про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
22 січня 2020 рокум. Ужгород№ ЗП/260/1/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дору Ю.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача Онуфрія Дмитра Васильовича про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову ОСОБА_1 до Тячівської районної ради Закарпатської області, -
21 січня 2020 року представником позивача - адвокатом Онуфрієм Дмитром Васильовичем подано заяву про забезпечення позову до пред'явлення позову. Відповідно до вказаної заяви просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення двадцять третьої позачергової сесії Тячівської районної ради VII скликання №673 від 15.01.2020 року «Про дострокове припинення повноважень голови Тячівської районної ради VII скликання ОСОБА_1 » до вирішення справи по суті та набрання законної сили судовим рішенням.
Заява мотивовано тим, що 14 січня 2020 року заступник голови районної ради Грабарь Ігор Іванович приймає необґрунтоване з порушенням чинного законодавства розпорядження №2 від 14.01.2020 року «Про скликання двадцять третьої позачергової сесії районної ради VII скликання», яким сесію він скликає на 15 січня 2020 року, яке опубліковано на офіційному сайті тільки 17 січня 2020 року, відповідно прийняте всупереч вимогам п. 10 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування» відповідно якої рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради та протирічить нормам п.6 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування», яка чітко вказує, що у разі немотивованої відмови голови районної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: - відповідно заступником голови районної ради.
Представник позивача зазначив, що відмови у скликанні та неможливості скликати позачергову сесію з боку позивача не було. Отже, дана норма Закону не може бути підставою для дублювання скликання позачергової сесії з одним і тим же порядком денним, з яким було визначено позивачем перенести позачергову сесію на 04.02.2020 року.
Вказує, що 15 січня 2020 року окрема група депутатів приймає рішення двадцять третьої позачергової сесії Тячівської районної ради VII скликання №673 від 15.01.2020 року «Про дострокове припинення повноважень голови Тячівської районної ради VII скликання ОСОБА_1 ».
Представник позивача вважає, що дані незаконні дії вчинені з порушенням чітко визначеної в законодавстві процедури та здійснено виключно окремою групою депутатів з бажанням змінити голову районної ради для вирішення своїх особистих інтересів.
Крім того, процедура голосування на незаконній сесії щодо питання порядку денного була здійснення не у відповідності з Регламентом районної ради та з грубим порушенням чинного законодавства.
Необхідність забезпечення позову обумовлює тим, що є очевидні ознаки протиправності дій під час прийняття оскаржуваного рішення та тим, що у разі вчинення даною групою депутатів, здійснення в подальшому дій щодо обрання у незаконний спосіб нового голови районної ради і яке в разі задоволення позовних вимог Позивача спровокує нові судові позови та також може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та/або ефективний захист і поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
На підставі ст.ст. 150-153 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою недопущення дій відповідача, які в разі задоволення позовних вимог потягнуть за собою порушення прав та інтересів позивача, відновлення яких потребуватиме значних зусиль та часу просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення двадцять третьої позачергової сесії Тячівської районної ради VII скликання №673 від 15.01.2020 року «Про дострокове припинення повноважень голови Тячівської районної ради VII скликання ОСОБА_1 » до надрання законної сили судовим рішенням за позовом ОСОБА_1 .
Відповідно до частин 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами пунктів 2, 3 статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
У зв'язку із наведеним, на підставі ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали поданої зави про забезпечення позову, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд не може погодитися з підставами та доводами наведеними заявником в обґрунтування вказаної заяви щодо очевидної небезпеки заподіяння шкоди законним правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та захист цих прав стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частин 1 статті 151 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.
Як вбачається з поданої заяви, заявник просить зупинити дію рішення двадцять третьої позачергової сесії Тячівської районної ради VII скликання №673 від 15.01.2020 року «Про дострокове припинення повноважень голови Тячівської районної ради VII скликання ОСОБА_1 », оскільки вважає, що таке є незаконним і протиправним.
Суд до таких доводів заявника ставиться критично, так як оцінку правомірності оскаржуваного рішення буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
Крім того, заявником до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
На переконання суду, можливе подання у подальшому адміністративного позову предметом якого є скасування рішення не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності дій, рішень суб'єкта владних повноважень.
Суд вказує, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Вжиття таких заходів згідно ч.2 ст.151 КАС України повинні бути співмірними із заявленими у позовній заяві. Суд повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд приходить висновку, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 150, 151, 154 КАС України, суд -
У задоволенні заяви про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тячівської районної ради Закарпатської області - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Ю.Дору