Справа № 22а-1/07
25 квітня 2007 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Денісова А.О.
суддів: Бараненка І.І.
Глущенко Я.Б.
при секретарі Мальцевій К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу МП ТОВ «РВК» на постанову господарського суду Київської області у справі за позовом МП ТОВ «РВК» до Північної регіональної митниці та управління Державного казначейства у Київській області про визнання дій протиправними та стягнення 119 016,68грн,
В грудні 2006 р. МП ТОВ «РВК» звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дій Північної регіональної митниці щодо вибору методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, та стягнення 119016,68 грн. В позові зазначалося, що в процесі митного оформлення товарів при підтвердженні митної вартості задекларованих товарів позивач застосував метод №1 оцінки товарів, які імпортуються. Митниця з цим не погодилась і застосувало метод оцінки товарі №3, внаслідок чого підприємство сплатило надмірно нараховане мито та податок на додану вартість в сумі 119 016,68 грн.
Постановою господарського суду Київської області від 27.02.07 р. в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. На обґрунтування свої вимог позивач посилається на те, що позивач необґрунтовано визначив митну вартість товарів, які імпортуються в Україну, за методом, передбаченим п.3 ч.1 ст.266 МК. На його думку це слід було зробити за методом, передбаченим п.1 ч.1 ст.266 МК.
Відповідач з апеляційною скаргою не погодився, мотивуючи тим, що оцінка митної вартості товару було проведена відповідно до вимог діючого законодавства.
Суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.265 МК митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Застосування вказаних норм матеріального права необхідно визнати правильними оскільки вони зроблені з урахуванням обставин та доказів встановленими по справі.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 03.03.04 року між МП ТОВ "РВК" та фірмою НУИ ВАТТЕКУ ЬІМІТЕБ (КНР) був укладений Контракт № ІІА1299/220. 06.03.2006 року до відділу митного оформлення "Святошин" Північної регіональної митниці МП ТОВ "РВК" для здійснення митного оформлення вантажу, була подана вантажна митна декларація від 03.03.2006 № 125000001/6/902614 (далі - ВМД), а також подана декларація митної вартості за формою ДМВ-1 від 03.03.2006 № 125000001/6/902614 (далі -ДМВ-1), які разом із запитом були направлені відділу контролю митної вартості митниці, де було встановлено, що заявлена митна вартість явно не відповідала базі даних цінової інформації Державної митної служби України, та іншій довідковій інформації. На цій підставі відділом контролю митної вартості Північної регіональної митниці, використовуючи цінову базу Державної митної служби України та на підставі п. З постанови Кабінету Міністрів № 1375 від 28.08.03 „Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" Порядку № 658, було визначено митну вартість вантажу, заявленого за ВМД № 125010000/6/106207, за методом, визначеним п.3 ч.1 ст.266 МК, тобто за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, та видане рішення про митну оцінку товару від 06.03.2006 № МВ 06-15/6/653.
Для підтвердження заявленої у ВМД митної вартості вантажу позивачу було запропоновано надати додаткові документи, перелік яких визначено п. 14, 15 Порядку № 1375, що підтверджується відбитком штампу на ДМВ-1, однак, позивач не скористався своїм правом щодо надання додаткових документів та підтвердження заявленої митної вартості. Вказане підтверджується і відомостямизазначеними у графі 44 ВМД, з яких вбачається, що серед поданих до митного оформлення документів відсутні копії експортної ВМД, банківських документів, прайс-листів виробника та продавця товару. Визначений в Порядку перелік документів не є вичерпним, а тому митниця мала право вимагати, а імпортер зобов»язаний був право надати і інші докази, які підтверджують митну вартість товару.
На тій підставі, що заявлена митна вартість явно не відповідала базі даних цінової інформації Державної митної служби України, відділом контролю митної вартості Північної регіональної митниці на підставі поданих позивачем документів, використовуючи цінову базу Державної митної служби України та відповідно до п. З Порядку № 1375, було визначено митну вартість вантажу (проведено митну оцінку), заявленого за ВМД № 125000001/6/902614 від 03.03.2006 за методом, визначеним п.3 ч.1 ст.266 МК, тобто за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та видано рішення про митну оцінку товару від 06.03.2006 № МВ 06-15/6/653. При цьому суд бере до уваги, що інформація про ціни на ідентичні та подібні товари у провідних країнах експортерах, яка формується на основі даних митних документів, відомостей з прайс-листів, каталогів торгівельних фірм та інших довідників, міститься саме в базі даних цінової інформації Державної митної служби України.
Заявлена позивачем митна вартість не відповідала цінам, що склалися на відповідний товар на ринку імпорту на момент здійснення імпортної операції, що є порушенням п. 6 Указу Президента України „Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів", яким встановлено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника, контрактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. У зв'язку з цим, Північною регіональною митницею визначення митної вартості для цілей митного оподаткування здійснювалося відповідно вимог ст.. ст..267 - 273 МК та Порядку № 1375 та Порядку № 685. Висновки відділу контролю митної вартості щодо визначення митної вартості чи здійснення митної оцінки є підставою для нарахування та справляння митних платежів (підпункт 3.9. пункту 3 Порядку № 685). Після здійснення необхідних митних процедур, подані позивачем ВМД були оформлені у повному обсязі, а вантаж випущено у вільних обіг.
Таким чином, з моменту подачі до митниці декларацій, в яких позивач самостійно вказав суму податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягають перерахуванню до Державного бюджету України та їх митного оформлення, позивач самостійно узгодив податкове зобов'язання по сплаті необхідних податків, зборів, обов'язкових платежів, що справляються при ввезенні товарів на митну територію України.
Підпунктом 2.1.1. п. 2.1 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 -III, встановлено те, що стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів, предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України, митні органи є контролюючими органами.
Крім того, згідно п. 4.3. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податків, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації, а тому при митному оформленні вантажу база оподаткування податком на додану вартість повинна бути не менша митної вартості товару, яка самостійно і добровільно була заявлена позивачем у ВМД. Відповідно до підпункту 1.6. Порядку № 314 після завершення процедури прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ВМД, яка не може бути відкликана декларантом. Крім того, на підставі вищезазначеного підпункту 3 цього Порядку, оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у заявленому
митному режимі й підтверджує права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.
Таким чином, дії митниці, щодо порядку митного оформлення, визначення митної вартості та перевірці правильності нарахування необхідних платежів відповідали вимогам чинного законодавства.
При цьому суд також приймає до уваги, що відповідно до ст. 265 МК за недостатністю інформації щодо достовірності заявленої митної вартості, митницею було самостійно визначено митну вартість товару: „Акумулятори для радіостанцій" та „Джерела живлення Р8 - 20К," застосовуючи метод оцінки за ціною договором щодо подібних (аналогічних) товарів на підставі даних цінової інформації Держмитслужби України. В результаті проведеного аналізу бази даних цінової інформації ДМСУ було виявлено, що ідентичний товар (гідро-нікелеві акумулятори КИВ 29И 1600 тА/ч. вже проходив митне оформлення в Київській регіональній митниці за ВМД від29.12.05 № 100000007/2005/85168 за митною вартістю - 9,37 USD/од.
Враховуючи викладене, на підставі статей 264-268, 269 МК, ст. 4 ЗУ "Про податок на додану вартість", п. 6 Указу Президента України „Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів", п. З, 14, 15 Постанови Кабінету Міністрів України № 1375 від 18.08.03 „Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, керуючись ст. ст. 198, 200 та 205 КАСУ, суд
В задоволенні апеляційної скарги МП ТОВ «РВК» відмовити. Постанову господарського суду Київської області у справі за позовом МП ТОВ «РВК» до Північної регіональної митниці та управління Державного казначейства у Київській області про визнання дій протиправними та стягнення 119 016,80 грн. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до адміністративного суду касаційної інстанції в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.
Головуючого судді Денісова А.О.
суддів: Бараненка І.І.
Глущенко Я.Б.