КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/315/20
Провадження № 2/552/416/20
22.01.2020 Суддя Київського районного суду м. Полтави Васильєва Л.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариств а з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
22.01.2020 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариств а з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії . Позивач просила визнати протиправною бездіяльність Товариств а з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» щодо не розгляду та не надання відповіді на її звернення відносно її працевлаштування, та зобов'язати ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» повторно розглянути її звернення.
Отже позивачем заявлені дві позовні вимоги немайнового характеру , за кожну із них позивач повинна сплатити судовий збір у розмірі 840.80 грн.
Позивач судовий збір не сплачувала, в результативній частині позовної заяви просила звільнити її від сплати судового збору, так як вона не працює.
Верховний Суд у справі № 686/114/16-ц, 04.07.18 зазначив роз'яснив, що звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору є правом суду, не його обов'язком, а сторона повинна довести суду таку необхідність.
Свій висновок суд касаційної інстанції обґрунтував тим, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Позивач не надала суду жодного доказу на підтвердження неспроможності сплати нею судового збору та підстав для звільнення її від сплати судового збору.
Отже підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.
Таким чином позивач повинна сплатити судовий збір у розмірі 1681.60 грн судового збору.
Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: Реквізити рахунку для зарахування судового збору до Київського районного суду м. Полтави: Номер рахунку (IBAN): UA078999980313111206000016003
Отримувач: УК у м. Полтаві/Київський р-н/22030101 Код отримувача (ЄДРПОУ): 38019510 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.)
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.Найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
В призначенні платежу необхідно обов'язково вказувати: «Судовий збір за позовом________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Полтави, код ЄДРПО 02886219».
Так як позовна заява не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України, вона підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариств а з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати строк для виправлення недоліків протягом 5 днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали, позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачем.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Васильєва