Справа № - 22а - 181/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Пироженко О.В. Сддя доповідач Ситников О.Ф.
14 червня 2007 року. м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Ситникова О.Ф.,
Суддів: Бараненка І.І. Глущенко Я.Б.,
при секретарі: Пустільнік К.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Міністра оборони України, командира військової частини А-0820, командира військової частини А-1880 про виплату надбавки за безперервну службу у повному обсязі, відшкодування моральних та матеріальних збитків, -
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2007 року в позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Міністра оборони України, командира військової частини А-0820, командира військової частини А-1880 - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивачів.
Заперечень на апеляційну скаргу відповідача до суду апеляційної інстанції від інших осіб не надійшло.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1. та ОСОБА_2. суд першої інстанції правильно посилався на частину 1 пункту 1 Указу Президента України від 05.05.2003 року № 389/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу», якою визначено, що право встановлювати щомісячні надбавки за безперервну військову службу військовослужбовцям Збройних Сил України надано Міністру оборони України. Крім цього, вказаним Указом встановлено граничний розмір надбавки залежно від стажу служби (понад 5 років - до 10 відсотків, понад 10 років - до 30 відсотків, понад 15 років - до 50 відсотків, понад 20 років - до 70 відсотків, понад 25 років - до 90 відсотків).
При цьому мінімальні розміри в межах конкретної вислуги років Указом не визначені, а максимальний розмір в межах конкретної вислуги років визначений за умов позивачів ОСОБА_1. та ОСОБА_2. до 70 відсотків.
Частиною другою пункту 1 вищезазначеного Указу Президента України визначено, що порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром Оборони України. Також пунктом 2 цього Указу визначено що виплату цієї надбавки здійснювати з 1 травня 2003 року за рахунок коштів передбачених у Державному Бюджеті України на утримання Збройних Сил України.
З метою дотримання законодавства про державний бюджет України Міністром оборони України був виданий наказ від 26.05.2003 року № 149 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України», пунктом 2 якої встановлено, що розміри надбавки за безперервну військову службу військовослужбовцям Збройних Сил України щорічно встановлюються за рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.
По справі встановлено (згідно довідки про суму фактично виплаченого грошового забезпечення з розбивкою по видах), що звільненим з військової служби ОСОБА_1. та ОСОБА_2. правильно нараховані надбавки за безперервну військову службу, тобто у відповідності з Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу».
Тому, суд першої інстанції зробив правильні висновки, що дії відповідачів відповідали чинному законодавству, підстави для задоволення позовних вимог позивачів відсутні, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1. не спростовують висновків суду, тому підстав для скасування рішення суду не має.
Керуючись ст. ст. 199 п.6, 205, 206 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2007 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: