17 січня 2020 року м. Ужгород№ 260/1196/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дору Ю.Ю.,
учасники справи не з'явилися,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Закарпатській області), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 18 липня 2019 №48 про утримання із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надміру виплачених сум пенсії у розмірі 50567,98 грн. по 20% від розміру пенсії щомісячно, починаючи із 01 вересня 2019 до повного погашення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 жовтня 2018 р. начальником Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України був виданий наказ № 258-ОС, згідно якого підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та знято зі всіх видів забезпечення.
В подальшому, позивач, в порядку статті 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 p. № 2262-ХІІ звернувся до ГУ ПФУ у Закарпатській області із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії. Зазначена заява органом пенсійного забезпечення була розглянута та позивачу, як військовослужбовцю запасу була перерахована раніше призначена пенсія за вислугою років, яка почала виплачуватись у новому розмірі із 01 жовтня 2018 р.
В свою чергу, не погодившись із вищенаведеними наказами органів військового управління ОСОБА_1 звернувся із відповідним адміністративним позовом до суду першої інстанції за захистом своїх законних прав та інтересів.
30 травня 2019 р. Закарпатським окружним адміністративним судом було прийнято рішення у справі № 260/1179/18, яким вищенаведені накази були визнанні протиправними та скасовані, а позивача було поновлено на військовій службі на посаді начальника 4 групи чергових відділу управління службою штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).?
09 липня 2019 p. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) був виданий наказ № 225-ос, згідно якого позивача по справі було поновлено у списках особового складу загону та всіх видах забезпечення.
11 липня 2019 р. на виконання приписів частини 1 статті 102 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 p. № 1788-ХІІ, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою з повідомленням про обставини, що спричиняють припинення виплати пенсії.
Однак, не зважаючи на вищенаведені обставини суб'єкт владних повноважень прийняв рішення від 18.07.2019 р. № 48 про утримання із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надміру виплачених сум пенсії (яка нібито утворилась у зв'язку із скасування наказу про звільнення та поновлення на службі) у розмірі 50 567,98 (п'ятдесят тисяч п'ятсот шістдесят сім гривень 98 коп.) грн. по 20% від розміру пенсії щомісячно, починаючи із 01.09.2019 р. до повного погашення.
Позивач вважає, що вищенаведене рішення ГУ ПФУ у Закарпатській області є протиправним, порушує законні права та інтереси позивача та є таким, що прийняте не у відповідності та всупереч вимогам законодавства України, у зв'язку з чим просить суд визнати протиправним та скасувати вказане рішення.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року за вказаною позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження. Вказаною ухвалою суду встановлено учасникам справи строк для заяв по суті справи.
09.09.2019 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що 16 липня 2019 року позивач, шляхом подання заяви, повідомив головне управління що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року у справі №260/1179/18 начальником Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) 09 липня 2019 року був виданий наказ №225-ОС, згідно з яким скасовано пп.6.1 п.6 наказу начальника 94 прикордонного загону №258-ОС від 03.10.2018 про виключення зі списків особового складу прикордонного загону та всіх видів забезпечення підполковника ОСОБА_1 .
Відповідач звертає увагу на те, що, згідно з вищевказаним наказом, ОСОБА_1 було поновлено на посаді з 04 жовтня 2018 року. Відповідно вважає, що позивач фактично безперервно перебував на службі в органах ДПС України, починаючи з 11.08.2014 року, що у свою чергу, унеможливлює реалізацію положень ч.3 ст.2 Закону №2262-ХІІ відносно позивача.
У зв'язку з чим, відповідач вважає, що вказані вище обставини привели до того, що за період з 04.10.2018 року по 31.07.2019 виникла переплата пенсії позивачу в розмірі 50567,98 грн. Відповідно, головним управлінням було винесене рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 18.07.2019 №48.
17 вересня 2019 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду задоволено клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі та зупинено провадження у даній адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №260/1179/18.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року апеляційні скарги Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області, Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України та Чопського прикордонного загону залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року в справі № 260/1179/18 без змін.
У зв'язку з чим, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року поновлено провадження у адміністративній справі.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення засідання повідомлялися належним чином.
Разом з тим, 14 січня 2020 року на електронну адресу суду представником позивача подано клопотання про проведення судового розгляду справи у відсутності позивача. У поданому клопотанні додатково зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.97).
17 січня 2020 року на електронну адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про відкладення судового розгляду справи. Дане клопотання мотивує зайнятістю уповноваженого представника головного управління Пенсійного фонду України в розгляді іншої адміністративної справи. Разом з тим, до вказаного клопотання представником відповідача не долучено належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин. Відтак, вказане клопотання суд розцінює як необґрунтоване, тому останнє не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07 вересня 2018 р. начальником Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України був виданий наказ № 381-ОС про припинення (розірвання) вищенаведеного контракту та звільнення з військової служби підполковника ОСОБА_1 за підпунктом „і" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України „Про військовий обов'язок та військову службу" від 25. 03.1992 р. № 2232-ХІІ (у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьої або четвертою статті 1 Закону України „Про очищення влади") в запас (а.с.15).
03 жовтня 2018 р. начальником Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України був виданий наказ № 258-ОС, згідно якого підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та знято зі всіх видів забезпечення (а.с.16).
У подальшому позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про перерахунок пенсії в порядку статті 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 p. № 2262-ХІІ (а.с.59).
Головним управління Пенсійного фонду у Закарпатській області заява позивача була розглянута та позивачу, як військовослужбовцю запасу була перерахована раніше призначена пенсія за вислугою років, яка почала виплачуватись у новому розмірі із 01 жовтня 2018 року (а.с.60).
Судом встановлено, що позивач одночасно звернувся із відповідним адміністративним позовом до Західного регіонального управління (в/ч НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування висновку, довідки, наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС У Закарпатській області від 13.06.2016 року № 1133/10/13-1 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 ст.5 Закону України "Про очищення влади", проведеної відносно ОСОБА_1 . Визнано протиправною та скасовано довідку ІНФОРМАЦІЯ_3 ( вч/1494) від 16.08.2018 року, про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 07.09.2018 року № 381- ОС в частині припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби підполковника ОСОБА_1 за підпунктом "і" пункту другого частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (у зв'язку із застосування заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" в запас. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 03.10.2018 року 258-ОС в частині виключення підполковника ОСОБА_1 (П-000975) зі списків особового складу та зняття зі всіх видів забезпечення з жовтня 2018 року. Поновлено підполковника ОСОБА_1 (П-000975) ( адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника 4 групи чергових відділу управління службою штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) з 04.10.2018 року. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (адреса місця знаходження : АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період часу із 04 жовтня 2018 року по 29.05.2019 року 112463 гривні ( сто дванадцять тисяч чотириста шістдесят три гривні).
09 липня 2019 p. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) був виданий наказ № 225-ос, згідно якого Позивача по справі було поновлено у списках особового складу загону та всіх видах забезпечення (а.с.61).
11 липня 2019 р. позивач, на виконання приписів частини 1 статті 102 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 p. № 1788-ХІІ, згідно якої пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії. про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, звернувся до відповідача із заявою про повідомлення пенсійного органу про обставини, що спричиняють припинення виплати пенсії (а.с.33).
18.07.2019 р. за № 48 відповідачем прийнято рішення про утримання із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надміру виплачених сум пенсії у розмірі 50 567,98 грн. по 20% від розміру пенсії щомісячно, починаючи із 01.09.2019 р. до повного погашення (а.с.38).
Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ПФУ у Закарпатській області 19.07.2019 за вих№12869/04.12 повідомило позивача, що у зв'язку із скасуванням наказу про звільнення та поновлення на службі по пенсійній справі позивача утворилася переплата пенсії в розмірі 50567,98 грн., яка підлягає поверненню. Відповідачем повідомлено про можливість добровільного повернення переплати та те, що в іншому випадку, згідно рішення головного управління №48 від 18.07.2019 року починаючи з 01.09.2019 року буде проводитися відрахування з пенсії в розмірі 20% від розміру пенсії, що належить до виплати (а.с.34).
Вважаючи рішення контролюючого органу протиправним, а власні права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Згідно зі статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стягненню з пенсіонера підлягають тільки суми пенсії, надміру виплачені йому внаслідок зловживань з боку пенсіонера (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо).
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695.
У підпунктах 3, 4 Порядку встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Отже, обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування, яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.
За змістом названих норм відповідальність пенсіонера наступає виключно у випадках свідомого надання особисто пенсіонером особистої недостовірної інформації або неповідомлення органу, який призначає пенсію, відомих йому обставин, що зумовлюють зменшення призначеної пенсії.
Отже, на пенсіонера може бути покладений обов'язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об'єктивними даними зловживань з його боку, тобто наявність об'єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені надмірно проведені, на думку відповідача, виплати пенсії виплачені позивачу не з вини пенсіонера, будь-яких даних про зловживання з боку позивача або подання ним недостовірних даних відповідачем не надано та не встановлено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що з боку позивача відсутні зловживання, які б призвели до виплати пенсій у більшому розмірі, подання ним недостовірних даних для призначення пенсії, тому оскаржуване рішення про утримання пенсії винесене без законних підстав, порушує права та законні інтереси позивача, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, слід відмітити, що відповідач не навів у своєму рішенні обґрунтованих обставин щодо фактів зловживання з боку позивача, так само відповідач не навів таких обставин і під час розгляду справи у суді.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", то питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 6, 9, 73-78, 90, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) від 18 липня 2019 №48 про утримання із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надміру виплачених сум пенсії у розмірі 50567,98 грн. по 20% від розміру пенсії щомісячно, починаючи із 01 вересня 2019 до повного погашення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 21.01.2020 року.
СуддяЮ.Ю.Дору