Справа № 541/2560/19
Номер провадження 2/541/223/2020
іменем України
16 січня 2020 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Пащенко Є.М.
позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчатись,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 ,
07 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаною позовною заявою.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 18 липня 1998 року по 07.03.2007 року її мати ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . Згідно свідоцтва про народження позивача, відповідач ОСОБА_2 є її батьком. Відповідно до рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області відповідач сплачував на її утримання аліменти у розмірі ј частини всіх доходів, але не менше мінімального розміру для дітей відповідного віку, починаючи з 17 січня 2007 року і до досягнення повноліття. Згідно свідоцтва про зміну імені від 01 вересня 2017 року позивач змінила своє прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». На даний час вона навчається у Львівському національному університеті імені Івана Франка і є студенткою 1 курсу денної форми навчання хімічного факультету. Вона навчається на стаціонарі у вищому навчальному закладі, стипендії не отримує, винаймає житло, ніякого джерела доходів немає, а відповідач не є інвалідом, знаходиться у працездатному віці, інших утриманців не має, позивач вважала, що останній має можливість утримувати її на період навчання. У зв'язку з цим, прохала суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на період навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка в розмірі 4246,00 грн. щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення нею двадцятитрьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14.11.2018 року відкрито провадження у цій справі та призначено судове засідання (а.с.28).
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити. Суду пояснила, що батько сплачував аліменти на її утримання поки їй не виповнилося 18 років. Зараз вона навчається на державному замовлені, стипендію не отримує, в гуртожитку не проживає, а винаймає квартиру. На проживання в місяць витрачає 7500 грн.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у розмірі ј частини суми доходу. Суду пояснив, що зараз має на утриманні батьків. Працює електромонтером, розмір заробітної плати становить близько 11000 грн. До повноліття дочки сплачував на її утримання аліменти в розмір ј частини.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судовому засіданні просила задоволити позовну заяву ОСОБА_1 . Суду пояснила, що заборгованості по аліментам ніколи не було, аліменти отримувала приблизно у розмірі 2800 грн.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною дочкою відповідача ОСОБА_2 , що не заперечується відповідачем та підтверджується копією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про зміну імені, згідно якого ОСОБА_1 змінила своє ім'я на ОСОБА_1 (а.с.8,9). Згідно копії виконавчого листа виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 07 березня 2007 року на підставі рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 березня 2007 року відповідач ОСОБА_2 сплачував аліменти на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до її повноліття (а.с.12). Згідно копії довідки №93 від 03 вересня 2019 року ОСОБА_1 є студенткою 1 курсу денної форми навчання хімічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка також згідно копії довідки Амбулаторії ЗПСМ № 3 м.Миргород ОСОБА_1 знаходиться на диспансерному обліку з 2010 року з діагнозом хр. піолонефрит та з 2014 року діагнозом міопія ср.ст обох очей. Потребує лікування та санаторний курс (а..9 зворот). Згідно довідки про доходи від 28.10.2019 року ОСОБА_1 , остання доходів не отримує (а.с.21). Згідно довідки від 04.11.2019 року ОСОБА_1 не проживає та не зареєстрована у гуртожитку по АДРЕСА_1 (а.с.22). Відповідачем ніяких доказів суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При встановленні судом факту потреби в утриманні повнолітньої дитини, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків по наданню відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба в зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;
Враховуючи обставини зазначені вище, суд вважає, що повнолітня дочка сторін по справі, яка навчається на денній формі навчання безумовно потребує допомоги від своїх батьків, оскільки не працює та власних доходів не отримує. Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.Тому при вирішенні питання про розмір аліментів суд враховує, що відповідач здоровий, працездатний, інших дітей чи осіб, яких він утримує, немає. Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що на його утриманні перебувають батьки, які потребують його матеріальної допомоги, оскільки ОСОБА_2 не надав доказів того, що він проживає з ними та є єдиним в сім'ї, хто може надавати таку допомогу, а також факт того, що батьки такої допомоги потребують.
Суд вважає, що розмір аліментів, які позивач просить стягувати з відповідача, є завищеним та необґрунтованим, оскільки розмір витрат не доведений та не підтверджений жодним належним та допустимим доказом. Суд приходить до висновку, що стягнення аліментів на користь позивача в розмірі, який вона просить, ставитиме відповідача в скрутне матеріальне становище та призведе до невиконання судового рішення, а тому суд керуючись принципом розумності і справедливості цивільного судочинства, а також з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про державний бюджет на 2020 рік», суд вважає можливим частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки, яка продовжує навчання у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно на період навчання, однак не довше ніж досягнення нею 23 років. На переконання суду, аліменти в такому розмірі відповідають критеріям розумності та справедливості і забезпечать виконання ОСОБА_2 свого обов'язку, як одного з батьків, по утриманню дочки, яка продовжує навчання.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, при подачі позову до суду про стягнення аліментів позивач звільнений від сплати судового збору, рішення прийнято на його користь, тому судові витрати слід стягнути з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволених вимог. А тому із ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 516 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 13, 206, 263, 265, 280-289 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на її утримання, як повнолітньої доньки, яка продовжує навчатись в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісяця, починаючи з 07 листопада 2019 року на період навчання до 30 червня 2023 року.
Стягти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати: судовий збір на користь держави в розмірі 516 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення через Миргородський міськрайонний суд до Полтавського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 17 січня 2020 року .
Суддя О. А. Городівський