувані рішення не містять.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №1297633/41253314 від 02.10.2019 відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної.
Суд зазначає, що відповідачі по справі, обмежились лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, а тому рішення відповідач-2 є необґрунтованим, прийнятих без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
Частинами 1, 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.
В свою чергу, представником позивача до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинах з TOB ««ВІДІКАСТ»», які свідчать про реальність здійснених господарських операції та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних податкових накладних.
Крім того, як зазначалось судом вище, платника податків не було належним чином повідомлено про те, що саме стало підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних, а тому платник податків не мав змоги, до прийняття спірних рішень, усунути виявленні недоліки.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення №1297633/41253314 від 02.10.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про реєстрацію спірних податкових накладних, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Відтак, оскільки рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відмову у реєстрації податкової накладної №1297633/41253314 від 02.10.2019 підлягає скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №17 від 30.11.2018.
Стосовно інших посилань доводів наведених відповідачами у письмових поясненнях, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, мають бути присуджені на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГСПЛАВ ТРЕЙД» (70447, Запорізька область, Запорізький район, с. Новослобідка, вул. Миру, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 41253314) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1297633/41253314 від 02.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 30.11.2018.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕГСПЛАВ ТРЕЙД» код ЄДРПОУ 40549014 та направлену для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №17 від 30.11.2018.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГСПЛАВ ТРЕЙД» судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 20.01.2020.
Суддя М.С. Лазаренко