Справа № 2-4/2011
Провадження №6/525/1/2020
16.01.2020 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Хоролець В.В., при секретарі Хоменко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області заяву правонаступника стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», первісний стягувач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк», заінтересована особа Великобагачанський районний відділ ДВС ГТУЮ у Полтавській області, боржники ОСОБА_1 та боржник (як вказано у заяві) ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження, -
Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулось до Великобагачанського районного суду Полтавської області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій вказує, що 12.08.2011 Великобагачанський районний суд Полтавської області постановив рішення по справі № 2-4/2011 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 5179-001/07Р від 27.09.2007 року в сумі 185092 (сто вісімдесят п'ять тисяч дев'яносто дві гривні) 25 копійок та в рівних частках судові витрати: судовий збір (державне мито) в сумі 1700 (тисячу сімсот) гривень та 120 (сто двадцять) гривень оплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи судом. З метою примусового виконання рішення у Великобагачанському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відкрито виконавче провадження № 59800104. ЯК зазначає заявник, 31 травня 2017 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та ПАТ «КБ «Правекс - Банк» відповідно до чинного законодавства України укладений договір відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги. Відповідно до умов договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 5179-001/07Р від 27.09.2007 року на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».
З доводів заяви вбачається, що відповідно до ст.512 ЦК України, та згідно умов Договору відступлення (купівлі - продажу права вимоги) від 31 травня 2017 року, заявник набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за кредитним договором № 5179-001/07Р від 27.09.2007 року.
Посилаючись на вищевказані обставини, положення ст.ст.512,514 ЦК України, у зв'язку із заміною стягувача у виконавчому листі № 2-4/2011 з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», дане товариство звернулося до Великобагачанського районного суду Полтавської області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) та просить суд замінити сторону (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого Великобагачанським районним судом Полтавської області у справі №2-4/2011 з ПАТ «КБ «Правекс-Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (а.с.191).
Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 08.11.2019 року вищевказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» було прийнято до судового розгляду, який був призначений на 27.11.2019 року (а.с.214). Цією ж ухвалою суду було зобов'язано Великобагачанський районний відділ ДВС ГТУЮ у полтавській області надати письмово відомості (інформацію) про наявність відкритого виконавчого провадження №59800104 (виконавчий лист №2-4/2011), де боржниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вказавши при цьому, чи є дане виконавче провадження частиною будь-якого зведеного виконавчого проведення.
Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Хоролець В.В. в період часу з 11 год. 22 листопада 2019 року по 04 грудня 2019 року перебував на лікарняному, тому процесуальний рух у справах не здійснювався (справи не розглядалися). Розгляд справи відкладено на 16.01.2020 року.
26.11.2019 року ОСОБА_1 подала до суду письмові заперечення на заяву про заміну сторони виконавчого провадження, зі змісту якої вбачається, що вона заперечує проти задоволення заяви правонаступника стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони стягувача, наводячи відповідні мотиви і просить в задоволення даної заяви відмовити у повному обсязі (а.с.а.с.225-227).
28.11.2019 року на адресу суду надійшло повідомлення № 8005 від 26.11.2019 року начальника Великобагачанського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області, з якого вбачається, що у відділі перебуває на виконанні відкрите виконавче провадження № АСВП 59800104 з примусового виконання виконавчого листа №2-4/2011, виданого 02.03.2012 року Великобагачанським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Правекс - Банк» боргу в сумі 92526,38 грн. солідарно. Дане виконавче провадження не є частиною будь - якого зведеного виконавчого провадження. Виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 у відділі ДВС на виконанні не перебувають (а.с.235).
В судове засідання учасники справи не з'явилися, вони належним чином сповіщалися про день і час розгляду заяви, сторона відповідача також повідомлена належним чином про день і час розгляду відповідної заяви, представник заявника раніше подавав заяву про підтримання доводів заяви та про розгляд справи за його відсутності, тому суд проводить судове засідання 16.01.2020 року з урахуванням положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, розглянувши заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, детально дослідивши матеріали справи №2-4/2011 в межах розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, розглянувши також письмові заперечення боржника ОСОБА_1 приходить до висновку, що заява ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Великобагачанського суду Полтавської області від 10.08.2011 року (суддя Дем'янченко С.М.) стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Правекс - Банк» (адреса 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, р/р № НОМЕР_3 , МФО 321983, код ЄДРПОУ 14360920 - заборгованість за кредитним договором в сумі 185092 (сто вісімдесят п'ять тисяч дев'яносто дві) гривні 25 копійок. Також стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Правекс - Банк» (адреса 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, р/р № НОМЕР_3 , МФО 321983, код ЄДРПОУ 14360920, в рівних частках судові витрати: судовий збір (державне мито) в сумі 1700 (тисячу сімсот) гривень та 120 (сто двадцять) гривень оплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляд справи судом (а.с.а.с.129-130).
02.03.2012 року на адресу представника ПАТ КБ «Правекс-Банк» Штанька В.В. Великобагачанським районним судом Полтавської області було направлено 4 виконавчі листи та копію рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області у справі за позовом АКБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 185092 грн.25 коп. (а.с.169).
Постановою старшого державного виконавця ВДВС Великобагачанського районного управління юстиції Шепель Н.І. від 28.11.2012 року було відкрите виконавче провадження ВП №35424329 за виконавчим листом №2-4/2011 від 02.03.2012 року, виданим Великобагачанським районним судом Полтавської області про стягнення солідарно з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ПАТ КБ «Правекс-Банк» боргу в сумі 185092 грн.25 коп. (а.с.а.с.184-185).
Також, постановою старшого державного виконавця ВДВС Великобагачанського районного управління юстиції Шепель Н.І. від 28.11.2012 року було відкрите виконавче провадження ВП №35424594 за виконавчим листом №2-4/2011 від 02.03.2012 року, виданим Великобагачанським районним судом Полтавської області про стягнення солідарно з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ПАТ КБ «Правекс-Банк» боргу в сумі 185092 грн.25 коп. (а.с.а.с.187-188).
Постановою старшого державного виконавця ВДВС Великобагачанського районного управління юстиції Шепель Н.І. від 28.11.2012 року було відкрите виконавче провадження ВП №35424805 за виконавчим листом №2-4/2011 від 02.03.2012 року, виданим Великобагачанським районним судом Полтавської області про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ПАТ КБ «Правекс-Банк» судових витрат в сумі 910 грн. (а.с.182).
Постановою старшого державного виконавця ВДВС Великобагачанського районного управління юстиції Шепель Н.І. від 28.11.2012 року було відкрите виконавче провадження ВП №35424997 за виконавчим листом №2-4/2011 від 02.03.2012 року, виданим Великобагачанським районним судом Полтавської області про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ПАТ КБ «Правекс-Банк» судових витрат в сумі 910 грн. (а.с.180).
Згідно ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Суд зазначає, що за своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Такий правовий висновок зробив Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013 року у справі №6-122цс13.
При цьому, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Пунктом 2.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень (редакція від 01.08.2017 року) передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правовідносини, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована особа мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали державний виконавець своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, замінює назву сторони виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова державного виконавця долучаються до виконавчого документа при його направленні за належністю або поверненні його стягувачу чи до суду. Пунктом 2.14 даної Інструкції передбачено, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником державний виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
У відповідності до положень частини 1 та 2 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Як роз'яснив у пункті 11 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй Постанові №8 від 25.09.2015 року «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
З сукупності досліджених матеріалів справи вбачається, що 31.05.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та ПАТ «КБ «Правекс-Банк» укладено договір відступлення (купівлі-продажу прав вимоги) за кредитним договором №5179-001/07Р від 27.09.2007 року на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (а.с.а.с.192-203). Зі змісту вищевказаного договору вбачається, що внаслідок укладення цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» стало єдиним власником всіх прав вимоги за кредитним договором №5179-001/07Р від 27.09.2007 року, зокрема, де боржником є ОСОБА_1 (у тому числі прав на отримання всіх платежів, передбачених кредитними договорами). Вказане підтверджується умовами вищевказаного договору відступлення (купівлі-продажу прав вимоги) та додатком 1 до нього (перелік кредитних договорів та договорів забезпечення) (а.с.204).
У відповідності до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За приписами ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верхового Суду України від 20.11.2013 року у справі №6-122цс13, заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», ст.378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження; за таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» (в цьому випадку вказуються статті ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» в редакції на час розгляду ВСУ вищезазначеної справи).
Судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
При цьому, вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Про це вказав Верховний Суд у своїй постанові від 05.12.2018 року.
Отже, з урахуванням вищевказаних висновків, а також правових позиції ВСУ та ВС, які суд першої інстанції зобов'язаний застосовувати при розгляді справ, суд не приймає посилання боржника ОСОБА_1 на її доводи, які викладені у запереченні на заяву про заміну сторони виконавчого провадження, які були подані до суду 26.11.2019 року, враховуючи також позицію і про те, що по своїй юридичній суті заміна кредитора у зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом юридичного правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу і така заміна, при наявності відповідного судового рішення про задоволення вимог кредитора, що не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору та не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Відповідно до змісту статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.
Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Положення статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод закріплюють право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» наголосив на гарантоване ст.6 Конвенції «право на суд», яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов'язковість до виконання судового рішення. Тому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина судового процесу з метою забезпечення положень статті 6 («права на суд»).
В цьому контексті системний аналіз ряду рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Алпатов та інші проти України», «Варава та інші проти України», «Робота та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України», якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого протоколу до конвенції з огляду на порушення права на виконання рішення суду протягом розумного строку) також засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що в повній мірі узгоджується з положеннями ст.124 Конституції України.
Отже, сукупність досліджених матеріалів за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», дослідженої цивільної справи №2-4/2011 та наявних доказів щодо укладення договору відступлення права вимоги грошових зобов'язань, згідно якого право вимоги за кредитним договором №5179-001/07Р від 27.09.2007 року передано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», в межах доводів заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», дає підстави для висновку про можливість задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження згідно заяви від 09.10.2019 року, яка надійшла до суду 16.10.2019 року.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.512,514 ЦК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», роз'ясненнями, що викладені в пунктах 3,11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №8 від 25.09.2015 року «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», ст.ст.55,247,260-261,272,353-354,442 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони стягувача правонаступником - задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (адреса 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8 офіс 32) за виконавчими листами №2-4/2011, виданими Великобагачанським районним судом Полтавської області з примусового виконання рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області №2-4/2011 від 10.08.2011 року.
Відповідно до п.п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, ухвалу може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд Полтавської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали суду складений 21.01.2020 року.
Суддя В.В.Хоролець