Справа №524/7572/19
Провадження №2-а/524/39/20
21 січня 2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого - судді Андрієць Д.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника командира роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Помурана Андрія Геннадійовича, третя особа - Батальйон патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії заступника командира роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Помурана Андрія Геннадійовича при винесенні постанови серії ЕАК №1586316 від 04.10.2019 в справі про адміністративне правопорушення; скасувати постанову заступника командира роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Помурана Андрія Геннадійовича серії ЕАК №1586316 від 04.10.2019 про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 04.10.2019 відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1586316 за ч.1 ст.122 КУпАП за те що він, керуючи транспортним засобом, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1 ПДР України. З постановою він не згоден та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки ПДР України він не порушував. Звертав увагу на те, що під час розгляду справи відповідач не надав йому доказів вчинення правопорушення.
В судовому засіданні 13.01.2020 позивач підтримав позов та просив його задовольнити. Зазначив, що під час зупинки він просив відповідача надати йому відеозапис, на якому зафіксовано правопорушення, оскільки він не помітив пішохода, якому нібито створив перешкоду і хотів впевнитись що це дійсно так. Однак, відеозапис для огляду йому не надали, а в Батальйоні патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП повідомили про відсутність відеозапису. Вказав, що його транспортний засіб не обладнаний відеореєстратором, а тому доказів дотримання ним ПДР України немає.
Відповідач в своєму відзиві на позов зазначив, що 04.10.2019 ним було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1586316 за те, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1 ПДР України. Звертав увагу на те, що доводи позивача, викладені в адміністративному позові не підтверджені доказами. Ним було прийнято до уваги факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, усні пояснення водія та, на його думку, прийнято правомірне рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає, що незгода позивача з притягненням його до адміністративної відповідальності не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
В судовому засіданні представник третьої особи проти задоволення позову заперечував. Вважав, що оскаржувана постанова є правомірною та інспектором не було порушено вимоги законодавства. Звертав увагу на те, що позивачем не було надано доказів на підтвердження своїх вимог.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
04.10.2019 заступником командира роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Помураном А.Г., була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1586316, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
В постанові зазначено, що 04.10.2019 о 13:02 в м.Кременчуці, вул..Івана Мазепи, 22/9, водій керуючи транспортним засобом, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1 ПДР України.
НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст.77 КАС України на відповідача покладений обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, однак відповідачем не було надано доказів на підтвердження факту порушення позивачем п.18.1 ПДР України.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було доведено правомірність прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З огляду на відсутність доказів порушення позивачем ПДР України, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частині вимог про скасування оскаржуваної постанови підлягає задоволенню.
Відтак, приймаючи до уваги положення ч.3 ст.286 КАС України, суд вважає за можливе скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Оскільки посадова особа органів Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням ПДР України його учасниками, які реалізуються, зокрема, шляхом розгляду справ про адміністративні правопорушення у разі їх виявлення, у випадку встановлення під час судового розгляду справи відсутності факту скоєння особою адміністративного правопорушення, належним способом захисту порушених прав та інтересів особи є скасування відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення у судовому порядку.
У зв'язку із цим, вимоги позивача про визнання протиправними дій заступника командира роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Помурана А.Г. задоволенню не підлягають.
Відтак, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до заступника командира роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Помурана Андрія Геннадійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1586316, винесену 04.10.2019 заступником командира роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Помураном Андрієм Геннадійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Д.Андрієць