Справа № 417/95/20
Провадження № 2/417/113/20
"22" січня 2020 р. с. Марківка Луганської області
Суддя Марківського районного суду Луганської області Шкиря В.М.. ознайомившись із позовною заявою Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,-
встановив:
До Марківського районного суду Луганської області з позовною заявою звернувся Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.
Як убачається зі змісту позову, на підставі наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут від 29 серпня 2017 року № 174 солдата ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу інституту, на всі види забезпечення по курсантській нормі, на котлове забезпечення з 30.08.2017.
24.10.2018 відповідача відраховано з інституту через його недисциплінованість в зв'язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_1 . 118095,03 грн витрат пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі та судові витрати.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у цій справі виходжу з наступного.
Частиною 1статті 19 ЦПК визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК Укрїни суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи, суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних рішень, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС у зазначеній редакції справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із частиною другою статті 4 КАС у зазначеній редакції юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Частиною третьою статті 6 КАС у зазначеній редакції передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС у зазначеній редакції публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
За змістом статті 25 Закону № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міноборони та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуваючи на публічній службі, під час навчання в Інституті був відрахований через недисциплінованість.
За таких обставин спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Саме така правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18) та від 30 січня 2019 року у справі № 810/2601/16 (провадження 11-1004аппп18)
Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи предмет, підстави позову та позовні вимоги, приходжу до висновку, що дана заява має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, тому відмовляю у відкритті провадження у справі на підставі п1 ч.1 ст.186 ЦПК України.
Крім того, вважаю за необхідне на підставі ч.5 ст.186 ЦПК України роз'яснити позивачу його право на звернення з цією заявою до Луганського окружного адміністративного суду, що розташований за адресою : Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18
На підставі викладеного керуючись п.1 ч.1, ч.3,4, 5 ст.186 ЦПК України, суддя,-
Відмовити Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут у відкритті повадження за їх позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі з доданими позовними матеріалами надіслати заявникові.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд Луганської області, або безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Роз'яснити Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут його право на звернення з цією заявою до Луганського окружного адміністративного суду, що розташований за адресою : Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.М.Шкиря