Справа № 527/2779/19
провадження № 1-кп/527/81/20
22 січня 2020 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
адвоката - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Глобине кримінальне провадження № 12019170140000746 від 09.12.2019 року про обвинувачення -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільне Семенівського району Полтавської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 14.05.2015 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, 06.07.2018 року звільнений по відбуттю покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, -
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
06.12.2019 близько 18 год ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом без належного дозволу, прибув до Сулинського заказника Кременчуцького водосховища річки Дніпро - територію ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Сулинський», який входить до складу природно-заповідного фонду України, з метою вилову риби для своїх особистих потреб.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 , з використанням зимових санчат, по льодовій поверхні верхньої товщі води зайшов до Кременчуцького водосховища р. Дніпро, поблизу с. Липове Глобинського району та виставив шість риболовних сіток уздовж берега, довжиною - 50 м, висотою - 1,5 м, вічком сіткового полотна 65x65 мм.
08.12.2019 близько 21 год ОСОБА_5 повернувся до залишених у водоймищі сіток та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, за допомогою вказаних риболовних сіток здійснив незаконний вилов риби загального вагою 37 кг, яку разом із сітками витяг із води на берег заказника, після чого був викритий працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_5 в результаті незаконного зайняття рибним добувним промислом без належного дозволу, забороненим знаряддям лову - риболовними сітками, у недозволеному місці - ландшафтному заказнику загальнодержавного значення «Сулинський», який входить до складу природно-заповідного фонду України, з метою вилову риби для своїх особистих потреб, порушив вимоги п.п.3.1, 3.15, 4.13.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, пп.14 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського та спортивного рибальства», ст. 27 Закону України «Про тваринний світ».
Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_5 незаконно добув цінні види риби по видам та кількості: карась сріблястий - 16 шт., вартістю 30 грн за 1 екземпляр, білизна - 4 шт., вартістю 602 грн за 1 екземпляр, лящ - 49 шт., вартістю 301 грн за 1 екземпляр, щука - 11 шт., вартістю 602 грн за 1 екземпляр, товсто лоб - 11 шт., вартістю 451 грн за 1 екземпляр, амур - 1 шт., вартістю 602 грн за 1 екземпляр, короп- 16 шт., вартістю 602 грн за 1 екземпляр, судак - 8 шт., вартістю 903 грн за 1 екземпляр, загальною масою 37 кг (відповідно накладної № 9 від 09.12.2019), що відноситься до водних живих ресурсів загальнодержавного значення, чим заподіяв істотну шкоду водним біоресурсам, яка згідно «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013, складає 47818 грн.
Своїми умисними діями, які виразились у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, чим заподіяв істотну шкоду рибним ресурсам держави, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.249 КК України.
Під час досудового розслідування між начальником Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12019170140000746 від 09.12.2019 року, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 , 24.12.2019 року укладена угода про визнання винуватості.
За умовами угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 , останній зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Крім того, сторони узгодили, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене за ч.1 ст.249 КК України покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн та на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосовано спеціальну конфіскацію: конфісковано в дохід держави знаряддя і засоби вчинення злочину та все добуте.
Угода підписана сторонами.
Також з обвинувальним актом надійшла позовна заява про відшкодування шкоди, завданої незаконним рибним промислом в розмірі 45818 грн.
Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, в тому числі, у провадженні щодо:
1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 правильно розуміє положення ч.ч.4,5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у підготовчому судовому засіданні йому додатково роз'яснені.
В угоді, як обставина, що пом'якшує покарання, зазначено щире каяття, добровільне часткове відшкодування завданих збитків. Обставини, що обтяжують покарання не встановлені.
Прокурор ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 вважають за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та ОСОБА_5 , як таку, що відповідає вимогам закону
Обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні, та надав згоду на призначення покарання, узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості. Прохав затвердити угоду.
Відповідно до вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між начальником Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 , 24.12.2019 року відповідають вимогам КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст.249 КК України, також укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.
Позов прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Святилівської сільської ради про відшкодування збитків в сумі 45818 гривень підлягає залишнню без розгляду.
Питання речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Угоду про визнання винуватості, укладену 24.12.2019 року між начальником Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 - затвердити.
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначити йому узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 гривень.
Позов прокурора залишити без розгляду.
На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію, речові докази зимові дитячі санчата, рибальські сітки в кількості 6 штук, рибу - конфіскувати в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду через Глобинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1